Постанова № 41784324, 03.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а-956/14

Справа № 760/23610/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Осадчій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ст. інспектора СОМДТП ВДАІ Подільського РУ Руденка Романа Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив скасувати постанову серії ПС1 № 519361 від 26.10.2014 року винесену відносно нього інспектором СОМДТП ВДАІ Подільського РУ Руденко Р.І. за ч.1 ст.122 КУпАП та провадження по справі закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що Інспектором СОМДТП ВДАІ Подільського РУ Руденко Р.І. було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 707435 від 26.10.2014 року та на цій підставі винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 519361 від 26.10.2014 року, якою накладено на позивача штраф у розмірі 323,00 грн.

Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права.

Зазначає, що він 26.10.2014 р. близько 02 год. 15 хв. рухався по вул. Порика в напрямку прос. Свободи та наблизившись до повороту у двір свого будинку, здійснив поворот праворуч.

Між тим, повернувши у двір, зупинившись та вийшовши з автомобіля, до ОСОБА_1 під'їхав автомобіль з якого вийшов інспектор та повідомив позивача про те, що останній порушив п.1.3 дод №2 Правил дорожнього руху.

Позивач зазначає, що він Правил дорожнього руху не порушував, належних та допустимих доказів порушення позивачем ПДР відповідач не надав.

Крім того, позивач зазначає, що у Постанові Інспектора не відображено ступінь його вини, не враховано майновий стан, не зазначено обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, що дає всі підстави стверджувати про те, що Інспектор не належно оцінив обставини справи та в результаті прийшов до хибних висновків і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, яка є незаконну.

Також, позивач вважає, що при розгляді справи інспектором було порушено його право на використання правової допомоги, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі.

Враховуючи вищевикладене, просив позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Пояснив, що факт порушення ПДР було зафіксовано за допомогою технічних приладів, а тому просив оглянути в суді відповідне відео. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено з урахуванням санкції ст. 122 ч.1 КУпАП та особи правопорушника.

Вважає, що підстави для скасування оскаржуваної постанови, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, просив повністю відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Інспектором СОМДТП ВДАІ Подільського РУ Руденко Р.І. було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 707435 від 26.10.2014 року та на цій підставі винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 519361 від 26.10.2014 року, за порушення вимог п.1.3 дод №2 Правил дорожнього руху та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 323,00 грн. (а.с.7-8).

Дана постанова була винесена з урахування всіх вимог передбачених ст. 256, 283 КУпАП.

В даному випадку правопорушення було виявлено та зафіксовано інспектором СОМДТП ВДАІ, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Пункт 3 ст. 222 КУпАП надає повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені ч.1-3 ст. 122 КУпАП працівниками Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, які мають спеціальні знання.

Судом встановлено, що інспектор Руденко Р.І. є працівником Державтоінспекції МВС, має спеціальні знання, а отже постанова серії ПС1 № 519361 від 26.10.2014 року винесена правомірно.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з відповідної постанови серії ПС1 № 519361 від 26.10.2014 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ, 26.10.2014 року о 02 год. 20 хв. в м. Києві по пр. Порика, 18, при здійсненні лівого повороту перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, що поділяє транспортні смуги протилежних напрямків, чим порушив п. 1.3 дод. №2 ПДР України.

Згідно даної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції передбаченої ч.1 ст. 122 КпАП України.

Крім того, в судовому засіданні інспектор СОМДТП ВДАІ Подільського РУ Руденко Р.І. надав відеоматеріал, який був переглянуто та з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 1.3 дод №2 ПДР України.

Доказів на спростування наданих матеріалів відповідачем в підтвердження порушення позивачем ПДР України , позивачем надано не було.

В судовому засіданні позивач також підтвердив, що зі скаргою на дії інспектора СОМДТП ВДАІ Подільського РУ Руденко Р.І. в порядку передбаченому законом не звертався.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Керуючись статтями 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: