Постанова № 41783700, 04.12.2014, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/5141/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року

Суддя Сарненського районного суду Рівненської області - ВЕДЯНІНА Т.О.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ, УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ САРНЕНСЬКОЇ РДА про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії та щомісячної грошової допомоги, зобовязання здійснити їх перерахунок та виплату,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність УПФ в Сарненському районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 17 квітня 2014 року по 16 жовтня 2014 року та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, на підставі ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просить також, визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Сарненської РДА, яка полягає у невиплаті позивачу відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 30 % від мінімальної заробітної плати за період з 17 квітня 2014 року по 16 жовтня 2014 року.

Позивач просить зобовязати УПФ в Сарненському районі Рівненської області та УПСЗН Сарненської РДА провести нарахування та виплату зазначених платежів та нараховувати і виплачувати їх в подальшому, починаючи з 17 жовтня 2014 року.

Крім цього, присудити з Державного бюджету на користь позивача судові витрати.

Відповідно до позовної заяви позивач просить справу слухати у її відсутність.

Відповідачем в особі начальника Управління ПСЗН Сарненської РДА подано письмові заперечення проти позову ОСОБА_1, в яких відповідач посилається на застосування управлінням під час нарахування позивачу вказаних у позові виплат, норм ст.51 Бюджетного Кодексу України, відповідно до якої розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Відповідачем в особі начальника Управління ПФУ у Сарненському районі Рівненської області подані письмові заперечення проти позову ОСОБА_1, в яких відповідач просить відмовити останній у задоволенні позову повністю, в звязку з тим, що вона має право на отримання пенсії за віком, яка виплачується з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, передбачених постановою КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року, пенсійні виплати позивачу проводяться виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду, а тому вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідачі просять відмовити ОСОБА_1, у задоволенні позову повністю в звязку із відсутністю реальних фінансових ресурсів державного бюджету для проведення цих виплат.

Дослідивши надані докази, вивчивши доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно із ч.1 ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у звязку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.

Із наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, що вбачається із копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи № 035676, виданого 16 березня 1994 року.

Позивач ОСОБА_1 проживає у м.Сарни, яке відноситься до зони посиленого радіологічного контролю та знаходиться на обліку у відповідача як особа, що отримує допомогу у звязку із обмеженням споживання продуктів харчування, тобто має право на отримання допомоги у розмірі, передбаченому ч.1 ст.37 вказаного вище Закону, оскільки ці обставини не заперечуються та визнаються відповідачем, що вбачається із поданих до суду письмових заперечень та наданої Управлінням довідки про проведені позивачу нарахування за 2014 рік.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у звязку із відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.4 Постанови КМУ № 936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення у звязку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується Управлінням праці та соціального захисту населення районних (міських) державних адміністрацій за місцем реєстрації громадян.

Тобто, саме до повноважень Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА належить нарахування та виплата зазначеної у позові допомоги позивачу.

Таким чином, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги в звязку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 30 % від мінімальної заробітної плати, за період з 17 квітня 2014 року, на підставі ч.1 ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними, а тому позов в частині зобовязання Управління до їх нарахування та виплати, починаючи із дати, вказаної позивачем, підлягає до задоволення.

Згідно із ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (ст.53 Закону).

Крім цього, згідно із ст.39 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року - непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається із відмітки про зареєстроване місце проживання позивача, що міститься у паспорті позивача, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що доводиться копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виданого позивачу 16 березня 1994 року, крім цього, ОСОБА_1 є пенсіонером по віку та перебуває на обліку УПФУ України в Сарненському районі, що встановлено із копії пенсійного посвідчення позивача № 130758 від 12 липня 1994 року, наявного в матеріалах справи.

Також, із вказаного вище пенсійного посвідчення вбачається, що ОСОБА_1 є дитиною війни, а тому, згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а тому позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З огляду на наведене, вимоги позивача є обгрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України ; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Долучені до письмових заперечень відповідачів довідки № 3686 від 20 листопада 2014 року, видана Управлінням ПФУ в Сарненському районі Рівненської області та № 14/33-10033 від 22 жовтня 2014 року, видана УПСЗН Сарненської РДА, доводять, що вказані у позові виплати позивачу проводились у розмірі, меншому, аніж передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведену норму суд вважає, що саме відповідачі мають доводити факт нарахування виплат ОСОБА_1 у передбаченому законодавством розмірі, оскільки надані відповідачами довідки не доводять проведення виплат позивачу у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому позов є обгрунтованим.

З огляду на наведене вище - усі вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення в частині нарахування зазначених у позові виплат, починаючи з 17 квітня 2014 року.

Однак, відповідно до п.9 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік»» - встановлено, що норми і положення ст.ст.20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, враховуючи, що починаючи з моменту набрання цим законом чинності, тобто з 3 серпня 2014 року, нарахування позивачу пенсійних та соціальних виплат, зазначених у позові проводилось відповідачами, виходячи із наявних фінансових ресурсів, позовні вимоги підлягають до задоволення саме по 2 серпня 2014 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Позивачем ставиться вимога щодо зобовязання відповідача до нарахування ОСОБА_1 зазначених вище видів нарахувань в подальшому - довічно, починаючи з 17 жовтня 2014 року.

Суд вважає цю вимогу безпідставною, оскільки невідомо чи будуть порушені відповідачем відповідні права позивача та в якій мірі в майбутньому, а тому, на думку суду, передчасно звертатись за захистом цих прав.

Позивачем ставиться вимога про присудження їй з Державного бюджету понесених судових витрат.

Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції ОСОБА_1 сплачено 73 грн. 08 коп. судового збору за подання позовної заяви до суду.

В звязку з тим, що суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленого позову, на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню, на підставі ч.1 ст.94 КАС України понесені та документально підтверджені наявною в матеріалах справи квитанцією від 16 жовтня 2014 року судові витрати.

Керуючись ст.159-161, 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА щодо невиплати ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги в звязку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 30 % від мінімальної заробітної плати, за період з 17 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну грошову допомогу в звязку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 30 % від мінімальної заробітної плати, за період з 17 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Визнати протиправною бездіяльність УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоровю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - за період з 17 квітня по 2 серпня 2014 року включно.

Зобовязати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоровю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 17 квітня по 2 серпня 2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.

Присудити ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України понесені нею судові витрати в сумі 73 грн. 08 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя підпис

копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_2