Вирок № 41793783, 05.12.2014, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1356/14-к

Провадження №1-кп/672/103/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Шинкоренка С.В., при секретарі - Терещук Н.А., за участю прокурорів - Туранської А.В., Лозінської Т.В., захисника - ОСОБА_1, обвинуваченого - ОСОБА_2, законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3, представника кримінальної міліції у справах дітей - ОСОБА_4, потерпілої - ОСОБА_5, представника потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку кримінальне провадження №12014240120000221 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городок, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, учня 11 класу Орининської школи-інтернату І-ІІІ ступенів, раніше судимого Городоцьким районним судом Хмельницької області 18.10.2013 р. за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 1 року позбавлення волі, із встановленням на підставі ст.ст.75,104 КК України іспитового строку - 1 рік,

за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2014 р. близько 13.00 год., ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні Інституту Богословських Наук, що у м. Городок, Хмельницької області, вул. Грушевського 56, з метою крадіжки, шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю бібліотекаря ОСОБА_6, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно викрав з шухляди столу належні Інституту грошові кошти в сумі 1900 грн., спричинивши цим матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 18.06.2014 р. близько 18.00 год., з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, через незачинені двері погреба, проник в середину даного приміщення, що розташоване по вул. Невського 1 у м. Городок, Хмельницької області, звідки з корисливих мотивів, умисно, повторно, таємно викрав 15 скляних банок ємкістю 0.5 л. кожна тушонки із свинини, вартістю по 50 грн. за банку, 9 скляних банок ємкістю 05. л. кожна паштету із свинини, вартістю 40 грн. за банку та господарську сумку вартістю 5 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1115 грн.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням у приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинених злочинах визнав частково, а саме : повністю по епізоду від 18.06.2014 р., однак в частині викрадення грошових по епізоду від 26.05.2014 р. обвинувачений фактично не заперечуючи обставин вчинення крадіжки, вказує, що ним було викрадено лише 1600 грн., а ще 200 грн. він залишив на місці вчинення крадіжки.

Допитана представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6 дала суду покази про те, що не зважаючи на те, що було виявлено крадіжку грошових котів на суму 1909 грн., насправді могло зникнути і 1900 грн., оскільки недостача 9 грн. могла бути обумовлена тим, що хтось на час проведення перевірки міг не розрахуватись за попередньо взяті книги, що часто має місце. Також вказує, що у коробці з грошима завжди є багато дрібних купюр у великій кількості, а тому крадіжку фактично було виявлено через два тижні.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 дав суду покази про те, що 26.05.2014 р. бачив як обвинувачений та його брат зайшли в Інститут Богословських Наук. Згодом, як вони повернулись, то в руках у ОСОБА_8 були грошові кошти в сумі 1900 грн., оскільки він їх згодом перерахував. Свідок також вказав, що кошти були купюрами по 100 грн. і одна купюра 200 грн. Кошти вони розподілили між собою по 600 грн., а ще 100 грн. спільно витратили на спиртне та продукти. Хто саме з братів вчиняв крадіжку свідку невідомо.

Крім того, вина обвинуваченого по факту вчинення крадіжки грошових коштів, що мало місце 26.05.2014 р. підтверджується наступними доказами: протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, де вказана сума викрадених коштів - 1909 грн. (т.1 а.с.30); довідкою про виявлення недостачі коштів від 17.06.2014 р., згідно якої виявлено нестачу коштів в сумі - 1909 грн. (т.1 а.с.36); протоколом огляду місця події - приміщення Інституту Богословських Наук від 18.07.2014 р., звідки були викрадені грошові кошти, в якому зафіксовано розміщення приміщень, обстановку кімнати, меблі, тощо…, звідки були викрадені гроші, що повністю відповідає показам обвинуваченого (т.1 а.с.35-36); протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2014 р. з додатками, згідно якого вбачається, що обвинувачений детально виклав обставини вчиненого злочину, чітко вказавши на місце, де зберігались грошові кошти, вказавши яким чином він туди потрапив, тощо (т.1 а.с.146-150).

Також, судом в порядку ст.ст.485, 487 КПК України було встановлено що неповнолітній обвинувачений є фізично і психічно здоровою особою, що підтверджується лікарським професійно-консультативним висновком від 18.07.2014 р. (т.1 а.с.138); має посередній рівень розвитку для свого віку, проживав у проблемній сім"ї, на даний час є дитиною, позбавленою батьківського піклування, має схильність до протиправної поведінки, для нього характерна неврівноваженість та емоційна нестабільність (т.1 а.с.134).

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_2 виховувався у неблагополучній родині, а починаючи з 2011 р. перебував в Орининській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів, Кам"янець-Подільського району, Хмельницької області. Його матір згідно рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28.05.2013 р. було позбавлено батьківських прав відносно нього (т.2 а.с.11-12). Батько обвинуваченого згідно вироку Городоцького районного суду Хмельницької області від 05.11.2012 р. відбуває покарання у виді позбавлення волі (а.с.14-17).

Всі вищевказані обставини сприяли формування невірного світогляду у обвинуваченого, через що вчинення злочинів ним сприймається як норма поведінки у суспільстві, у обвинуваченого відсутня критична оцінка своїх злочинних діянь і будь-який їх осуд.

Однак, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення по епізоду вчинення крадіжки грошових коштів від 26.05.2014 р. посилання на викрадення ОСОБА_2 грошових кошті в сумі 1909 грн., оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що викрадена обвинуваченим сума грошових коштів становить - 1900 грн.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого в тій частині, що ним було вкрадено грошові кошти в сумі 1600 грн. з тих підстав, що такі покази суперечать іншим, дослідженим доказам у справі.

Оцінюючи такі покази обвинуваченого, суд виходить з того, що протягом всього часу досудового слідства (про що вказують сам обвинувачений та його захисник), ОСОБА_2 не надавав жодних заперечень щодо суми викрадених грошових коштів, а отже погоджувався із вказаною в матеріалах справи сумою.

Крім того, допитані у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 та представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6 вказали саме про суму 1900 грн. В свою чергу, свідок ОСОБА_7 чітко вказав кількість і номінали купюр, яким чином вони між ними були розприділені, тощо. Також ОСОБА_6 вказала, що з великою вірогідністю припускає можливість того, що вказана нею сума - 1909 грн. не співпадає із тією сумою. про яку вказує свідок ОСОБА_7 (1900 грн.) з тих причин, що недостача у 9 грн. виникла через те, що на момент вчинення крадіжки хтось із покупців був винен у касу ці кошти, що часто має місце. Також ОСОБА_6 вказала, що у подальшому, при проведення звірки коштів у касі в наступному місяці нею було виявлено надлишок коштів навіть на більшу суму ніж 9 грн.(але це було також зумовлено і тим, що часто покупці залишають більші суми у якості благодійних внесків).

За таких обставин по справі, а також беручи до уваги положення ст.349 КПК України та повне визнання обвинуваченим своєї вини по факту вчинення крадіжки від 18.06.2014 р., суд вважає за недоцільне в подальшому досліджувати решту доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують учасники судового провадження. Правила ч. 3 ст. 349 КПК України їм роз'ясненні і зрозумілі.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд, при визначенні міри покарання також враховує умови життя та виховання неповнолітнього, відсутність протягом тривалого часу належного впливу батьків на його поведінку, рівень розвитку та особливості характеру неповнолітнього обвинуваченого.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є вчинення злочинів неповнолітнім.

Суд не погоджується із стороною обвинувачення та не вбачає наявності у поведінці обвинуваченого ознак щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину виходячи із наступного.

Не дивлячись на факт визнання обвинуваченим своєї вини повністю по епізоду від 18.06.2014 р. та частково по епізоду від 26.05.2014 р., суд не вбачає в його поведінці ознак щирого каяття, оскільки в діях обвинуваченого відсутнє дійсне, відверте визнання факту вчинення злочину та щирий жаль з цього приводу і осуд в цій частині своєї поведінки. Дана обставина (повне визнання вини) мала місце в більшій мірі під тиском отриманих слідством та досліджених у судовому засіданні доказів.

Також суд не вбачає у діях обвинуваченого на досудовому слідстві активного сприяння розкриттю злочину, оскільки таке сприяння має бути певною мірою ініціативним та енергійним. Обвинувачений має виявляти бажання та ініціативу допомогти слідству, надавати чіткі відомості та допомагати в отриманні нових доказів у справі, чого встановлено не було.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він притягуються до кримінальної відповідальності не вперше, злочини вчинив в період відбуття іспитового строку за вчинення аналогічного тяжкого злочину проти власності, отже не зробив для себе належних висновків та не став на шлях виправлення, ухилявся від кримінальної відповідальності, перебував у розшуку. На обліку у лікаря-психоневропатолога та лікаря-нарколога не перебуває.

За таких обставин по справі, з врахуванням позицій потерпілих, які жодних претензій до обвинуваченого не мають, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Речові докази у справі : 22 скляні банки ємністю 0.5 л. з тушонкою та паштетом, господарську сумку та скляну банку ємністю 0.5 л. - слід залишити у власності потерпілої ОСОБА_5; скляну банку ємністю 0.5 л., що перебуває у камері зберігання речових доказів Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області - слід повернути потерпілій ОСОБА_5; рюкзак та погнуту металеву кришку до банки що перебуває у камері зберігання речових доказів Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області - слід знищити.

Судові витрати у виді вартості проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 117 грн. 94 коп., з врахуванням матеріального стану обвинуваченого, його віку та керуючись ч.1 ст.119 КПК України слід віднести на рахунок держави, звільнивши обвинуваченого від їх сплати.

Цивільні позови не заявлялися.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді одного року позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Керуючись ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 18.10.2013 року, остаточно визначити покарання у виді - трьох років двох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, залишити обвинуваченому попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 05.12.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 27.11.2014 р. по 04.12.2014 року включно.

Судові витрати у вигляді вартості проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 117 грн. 94 коп. - віднести на рахунок держави, звільнивши ОСОБА_2 від їх сплати.

Речові докази у справі : 22 скляні банки ємністю 0.5 л. з тушонкою та паштетом, господарську сумку та скляну банку ємністю 0.5 л. - залишити у власності потерпілої ОСОБА_5; скляну банку ємністю 0.5 л., що перебуває у камері зберігання речових доказів Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області - повернути потерпілій ОСОБА_5; рюкзак та погнуту металеву кришку до банки що перебуває у камері зберігання речових доказів Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області -знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Городоцький районний суд Хмельницької області.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, що не були присутні в судовому засіданні - копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: