Постанова № 41784415, 01.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження № 1-в/760/313/14

№760/23654/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Глушкової О.О.,

прокурора Левченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання засудженого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, такого, який не працює (студент Університету Економіки та Права «Крок»), не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, засудженого 08.10.2013 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначено йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,

про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначено йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.

Покладено на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (розрахунковий рахунок: 31111115700008, МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код: 37975298) витрати на проведення експертиз у розмірі 3793 гривень 16 копійок.

Речовий доказ - автомобіль марки «Ваз-21111», номерний знак НОМЕР_1, повернуто ОСОБА_1; CD-R з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди залишено в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області від 05.12.2013 року, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 - змінено в частині розподілу процесуальних витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів в сумі 3 793 грн. 16 коп. В решті вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2013 року залишено без змін.

Засуджений ОСОБА_1 31.10.2014 року звернувся до суду з письмовим клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності, що передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що під час допиту в судовому засіданні він вину визнав повністю, станом на 06.08.2014 року ним відшкодована матеріальна та моральна шкода в повному обсязі, сплачено потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 67 748 гривень та претензій морального та матеріального характеру останні до нього не мають.

Крім того, він проживає зі своєю матір'ю - ОСОБА_4, 1965 року народження, якій в 2013 році була проведена операція в онкоцентрі.

Тому, вважаючи, що він підпадає під дію ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», просив звільнити його від кримінальної відповідальності, що передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

У судове засідання захисник не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма, яка міститься у матеріалах провадження.

Засуджений ОСОБА_1, в судове засідання також не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином через захисника.

Представник Солом'янського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції м. Києва у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року повідомлявся належним чином.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, заперечив, вказавши на його необґрунтованість та відсутність особистої заяви засудженого щодо надання згоди на звільнення його від відбування покарання на підставі акту амністії, а також на відсутність підтверджуючих доказів того, що засуджений підпадає під дію ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Згідно ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.

У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №223-757/0/4-14 від 26.05.2014 року «Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін», під час виконання вироку питання застосування закону «Про амністію у 2014 році», враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, має вирішуватися у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України).

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали провадження, вислухавши думку прокурора, який не вбачає підстав для застосування амністії, дійшов висновку, що клопотання засудженого про звільнення його від покарання за актом амністії задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначено йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.

Покладено на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (розрахунковий рахунок: 31111115700008, МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код: 37975298) витрати на проведення експертиз у розмірі 3793 гривень 16 копійок.

Речовий доказ - автомобіль марки «Ваз-21111», номерний знак НОМЕР_1, повернуто ОСОБА_1; CD-R з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди залишено в матеріалах кримінального провадження (а.с. 5-7).

Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області від 05.12.2013 року, вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 - змінено в частині розподілу процесуальних витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів в сумі 3 793 грн. 16 коп. В решті вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 жовтня 2013 року залишено без змін (а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України № 1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».

У відповідності до ст. 85 КК України на підставі Закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Згідно ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Статтею першою Закону України « Про амністію у 2014 році» постановлено звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:

а) осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;

б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом;

в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;

г) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1 - 4), онкологічні захворювання (III і IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III і IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6;

ґ) осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);

е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

є) осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Згідно статті дев'ятої даного Закону виконання цього Закону покладається на суди.

Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Застосування цього Закону здійснюється щодо:

а) осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника;

б) осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, - за заявою самої особи, її захисника чи законного представника;

в) засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, - за поданням начальника установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах дітей, або за заявою самого засудженого, його захисника чи законного представника, а щодо військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні - за поданням командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за заявою самого військовослужбовця, його захисника чи законного представника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;

г) осіб, кримінальні справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, - за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.

У разі коли до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.

Питання про застосування амністії щодо осіб, яких засуджено судами іноземних держав і які відбувають покарання на території України, вирішують відповідні суди України з дотриманням вимог міжнародних договорів України.

Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

Застосування амністії не допускається, якщо підсудний або засуджений заперечує проти цього.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.

Враховуючи наведені норми закону, з матеріалів справи встановлено, що усної чи письмової згоди ОСОБА_1 на застосування амністії відносно нього суду не надано.

Крім цього, амністія не може бути застосована до осіб, перелік яких передбачено ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

В матеріалах справи відсутні відомості щодо невчинення ОСОБА_1, злочинів, починаючи з 05.12.2013 року.

В клопотанні та в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт того, до якої категорії осіб, зазначених в ст. 1 даного Закону, відноситься засуджений ОСОБА_1

Доводи засудженого ОСОБА_1 та додані ним до клопотання документи про стан здоров'я його мати, не дають суду підстав для застосування до нього амністії.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Таким чином, з матеріалів, доданих до клопотання, жодної з підстав для звільнення від покарання ОСОБА_1 зазначених вище судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, суд не вбачає підстав для застосування до засудженого ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки він не відноситься до категорії осіб, до яких не може бути застосована амністія, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю підстав для застосування акту амністії.

Керуючись Законом України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 85, 86 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, засудженого 08.10.2013 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та призначено йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя: