Вирок № 41787208, 05.12.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/11699/14-к

1-кп/639/542/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Лазарєва А.А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові угоду про примирення та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220500002050 від 12.11.2014 року, згідно якого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, в силу ст..89 КК України не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, суд,

встановив :

11 листопада 2014 року, близько 17 години, ОСОБА_1 знаходився у приміщенні магазину ТОВ «АТБ- маркет», який розташований за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 77, де у нього винник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу з прилавку торгівельного залу магазину таємно викрав 1 рушник «Fiesta Home Coiiection, 70x140 см, арт. 023 ШІУ», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3715 від 17.11.2014 р., - 180 гривень, після чого з місця скоєння правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «АТБ- маркет» матеріальну шкоду на зазначену вище суму.

Крім того ОСОБА_1, 13 листопада 2014 року, близько 11 години 50 хвилин, маючи намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув у приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 77.

Знаходячись у торговому залі магазину, ОСОБА_1, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавку 1 сковорідку з алюмінію, 28 см, арт. 0162ВА, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3714 від 17.11.2014, - 200 гривень, після чого ОСОБА_1, пішов до каси магазину де заплатив за пляшку напою, та пішов повз касира до виходу з магазину, де був зупинений працівником охорони, який виявив у ОСОБА_1 під курткою приховану сковорідку.

Таким чином ОСОБА_1, намагався таємно викрасти майно, яке належить магазину ТОВ «АТБ- маркет», та виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але не довів його з причин, що не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_1, кваліфіковані органом досудового розслідування: за епізодом крадіжки 11.11.2014 року за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, за епізодом замаху на викрадення майна 13.11.2014 року, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

28 листопада 2014 року в м. Харкові між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілої сторони - магазину ТОВ «АТБ - Маркет» ОСОБА_2, укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1, беззастережно визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погодили покарання відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, з призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів, на підставі ст.70 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст..75 КК України.

В підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1, провину в обсягу підозри визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_2, подав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, також просив суд затвердити угоду про примирення та призначити підозрюваному узгоджену міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною, зобов'язання взяті за угодою підозрюваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2014 року, та призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання.

Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1, в ході досудового слідства не обирався.

Відшкодування судових витрат, вартість проведення експертних досліджень по провадженню суд покладає на підозрюваного ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст.122, 126 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України,

ухвалив :

Затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2014 року, що укладена в м. Харкові між представником потерпілої сторони ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання:

за ч.1 ст.185 КК України - у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, за проведення експертизи в сумі - 293 гривні 40 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 240603009, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речовий доказ по справі: ДВД диск із записом відеоспостереження наданий «АТБ - Маркет», - зберігати в матеріалах справи.

Копію вироку після проголошення негайно вручити підозрюваному та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя М.В. Федюшин