Рішення № 41784497, 26.11.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25007/14-ц

Провадження №2/761/7036/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

26 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, ОСОБА_1 про зняття арешту з заставленого майна, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Укргазпромбанк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби (далі - відповідач1), ОСОБА_1 (надалі - відповідач2), в якому просить зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби звільнити з-під арешту нерухоме майно житлового призначення, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,8 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 03 серпня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3370 та переданої в іпотеку ПАТ «Укргазпромбанк» згідно Іпотечного договору, посвідченого 03 серпня 2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 3374, накладеного постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 11 січня 2014 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 січня 2014 року постановою № 41415271 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби накалдено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, у тому числі і на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,8 кв.м. Зазначена квартира є предметом Договору іпотеки, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Укргазпромбанк» та ОСОБА_1 03 серпня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача1 на адресу суду направив клопотання, у якому просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач2 про час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, проте у судове засідання не з'явився.

Суд, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що 03 серпня 2012 року між ПАТ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір надання іпотечного кредиту № 33-Ф-К-ДІУ/12.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, між тими ж сторонами 03 серпня 2012 року було укладено Іпотечний договір, на підставі якого ОСОБА_3 передав ПАТ «Укргазпромбанк» нерухоме майно житлового призначення, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,8 кв.м., яка належить відповідачу2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 03 серпня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3370.

У відповідності до витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 37215939 іпотека зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 12824146.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 37215727 від 03 серпня 2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 накладено заборону на відчуження предмету іпотеки.

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 11 січня 2014 року постановою № 41415271 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 10 078 924,44 грн., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 25768755 від 19 серпня 2014 року.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

За ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Як передбачено ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи із зазначеного, в силу укладеного 03 серпня 2012 року Іпотечного договору, позивач має пріоритетне право на задоволення своїх вимог перед іншими особами.

За ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, за наявності укладеного з метою належного виконання кредитних зобов'язань Іпотечного договору між ПАТ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_1, позивач має право у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань звернути стягнення на передане в іпотеку майно. Виходячи з викладеного, існування арешту, що накладений на предмет іпотеки, обмежує права позивача, як заставодержателя.

Так, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 Постанови №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги з приводу зняття арешту з нерухомого майна, проте що стосується позовної вимоги з приводу зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби зняти арешт з нерухомого майна, то така позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на її передчасність.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 13, 60, 88, 179, 209, 212-215, 224, 226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, ОСОБА_1 про зняття арешту з заставленого майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 60,8 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 03 серпня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3370 та переданої в іпотеку ПАТ «Укргазпромбанк» згідно Іпотечного договору, посвідченого 03 серпня 2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 3374, накладеного постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 11 січня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: