ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2014 р. Справа № 19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А.,
суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,
при секретарі Литвиновій К.О.,
за участю представників сторін:
кредиторів - від ДПІ у Комунарському районі Запорізького ГУ Міндоходів у Запорізькій області - представник Бурашнікова О.С. за довіреністю № 5299/10/08-27-10 від 12.09.2014 року,
боржника - не з'явився,
ліквідатора - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ Фінанс», м. Київ, (вх.3276 З/2-7) на постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року у справі № 19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11,
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя,
до Відкритого акціонерного товариства «АТП 12327», м. Запоріжжя,
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року (суддя Шевченко Т.М.) відмовлено у затвердженні мирової угоди.
Відкрите акціонерне товариство «Автотпранспортне підприємство № 12327» ( 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, ідентифікаційний код 03114170) визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича.
Зобов'язано ліквідатора здійснити опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих засобах масової інформації (газетах «Голос України» або «Урядовий кур'єр»).
Зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру; за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ Фінанс», не погоджуючись з вказаною постановою суду, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року та передати справу до господарського суду Запорізької області для розгляду зі стадії розпорядження майном боржника, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним. На його думку, жодна із норм редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ не надавала суду права самостійно ініціювати процес визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Таким правом були наділені інші учасники процесу, зокрема, комітет кредиторів боржника ( п.8 ст.16 Закону). У процесі ухвалення оскаржуваного рішення комітет кредиторів боржника виступав проти визнання боржника банкрутом, вважаючи при цьому, що не були втрачені можливості відновлення його платоспроможності (санація, мирова угода). Пункт 1 статті 22 чинного на той час Закону передбачено, що лише у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
10.11.2014 року ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ЛАЗ Фінанс» у повному обсязі. При цьому , ДПІ вважає, що з урахуванням приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, залишається за господарським судом.
ДПІ вказує, що боржник останній раз декларував отримання доходу від підприємницької діяльності з нульовими показниками за 9 місяців 2011 року. Дохід підприємством не декларувався не за 2012 рік, не за 2013 рік. Крім того, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 12.04.2011 року в зв'язку з тим, що боржником не надавалась звітність по податку на додану вартість більше року. Останній звіт до податкових органів боржник декларував за грудень 2009 року обсяги поставки 8050,00 грн. та обсяги придбання 6997,00 грн. Отже, ДПІ вважає, що у підприємства відсутні достатні активи для відновлення платоспроможності.
На думку кредитора, відсутність активів підприємства також підтверджується переоформленням права власності на об'єкти нерухомого майна 16.08.2012 року (в період дії процедури розпорядження майном) від боржника до ТОВ «ЛАЗ Фінанс» на підставі додаткової угоди від 10.08.2012 року право власності переоформлено на нерухомість вартістю 29 млн. грн. при кредиторських вимогах ТОВ «ЛАЗ Фінанс» у розмірі 7 млн. грн..
Таким чином, ДПІ вважає, що апеляційну скаргу подано особою, кредиторські вимоги якої погашені у серпні 2012 року, та станом на 16.01.2014 року ( постанова про визнання банкрутом), права або інтереси ТОВ «ЛАЗ Фінанс» не порушені, оскільки його кредиторські вимоги погашені. Відтак, з обставин справи достовірно вбачається про нездатність боржника - ВАТ «АТП № 12327», відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.
УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя також надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року по справі №19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ЛАЗ Фінанс» - без задоволення. При цьому, УПФУ вважає, що право оголошувати підприємство банкрутом у передбачених випадках надано суду на законодавчому рівні і посилання скаржника на відсутність відповідних правомочностей є таким, що не відповідає дійсності. Окрім того, УПФУ вказує, що процедура розпорядження майном по ВАТ «АТП № 12327» триває з 2011 року. Розгляд справи неодноразово відкладався. Судом надано достатньо часу для вирішення питання стосовно застосування процедури санації у справі або підписання мирової угоди. Проте, ніяких очевидних відновлювальних заходів не було запропоновано та прийнято, проекти мирових угод суперечили вимогам чинного законодавства та інтересам кредиторів у справі, внаслідок чого жоден із них не був затверджений судом. Отже, УПФУ вважає, що задоволення апеляційної скарги призведе до штучного затягування процесу визнання підприємства банкрутом, адже реальні підстави для застосування процедури санації відсутні, а спроби укласти мирові угоди виявились безрезультатними.
ПАТ «УкрСиббанк» також подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Лізингова компанія «ЛАЗ Фінанс» відхилити, постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року у даній справі залишити без змін.
У судове засідання 01.12.2014 року ані апелянт, ані боржник, ані ліквідатор не з'явилися, вимоги ухвал суду від 17.10.2014 року та від 10.11.2014 року не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установлений законом строк.
Представник кредитора - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, не заперечує проти слухання справи у відсутності апелянта та боржника.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення ДПІ, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2009 року за заявою УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя у порядку статей 7,11,12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ (далі - Закон про банкрутство) порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2009 року за результатами підготовчого засідання визнані вимоги УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя у розмірі 207 763,34 грн; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Соболеву Д.І. та зобов'язано її скласти реєстр вимог кредиторів, який представити суду до 24.09.2009 року тощо ( а.с 137 т.1).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2009 року визнано конкурсними кредиторами та затверджено реєстр вимог наступних кредиторів: УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя на суму 980 091,70 грн.; ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на суму 887 732,86 грн.; Запорізької обласної організації профспілки працівників автотранспорту та шляхового господарства України на суму 8 249,78 грн.; Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП в особі ВД на суму 7 041,93 грн.; Фонду СС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Відділення ВД фонду у м, Запоріжжі на суму -18 073,33 грн.; ПП «Малахіт-ХХІ» на суму 224 602,82 грн.; ПП ОСОБА_4 на суму 12 824,66 грн.; ПП «Укртехпром» на суму 18 456,70 грн.; ФОП ОСОБА_5 на суму 14 802,47 грн.; Концерну «Міські теплові мережі» на суму 600,74 грн.; ЗАТ «МТЕК» 908 293,31 грн.; Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області на суму 15 849,60 грн.; ОСОБА_6 на суму 15 272,51 грн.
Визнано та окремо включено до реєстру вимог кредиторів вимоги АКПІБ «УкрСиббанк» в особі ЗУ ДРЛ у сумі 423 153,72 грн., які забезпечені заставою майна боржника, тощо ( а.с136-138 т.4).
Постановою господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року (суддя Даценко Л.І.) скорочено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ВАТ «АТП № 12327» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Соболеву Д.І. ( а.с.51-52 т.5).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 року постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року у справі № 19/133/09 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у процедурі розпорядження майном ( а.с.211-215 т.5).
При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що судом першої інстанції не з'ясовувалися ані актив, ані пасив боржника, та не співпоставлялися дані обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.09.2010 року (суддя Даценко Л.І.) припинено процедуру розпорядження майном боржника, введено процедуру санації ВАТ «АТП № 12327» та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Ясир (Соболеву) Д.І. ( а.с. 128-129 т.6).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 року, ( а.с. 96-99 т.9) ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.09.2010 року у справі № 19/133/09 скасовано. Справу передано на розгляд господарського суду Запорізької області ( а.с. 97-99 т.7).
При цьому, Донецьким апеляційним господарським судом вказано, що постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 року постанову господарського суду Запорізької області від 19.10.2009 року (суддя Даценко Л.І.) про визнання ВАТ «АТП № 12327» банкрутом скасовано, справу направлено на новий розгляд на стадію розпорядження майном, з огляду на приписи статті 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалу суду від 23.09.2010 року приймала суддя Даценко Л.І., тоді як в силу приписів статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участь в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
Окрім того, апеляційний суд зазначив, що заява ТОВ «Лізингова компанія «ЛАЗ Фінанс» про визнання його вимог до боржника, які забезпечені заставою майна боржника - іпотекою за договором застави транспортних засобів від 01.07.2008 року на суму 6 338 167,20 грн., ухвалою суду від 01.07.2010 року прийнято до розгляду та призначено засідання суду на 09.08.2010 року. Однак, до цього часу заява товариства не розглянута та відповідне рішення господарським судом не прийнято. Отже, оскільки грошові вимоги ТОВ «Лізингова компанія «ЛАЗ Фінанс» до боржника не розглянуті господарським судом, тому ця обставина позбавляє можливості господарський суд відкрити процедуру санації, а керуючому санацією подати комітету кредиторів план санації боржника.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2010 року з урахуванням ухвали суду від 25.11.2010 року про виправлення описки прийнято справу про банкрутство ВАТ «АТП № 12327» до розгляду. Присвоєно справі № 19/133/09-16/270/10. Усунено арбітражного керуючого Ясир (Соболеву Д.І.) від виконання обов'язків розпорядника майна ВАТ «АТП № 12327». Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Войтановича Олександра Йосиповича. Зобов'язано арбітражного керуючого Ясир Д.І. передати арбітражному керуючому Войтановичу О.Й. документи щодо здійснення процедури банкрутства ВАТ «АТП №12327» тощо ( а.с. 9 а-10 т.8, а.с.44-47 т.9).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2010 року звільнено арбітражного керуючого Войтановича О.Й. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника ВАТ «АТП № 12327». Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чулакова П.І. Зобов'язано арбітражного керуючого Войтановича О.Й. у триденний строк передати арбітражному керуючому Чулакову П.І. документи щодо здійснення процедури банкрутства ВАТ «АТП № 12327» тощо ( а.с. 58-60 т.10).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року відхилено заяву ТОВ «ЛАЗ Фінанс» про внесення окремо до реєстру вимог кредиторів ВАТ «АТП № 12327», що забезпечені заставою майна боржника - іпотекою та договором застави транспортних засобів від 01.08.2008 року, в розмірі 6 338 167,20 грн. ( а.с. 20-23 т.11).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року скасовано. Задоволено заяву ТОВ «ЛАЗ Фінанс» про внесення окремо до реєстру вимог кредиторів ВАТ «АТП № 12327», вимоги ТОВ «ЛАЗ Фінанс», що забезпечені заставою майна боржника - іпотекою та договором транспортних засобів від 01.08.2008 року в розмірі 6 338 167,20 грн. Ухвалено внести окремо до реєстру вимог кредиторів ВАТ «АТП № 12327» вимоги ТОВ «ЛАЗ Фінанс», що забезпечені заставою майна боржника - іпотекою та договором застави транспортних засобів від 01.08.2008 року в розмірі 6 338 167,20 грн. ( а.с.163-165 т.11).
Постановою господарського суду Запорізької області від 26.05.2011 року визнано ВАТ «АТП № 12327» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Чулакова Петра Ігоровича тощо ( а.с.122-124 т.11).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року постанову господарського суду Запорізької області від 26.05.2011 року у справі № 19/133/09-16/271/10 скасовано. Справу передано до господарського суду Запорізької області на новий розгляд на стадію розпорядження майном ( а.с.215-218 т.11).
При цьому, Донецьким апеляційним господарським судом зазначено, що при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури судом не встановлено неоплатність ТОВ «АТП № 12327» шляхом з'ясування як активів, так і пасивів боржника, та не співпоставлено дані обох величин.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року залишено без змін ( а.с.16-18 т.12).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.12.2012 року залишено без задоволення клопотання ТОВ «ЛАЗ Фінанс» про припинення повноважень розпорядника майна Чулакова П.І. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кирика В.К. тощо ( а.с.51-52 т.13).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2012 року в частині залишення без задоволення клопотання ТОВ «ЛАЗ Фінанс» про припинення повноважень розпорядника майна Чулакова П.І. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кирика В.К. Припинено повноваження розпорядника майна Чулакова П.І. та призначено розпорядником майна боржника - ВАТ «АТП № 12327», арбітражного керуючого Кирика В.К. Справу направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області (а.с.67-72 т.13).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 року продовжено процедуру розпорядження майном боржника - ВАТ «АТП № 12327», строком на три місяці тощо ( а.с. 95-96 т.13).
Розгляд даної справи неодноразово відкладався.
16.01.2014 року постановлено оскаржуване судове рішення. При цьому, суд, відмовляючи у затвердженні мирової угоди, виходив з того, що останню укладено з порушенням порядку її укладання.
Визнаючи боржника банкрутом, суд виходив з того, що з обставин справи достовірно вбачається про нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
З урахуванням того, що дану справу порушено до набрання чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-УІ, оскаржувана постанова розглядається за приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону про банкрутство за результати розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються, зокрема, дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Відповідно до пункту 8 статті 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладання арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.
Згідно приписів статті 22 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутством вважається визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Аналіз наведених положень Закону свідчить про те, що перед відкриттям ліквідаційної процедури суд має з'ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства: зокрема, наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; недостатність майнових активів на покриття боргових зобов'язань (співвідношення активу та пасиву); незадовільний результат застосування заходів щодо фінансового оздоровлення. При наявності усіх перелічених ознак суд має підстави для визнання боржника банкрутом.
Згідно приписів статей 3-1 та 13 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна) зобов'язаний вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність; відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.
Відомості про активи боржника мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, який має бути наданий суду та комітету кредиторів і на основі якого комітет кредиторів розв'язує питання про введення наступної судової процедури.
Як убачається з матеріалів справи, у відношенні ВАТ «АТП № 12327» неодноразово господарським судом Запорізької області застосовано ліквідаційну процедуру. При цьому, постанови господарського суду Запорізької області у даній справі від19.10.2009 року та від 26.05.2011 року були скасовані апеляційними та касаційними інстанціями з направленням даної справи на новий розгляд з вказівкою щодо з'ясування активів та пасивів боржника і співпоставлення їх величини з метою визначення перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном.
Проте, як свідчать матеріали справи з 27.12.2011 року (ухвала господарського суду Запорізької області про прийняття справи до розгляду після скасування постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2011 року постанови господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 року і передачі справи на новий розгляд) ( а.с.61 т.12) до моменту винесення оскаржуваної постанови (16.01.2014 року) ( а.с. 178-180 т.13) у матеріалах справи відсутні відомості та належні докази стосовно наявності у боржника ознак банкрутства, а саме, матеріали справи не містять даних щодо неоплатності грошових зобов'язань боржника, щодо недостатності майнових активів боржника для погашення пред'явлених до нього грошових вимог кредиторів.
Як убачається з матеріалів справи у період з 27.12.2011 року до прийняття судом першої інстанції постанови про визнання боржника банкрутом, відбулося декілька зборів комітету кредиторів, до складу якого увійшли: ТОВ Лізингова компанія «ЛАЗ Фінанс» -6 338 голосів та ПАТ «УКрСиббанк» - 423 голоси ( а.с. 42-46 т.12). На зборах комітету кредиторів, які відбулися 06.12.2011 р. ( а.с. 40 -41 т.12), обрано головою комітету кредиторів - ТОВ Лізингова компанія «ЛАЗ Фінанс» ( а.с. 40-41 т.12.).
В подальшому, члени комітету кредиторів збиралися: 19.04.2012 року ( а.с. 142-143 т.12); 28.05.2012 року ( а.с.2 т.13); 27.06.2012 року ( а.с. 10-11.13); 29.11.2012 року ( а.с. 29-31 т.13); 18.02.2013 року (а.с.80-81 т.13); 27.05.2013 року (а.с. 100-101 т.13); 09.09.2013 року ( а. с. 112 т.13); 22.11.2013 р. (а.с. 124 т.13) та 14.01.2014 року ( а.с. 165 т.13). На зборах комітету кредиторів 19.04.2012 року, 28.05.2012 року, 27.06.2012 року у порядку денному розглядалося питання щодо фінансового стану ВАТ «АТП № 12327». Розпорядником майна боржника Чулаковим П.І. надавалась інформація про поточну діяльність підприємства, яка рішенням членів комітету кредиторів приймалась до відома.
На зборах 29.11.2012 року, також у порядку денному зазначено про розгляд питання щодо фінансового стану боржника, інформацію по якому доповів представник ТОВ «ЛАЗ -Фінанс» Шевченко Д.В. та за яким прийнято рішення визнати незадовільним звіт розпорядника майна Чулакова П.І. Окрім того, на зборах вирішено звернутись до господарського суду Запорізької області з клопотанням про припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Чулакова П.І. та призначенням розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кирика В.К.
На зборах комітету кредиторів від 18.02.2013 року у порядку денному зазначено питання щодо подальших дій боржника на стадії розпорядження майном або переходу до наступної стадії у процедурі банкрутства ВАТ «АТП № 12327». За підсумками голосування прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявами про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна, також про звернення з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника.
На зборах комітету кредиторів від 27.05.2013 року та від 09.09.2013 року члени комітету кредиторів по питанню щодо переходу до іншої процедури банкрутства ВАТ «АТП № 12327» приймали рішення про звернення до господарського суду Запорізької області із клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника.
На зборах засідання комітету кредиторів від 22.11.2013 року прийнято рішення про укладення мирової угоди між кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі керівника ВАТ «АТП № 12327» Лихолата М.М. Також, вирішили питання про затвердження умов мирової угоди в наданій редакції відкласти до наступних зборів комітету кредиторів, але не раніше ніж через 2 тижні. Подати клопотання до господарського суду про продовження строків розгляду та надання строку для погодження умов мирової угоди.
На зборах засідання комітету кредиторів 14.01.2014 року вирішено питання про укладення мирової угоди між кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі керівника ВАТ «АТП № 12327» Лихолата М.М. та затвердження її в наданій редакції.
У вищезазначений період господарський суд Запорізької області ухвалами від 06.02.2012 року ( а.с. 92-94 т.12) , від 23.04.2012 року ( а.с. 148-149 т.12), від 30.07.2012 року ( а.с. 14-15 т.13), від 05.11.2012 року ( а.с. 25 т.13), від 03.12.2012 року ( а.с. 51-52 т.13) зобов'язував розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Чулакова П.І., надати суду: звіт про проведену роботу в процедурі розпорядження майном, відомості про фінансове становище боржника, всі протоколи засідання зборів кредиторів та комітету кредиторів.
На виконання вимог вказаних ухвал суду арбітражний керуючий надав звіт розпорядника майна боржника ( а.с. 3 т. 13) та ( а.с. 34-35 т.13), в яких вказав, що відповідно до фінансової звітності становище боржника не змінилося: діяльність підприємства нерентабельна. Підприємство має ознаки поточної, критичної та надкритичної неплатоспроможності, та к теперішній час працює збитково, задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. До звіту арбітражний керуючий додав копію фінансової звітності боржника за 1 півріччя 2012 року, копію довідки УПФУ у Комунарському районі м. Запоріжжя та реєстр вимог кредиторів.
При цьому, слід зазначити, що у наданому розпорядником майна звіті відсутні відомості про активи боржника.
Одночасно, господарський суд Запорізької області ухвалами від 06.02.2012 року ( а.с. 92-94 т.12), від 23.04.2012 року ( а.с. 148-149 т.12), від 28.05.2012 року (а.с. 5-6 т.13), від 30.07.2012 року ( а.с. 14-15 т.13), від 05.11.2012 року ( а.с. 25 т.13), від 04.02.2013 року ( а.с. 77-77 т.13) зобов'язував комітет кредиторів вирішити питання, віднесені до компетенції комітету кредиторів відповідно до статті 16 Закону про банкрутство щодо подальших судових процедур, відповідні рішення, клопотання подати до суду.
Проте, лише у січні 2014 року на засіданні комітету кредиторів 14.01.2014 року вирішено про укладення мирової угоди між кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі керівника ВАТ «АТП № 12327» Лихолата М.М.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону про банкрутство арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладання мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.
До заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладання мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладання мирової угоди, за їх наявності.
Згідно з частиною 3 статті 38 Закону про банкрутство господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди, мирова угода вважається неукладеною ( частина 4 статті 38 Закону про банкрутство).
Як убачається з матеріалів справи, 16.01.2014 року розпорядником майна подано клопотання про затвердження мирової угоди. До клопотання додано текст мирової угоди згідно протоколу засідання комітету кредиторів від 14.01.2014 року.
Відповідно до приписів статті 35 Закону про банкрутство мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - члені комітету кредиторів та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди.
Рішення про укладання мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Як убачається з протоколу засідання комітету кредиторів від 14.01.2014 року, на якому розглядалось питання про укладення мирової угоди, був присутнім лише один кредитор - ТОВ «Лізингова компанія «ЛАЗ -Фінанс» . Інший член комітету кредиторів - ПАТ «УкрСиббанк», на засіданні комітету кредиторів не був присутній. Докази належного повідомлення ПАТ «УКрСиббанк» про скликання комітету кредиторів з метою розгляду питання щодо укладення мирової угоди в матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 14.01.2014 року ПАТ «УкрСиббанк» підтвердив, що останній не був обізнаний про засідання комітету кредиторів з розгляду питання щодо укладення мирової угоди, тому проти затвердження мирової угоди заперечує.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки засідання комітету кредиторів 14.01.2014 року проведено у відсутності ПАТ «УкрСиббанк», яке як член комітету кредиторів не був повідомлений належним чином про його проведення, дане засідання не можна вважати повноважним, а прийняте на ньому рішення про укладення мирової угоди правомірним.
Окрім того, як свідчать матеріали справи, господарський суд ухвалами від 25.02.2013 року ( а.с. 95-96 т.13), від 27.05.2013 року ( а.с. 106-107 т.13), від 28.10.2013 року ( а.с. 117-118 т.13), від 25.11.2013 року ( а.с. 130-131 т.13) зобов'язував розпорядника майна Кирика В.К. надати суду: докази в підтвердження наявності пропозицій від інвесторів щодо санації боржника; результати розгляду пропозицій інвесторів; відомості щодо укладання мирової угоди: звіт про фінансово - майновий стан підприємства. При цьому, ухвалою суду від 27.05.2013 року суд попереджав арбітражного керуючого Кирика В.К. про те, що судові рішення (ухвали, рішення, постанови) є обов'язковими для виконання, а ухвалами суду від 28.10.2013 року та від 25.11.2013 року зобов'язував у разі укладення мирової угоди подати відповідну заяву про затвердження мирової угоди; до заяви додати: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладання мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладання мирової угоди, за їх наявності; або надати рішення комітету кредиторів щодо запровадження інших процедур відносно боржника.
На виконання вимог зазначених ухвал суду розпорядник майна боржника 25.11.2013 року надав суду клопотання про затвердження мирової угоди та звіт про проведену роботу та оплату наданих послуг ( а.с. 125-128 т.13). При цьому, слід зазначити вимоги вищенаведених ухвал суду не виконав: звіт про фінансово - майновий стан підприємства не надав; заяву про затвердження мирової угоди в установленому законом порядку також не надав.
Колегія суддів зазначає, що господарський суд може визнати боржника банкрутом та застосувати ліквідаційну процедуру у тому випадку, коли комітет кредиторів у порушення приписів Закону про банкрутство не надає у встановлені законом строки суду клопотання про застосування до боржника наступної судової процедури, затягує процедуру банкрутства без об'єктивних причин, не обґрунтовує належним чином неможливість прийняття такого рішення, але господарський суд має обґрунтувати своє рішення наявними у справі належними та допустимими доказами, зокрема, відсутністю майна або неможливістю за рахунок наявного у боржника майна вимоги кредиторів, або неможливістю відновити платоспроможність через застосування процедур санації та мирової угоди.
Саме у цьому полягають вказівки судів апеляційної та касаційної інстанції, які в силу приписів статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України були для суду першої інстанції обов'язковими.
Натомість, у матеріалах справи відсутні докази проведення арбітражними керуючими заходів щодо виявлення майна боржника (рухомого, нерухомого, коштів, дебіторської заборгованості тощо), проведення інвентаризації та оцінки майна, здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності з обґрунтованими висновками щодо можливості або неможливості відновити платоспроможність боржника, доцільність або недоцільність введення процедури санації, висновками щодо виявлення ознак доведення боржника до банкрутства, фіктивного банкрутства або приховування банкрутства, як того вимагає закон та методичні рекомендації державного органу з питань банкрутства.
Відомості про майнові активи, які надані боржником на момент порушення справи про банкрутство (оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 119-130 т.1) станом на 01.06.2009 року, не можуть бути узяті до уваги суду як єдиний доказ наявності майна при прийнятті судом постанови про визнання боржника банкрутом у січні 2014 року без відповідного аналізу щодо майнового стану боржника за весь час з моменту порушення провадження у справі про банкрутство.
У матеріалах справи відсутні докази вжиття заходів щодо виявлення та збереження майна боржника, докази проведення у період з 29.12.2010 - січень 2014 року арбітражними керуючими (Чулаков П.І., Кирик В.К.) інвентаризації майна та його оцінки, тобто, в матеріалах справи відсутній взагалі аналіз майнового стану боржника, у той час як матеріали справи (з моменту порушення справи) свідчать про продаж майна, погашення вимог за рахунок реалізованого майна (звіт арбітражного керуючого Ясир Д.І. станом на 22.09.2010 року - 87-90 том 6 ).
Також, колегія суддів зазначає, що не може бути узятий до уваги звіт про проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника на 01.01.2009 року (а.с. 8-36 том 5) та звіт станом на 01.01.2011 рік (а.с.57-68 том 11) як докази при прийнятті судом постанови про визнання боржника банкрутом у січні 2014 року без відповідного аналізу щодо фінансового та майнового стану боржника протягом наступних 2011, 2012, 2013 років.
У матеріалах справи міститься акт перевірки додержання арбітражним керуючим Ясир (Соболева) Д.І. від 12.05.2010 року, проведеного відділом з питань банкрутства у Запорізької області Державного департаменту з питань банкрутства, який разом з іншим містить відомості про перевірку фактів щодо: укладення договорів купівлі-продажу майна боржника, демонтаж обладнання; укладення договорів оренди нерухомого майна; проведення прилюдних торгів з реалізації майна за відсутності проведення оцінки майна у відповідності до законодавства (а.с.9-17 том 9). Цей акт свідчить як про порушення арбітражним керуючим Ясир Д.І. вимог законодавства про банкрутство під час виконання своїх обов'язків, так і про наявність у боржника майнових активів, долю яких мають вирішувати учасники провадження у справі у межах своїх повноважень.
У звіті розпорядника майна станом на 25.11.2013 рік (а.с.126-128 том 13) останній пояснює, що в процедурі банкрутства боржником продовжувалася виробнича діяльність, за рахунок внутрішніх резервів, зокрема, виробничої діяльності, з початку 2013 року здійснювалося погашення заборгованості з заробітної плати, а у червні 2013 року вона погашена повністю. Окрім того, розпорядником майна вжиті заходи щодо повернення майна боржника із чужого незаконного володіння та формування повноцінного активу балансу - конкурсної маси боржника.
У матеріалах справи містяться заперечення боржника проти задоволення клопотання про визнання боржника банкрутом, у якому наведені обставини, які, на його думку, можуть передбачати отримання доходу у зв'язку з укладеним 25.05.2011 року довгострокового договору перевезення, що передбачає отримання доходу понад 1000000,Ю00 грн протягом 2011 року, а також у зв'язку з укладенням договору оренди приміщень, що також передбачає отримання боржником значного прибутку у період 2011-2014 р.р. (а.с.97-101 том 11).
Окрім того, не з'ясовано наявність або відсутність майна боржника, що є предметом іпотеки та застави кредиторів (ПАТ«УкрСіббанк», ТОВ «ЛАЗ Фінанс»).
Належної оцінки наведеним фактам щодо майна боржника господарським судом не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджується неспроможність ВАТ «АТП № 12327» через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів та неспроможність відновити свою платоспроможність станом на день прийняття оскаржуваного судового рішення.
Також суд не може узяти до уваги доводи кредитора - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відсутності активів боржника; щодо підтвердження переоформлення права власності на об'єкти нерухомого майна 16.08.2012 року (в період дії процедури розпорядження майном) від боржника до ТОВ «ЛАЗ Фінанс» на підставі додаткової угоди від 10.08.2012 року; щодо погашення кредиторських вимог апелянта у серпні 2012 року та станом на 16.01.2014 року ( постанова про визнання банкрутом), оскільки це також не підтверджується матеріалами справи.
Господарський суд, неодноразово відкладаючи розгляд справи та вимагаючи у арбітражного керуючого звіт, не застосував приписи статті 90 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не направив окрему ухвалу до державного органу з питань банкрутства у зв'язку з невиконанням обов'язків, встановлених статтями 3-1, 13 Закону про банкрутство, та не направив повідомлення до прокурора у зв'язку з невиконанням обов'язкових до виконання судових рішень у відповідності до приписів статті 382 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що комітет кредиторів зловживає процесуальними правами, умисно ухиляється від виконання приписів статей 13, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо строків проведення процедури розпорядження майном, щодо прийняття рішення про застосування наступної судової процедури, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при винесенні постанови господарським судом не були з'ясовані обставини щодо майнового стану боржника, неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, що мають значення для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у відношенні ВАТ «АПТ 12327», у зв'язку з чим постанова господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року у справі № 19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11 - підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 ч.1 статті 103, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗ Фінанс» задовольнити.
Постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року у справі №19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у процедурі розпорядження майном в іншому складі суду.
Повний текст постанови складено 08.12.2014 р.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О.Білоусова
Суддя О.В. Шевель
Судове рішення № 41787829, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 08.12.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/133/09-16/271/10-23/5009/8094/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: