Рішення № 41787945, 03.12.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3896/14-ц

Номер провадження 2/629/1219/14

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Помазан В.А.,

при секретарі - Фальковій І.М.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи - Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про визначення місця мешкання дитини та стягнення аліментів на її утримання,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, третьої особи про визначення місця мешкання дитини та стягнення аліментів на її утримання, уточнивши її письмовими заявами, в яких зазначає, що вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 10 липня 2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року від даного шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_4.

З часу народження дитини у них з відповідачем подружнє життя не склалося. На протязі останніх трьох років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

Протягом тривалого часу відповідач взагалі самоусунувся від необхідності матеріально забезпечувати свою сім`ю.

Протягом 2010 - 2013 років відповідач не надавав достатніх коштів на утримання дитини, не мав постійного місця роботи та жив як на її кошти так і частково, за рахунок соціальних коштів, що виплачувались на виховання і утримання дитини. На потреби сім`ї взагалі не надавав будь-яких коштів.

В період часу, коли вона знаходилася на лікуванні, ОСОБА_3 покинув її та по одужанні не спромігся забрати з лікарні, без згоди заволодів кредитною карткою, на якій знаходилися кошти на лікування.

На даний момент ведення між ними господарства та сумісне проживання остаточно припинено.

Оскільки відповідач декілька разів висловлювався з погрозами в її адресу, що забере дитину до себе, позивач вважає, що суд має визначити місце проживання дитини в квартирі, що належить їй разом з її батьками на праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_3.

Позивач зазначає, що вона спроможна забезпечити дитину всім необхідним. У неї є перспективи на повне одужання. Вона постійно слідкує за станом здоров'я дитини, її розвитком, виховує і піклується про неї.

Разом з тим, враховуючи обставину, що відповідач за останній місяць поточного року спромігся надати достатні кошти на утримання і виховання дитини, однак вона вважає, що він вчинив таку дію поки-що одноразово, що не дає їй підстав вважати, що він в подальшому буде піклуватися про дитину, яка хворіє та потребує ще й додаткових витрат. Отже, відповідач, який за законом зобов'язаний утримувати дитину, повинен сплачувати аліменти.

Позивач вказує також, що відповідач офіційно не працевлаштований та не є суб'єктом підприємницької діяльності. Має нерегулярний, мінливий дохід. Кошти заробляє шляхом надання посередницьких послуг, які надає суб'єктам господарювання. Але як їй відомо, в минулому 2013 році розміри його заробітку становили від 5000 до 5500 грн. на місяць.

На час подання позову до суду вона має пільгу у сплаті судового збору, передбачену п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд звільнити від сплати збору за підстав, передбачених законом; визначити місце проживання дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_4; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 09 вересня 2014 року і до її повноліття; допустити негайне виконання рішення суду у частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 121,80 грн..

Позивач у судове засідання з'явилася, підтримала свої позовні вимоги та уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просила визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 разом з нею, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн. щомісяця до досягнення нею повноліття, допустити негайне виконання рішення суду у частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але подав до суду письмові заяви, в яких просить справу розглянути без його присутності (а.с. 49, 83). Крім того, подав до суду письмове заперечення на позовні вимоги, в якому зазначив, що твердження позивача про те, що він протягом тривалого часу самоусунувся від необхідності матеріально забезпечувати свою сім'ю є необґрунтованими, адже увесь час, починаючи з дня народження їх доньки і по теперішній час, він не припиняв її утримувати та матеріально забезпечувати, про що свідчать копії квитанцій про переказ коштів на ім'я його дружини в розмірі від 400 до 800 грн. щомісячно, починаючи з квітня місяця, відколи дружина уїхала до батьків. Що він і продовжує робити до цього часу, незважаючи на те, що його заробітна плата не є високою. Інших заробітків чи доходів окрім заробітної плати, він не має. Його заробітна плата на місяць становить 1350 грн., що не дає йому об'єктивної можливості сплачувати аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, оскільки така сума аліментів перевищує його дохід. Він вважає, що матеріальне становище позивача є значно кращим, оскільки вона отримує пенсію у розмірі 3751,73 грн. на місяць, що обов'язково повинно бути враховано судом під час визначення розміру аліментів на утримання дочки. Таким чином, відповідач просить суд позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши з нього аліменти на утримання дочки від дня пред'явлення позову до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частки від заробітної плати, що він отримує, або у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. на місяць. З приводу позовних вимог щодо встановлення місця проживання їх дочки, якщо стан здоров'я ОСОБА_2 дозволяє виконувати їх повноцінно, він не заперечує (а.с. 43-48).

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач з відповідачем знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 10 липня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого 10 липня 2010 року Першим Суворовським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції (а.с. 4). На даний час шлюб між сторонами розірваний.

Сторони від даного шлюбу мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого 21 грудня 2010 року Першим Суворовським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції (а.с. 5).

З довідки КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області № 1330 від 13.05.2014 року вбачається, що малолітня дитина проживає разом із своєю матір'ю та її батьками за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати і батько, які проживають окремо, не досягли згоди відносно того, з ким з них проживатиме малолітня дитина, спір між ними вирішується судом.

При вирішенні спору про місце проживання дитини суд бере до уваги відношення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до діючого сімейного законодавства, суд при вирішенні спору про місце проживання дитини повинен врахувати те, хто з батьків проявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання дитини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач хоча і хворіє, але спроможна забезпечити дитину всім необхідним, у неї є перспективи на повне одужання, вона постійно слідкує за станом здоров'я дитини, її розвитком, виховує і піклується про неї, її батьки допомагають їй в утриманні дитини та вихованні.

Згідно висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради за № Б-641р від 10.11.2014 року, виконавчий комітет вважає доцільним визначити місце проживання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6, посилаючись на те, що у відповідності до акта обстеження житлово-побутових умов за зазначеною адресою від 05.08.2014 року встановлено, що мати з дитиною зареєстровані та фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_6, разом з батьками матері дитини, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у двохкімнатній квартирі на 2-му поверсі п'ятиповерхового будинку. Мати з дитиною займають окрему кімнату. Для дитини створені належні умови проживання. Мати відвідує дошкільний навчальний заклад, відводить та забирає доньку, гуляє з нею, займається побутовими питаннями. У співбесіді з ОСОБА_4 виявлено, що батька вона не бачила давно, іграшки їй купує мати та дідусь і бабуся. Дівчинка почувала себе розкуто, оточення для неї було комфортним, взаємовідносини між членами родини дружні (а.с. 96).

Суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об'єктивним обставинам життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків може створити кращі умови життя дитини.

Крім того, батько дитини у разі визначення місця проживання дитини з матір'ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, на турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір'ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Враховуючи викладене та те, що самим батьком була надана заява до суду та до служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, в яких він не заперечує проти визначення місця проживання своєї дитини ОСОБА_4 разом із матір'ю, суд вважає за необхідне визначити місце проживання ОСОБА_4 разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_5.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що дитина знаходиться на утриманні матері, яка не працює, отримує пенсію по інвалідності у середньому на місяць у розмірі 2823,88 грн. (а.с. 21), та потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.

Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини у добровільному порядку надає з квітня 2014 року, тобто він має можливість надавати таку допомогу, оскільки працездатний, працює інженером-конструктором в ТОВ «Елеваторспецсервіс», інших неповнолітніх дітей не має.

Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позивач просила суд стягнути аліменти на дитину у розмірі 2000 грн. щомісячно на її користь, до повноліття дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів за одну дитину за жодних обставин не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Батько дитини працює, має дохід, що позивачем не заперечувалось. Інших доходів, окрім заробітної плати, відповідач не отримує. Посилання позивача, що відповідач приховує свої доходи та отримує прибуток в більшому розмірі ніж офіційна заробітна плата, не знайшло свого підтвердження, оскільки суду не надано доказів у спростування доводів відповідача.

Тому, стягнення аліментів по 1/4 частини від заробітку відповідача відповідає вимогам закону.

Суд не може взяти до уваги твердження позивача та її представника про те, що аліменти на утримання дитини потрібно визначити в твердій грошовій сумі.

За правилом статті 184 СК України розмір аліментів в такій спосіб визначаються у разі «якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення…».

Будь яких доказів того, що платник аліментів ОСОБА_3 має нерегулярний, мінливий дохід, на підтвердження існування інших істотних обставин - суду не надано, тому, суд позбавлений можливості надати ним правову оцінку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тому, підстав для визначення аліментів в твердій грошовій сумі суд не знаходить.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 243,60 грн. на користь держави.

Згідно ст. 367 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.ст. 141, 160-161, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи - Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про визначення місця мешкання дитини та стягнення аліментів на її утримання - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з її матір'ю - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Одеса, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого інженером-конструктором в ТОВ «Елеваторспецсервіс» (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 253), який зареєстрований за адресою: 65086, АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 вересня 2014 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243,60 грн. на користь держави на р/р 31219206700015 в Лозівському УДКСУ Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, призначення платежу: судовий збір, Код 02893953, Пункт 1.1.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: