Постанова № 41783641, 20.11.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16871/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка О.П.,

при секретарі Терешкович Ю.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання протиправними рішення щодо відмови в призначення пенсії та зобовязання здійснити призначення за вислугою років, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання протиправними рішення щодо відмови в призначення пенсії та зобовязання здійснити призначення за вислугою років.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно із записами у трудовій книжці її стаж робот як робітниці текстильного виробництва, зайнятій на верстатах і машинах складає 23 роки 02 місяці 08 днів. 01 жовтня 2014 року вона звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, згідно листа від 09 жовтня 2014 року, Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне відмовило їй у призначення пільгової пенсії, оскільки з урахування фактично відпрацьованого часу її спеціальний стаж роботи становить 19 років 05 місяці 30 днів, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії. Вважає такі дії відповідача протиправними. Просила зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити призначення їй пенсії за вислугою років з часу подання нею заяви до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився, подав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких вказав, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до наказу від 06.03.1991 року ОСОБА_2 установлено неповний робочий тиждень, тому за період 1991-2004 р.р. позивач відпрацювала днів менше ніж при повному робочому дні. Таким чином її трудового стажу не вистачає для призначення пільгової пенсії. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як вбачається із записів в трудовій книжці , позивач ОСОБА_2 працювала з 13.04.1983р. по 29.02.1988 р. стрічечницею по 3 розряду в підготовчому цеху прядильного виробництва КБТ, з 01.03.1988 р. по 18.02.2004 р. оператором стрічкового обладнання 3 розряду в тому ж цеху у ВАТ «Рівнельон», з 23.02.2004 по 29.06.2006 р. оператором стрічкового устаткування по 3 розряду прядильно-підготовчого цеху прядильного виробництва корпусу побутових тканин ТзОВ «Лінен Фореве».

Посада стрічечниці льняного виробництва передбачена Списком виробництв і професій, робота в яких дає право працівникам підприємств текстильної промисловості на отримання пенсії за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи в цих професіях не менше 20 років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1021.

Посада оператора стрічкового обладнання льняного виробництва передбачена Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає право робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.

Таким чином, стаж роботи ОСОБА_2 як робітниці текстильного виробництва, зайнятій на верстатах і машинах складає 23 роки 02 місці 08 днів.

Відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах,- за списком виробництв і професій, затверджуваних у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Як вбачається з особовою картки форми Т-2 ОСОБА_2 06 березня 1991 року встановлений неповний робочий тиждень (вівторок - пятниця робочі дні).

З архівних довідок, від 19 травня 2014 року № 558, № 559 слідує, що ОСОБА_2 працювала оператором стрічкового обладнання на Рівненському льонокомбінаті і кількість відпрацьованих днів вказує на те, що вона працювала зі встановленим неповним робочим тижденем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 51 КЗпП, тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці не більше 36 годин на тиждень.

Згідно з Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджено постановою від 01.09.1992 року №41, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Таким чином, за період за 1991-2004, працюючи зі встановленим неповним робочим тижнем, ОСОБА_2 відпрацьовувала повний робочий день, оскільки за 4 робочих дні в тижні виконувала роботи в умовах не менше 80 відсотків робочого часу.

Отже, ОСОБА_2 досягла 50-річного віку і має стаж роботи більше 20 років як робітниця текстильного виробництва, зайнятій на верстатах і машинах, таким чином має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Окрім того п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не містить вказівки про те, що право на пільгову пенсію мають працівники за умови відпрацювання ними повного робочого дня.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп., які підлягають стягненню з держави.

Керуючись ст.ст.11, 12, 17-19, 71, 159-163, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання протиправними рішення щодо відмови в призначення пенсії та зобовязання здійснити призначення за вислугою років задоволити.

Визнати протиправними рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою років, як робітниці текстильного виробництва, зайнятою на верстатах і машинах за списком виробництв і професій, затверджених у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Зобовязати Управління зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне здійснити призначення їй пенсії за вислугою років з часу подання нею заяви до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 01 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Харечко С.П.