Постанова № 41784638, 28.11.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31255/14-а

Провадження №2-а/761/660/2014

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 листопада 2014 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Гаркуші Н.А.,

за участю :

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старшого ІДПС роти ДПС ДАІ у Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Войнарського Олександра Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого ІДПС роти ДПС ДАІ у Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Войнарського Олександра Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позивач зазначив, що 28 травня 2014 року, на 309 кілометрі автомобільної дороги Доманове - Ковель - Чернівці, був зупинений старшим ІДПС роти ДПС ДАІ у Тернопільській області старшим лейтенантом міліції Войнарським Олександром Володимировичем за порушення п. 1.1 р. 34 Правил Дорожнього Руху України (далі ПДР), а саме, обгоном автомобіля з виїздом на смугу зустрічного руху, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє потоки транспортних засобів у протилежних напрямках. Після того, як позивач висловив категоричну незгоду з припущенням відповідача, так як на вказаній ділянці дороги відсутня дорожня розмітка у вигляді суцільної лінії, а також дорожні знаки , що забороняють обгін автомобіля, відповідач повідомив ОСОБА_1 про намір складати протокол про порушення правил дорожнього руху. В свою чергу, позивач повідомив інспектора про бажання висловити аргументовану незгоду із складенням такого протоколу, а саме те, що на відрізку цієї ділянки дороги, на 309 км., відсутня суцільна роздільна лінія дорожньої розмітки, адже після проведення дорожніми службами ремонтно - відновлювальних робіт ними не була відновлена розмітка належним чином, а відповідних забороняючих дорожніх знаків не встановлено. Після письмового пояснення незгоди позивача із рішенням інспектора у протоколі, позивач взагалі не отримав від відповідача копії протоколу про скоєне адміністративне правопорушення. Також, позивача не було повідомлено, що відносно нього винесено постанову від 28.05.2014 року. 13.10.2014 року для позивача стало не очікувано, коли на домашню адресу надійшла постанова державного виконавця про відкриття провадження від 25.09.2014 року на підставі постанови від 28.05.2014 року.

Позивач із даною постановою в справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2014 року не погоджується як з такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач ПДР не порушував. При винесенні постанови не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлена адміністративна відповідальність. Посилаючись на вищевикладене, позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 28.05.2014 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, заперечень на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.

Не прибуття в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи по суті. Проти розгляду справи за відсутністю відповідача ОСОБА_1 не заперечував.

Враховуючи строки розгляду справи передбачені ст. 171-2 КАС України, суд постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

У постанові в справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2014 року зазначено, що 28.05.2014 року о 15 год. 50 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 на 309 кілометрі автомобільної дороги Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече здійснив обгін автомобіля з виїздом на смугу зустрічного руху при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки яка поділяє потоки Т/З в протилежних напрямках, чим порушив п. 1.1 р.34 ПДР.

Даною постановою на ОСОБА_1, було накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Не дивлячись, що в розумінні вищенаведеної норми ст. 251 КУпАП пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є доказами, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не надано жодної оцінки вказаного доказу.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності при відсутності належних доказів, не врахувавши при цьому пояснення водія.

Також слід зазначити про те, що відповідно до п. 2.18 Наказу МВС від 26.02.2009 № 77 "Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Всупереч положенням вищезазначеного наказу, відповідачем не була вручена постанова ОСОБА_3 або надіслана рекомендованим листом, що підтверджується відсутністю відмітки у постанові від 28.05.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 18, 69, 70, 71, 158-163, 167, 171-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2)Скасувати постанову серії В01 № 202776 від 28.05.2014 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідно до якої на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Саадулаєв