Ухвала суду № 41782924, 17.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/6704/14-ц Головуючий у І інстанції Протасов О.М.Провадження № 22-ц/780/5923/14 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 18 17.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року у справі за позовом Комунальної установи Білоцерківської міської ради «Інспекція з благоустрою міста Біла Церква» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся в Білоцерківський міськрайонний суд Київської області з позовом в якому зазначив, що 20 грудня 2011 року між Комунальною установою Білоцерківської міської ради Київської області «Інспекція з благоустрою міста Біла Церква» та відповідачем було укладено договір № 422 на користування об'єктом благоустрою - не капітальним металевим гаражем АДРЕСА_1. Відповідно до договору, відповідач мав право використовувати гараж для зберігання особистого майна та щомісяця сплачувати за це до 10-го числа наступного за звітним місяцем 100,00 грн.

Посилаючись на те, що договір згідно з його умовами був пролонгований на наступний календарний рік на умовах, що встановлені в даному договорі, а оплату відповідач вносив вибірково, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості, яка утворилась за період з 20 грудня 2011 року до 01 січня 2014 року в розмірі 1738,71 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ОСОБА_1, оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, рішення суду першої інстанції скасувати ухвалити по справі нове рішення. Зазначила, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року ухвалене без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 Договору № 422 від 20 грудня 2011 року, укладеного між комунальною установою Білоцерківської міської ради Київської області «Інспекція з благоустрою міста Біла Церква» та відповідачем, а також рішення Білоцерківської міської ради Київської області №333-12-У1 від 29 вересня 2011 року про внесення змін до п.п. 4.3 додатку №1 «Плата за послуги з оформлення документації, пов'язаної із благоустроєм міста», відповідач для зберігання особистого майна на період з дня укладення договору та по 31 грудня 2012 року мав право використовувати об'єкт благоустрою - не капітальний металевий гараж №72 по вул. Січневий прорив у м. Біла Церква, вносячи за це щомісяця плату в розмірі 100,00 грн.

Судом також встановлено те, що, відповідно до п. 5.3 цього Договору, він був пролонгований на наступний календарний рік на умовах, що встановлені у цьому договорі.

Згідно з розрахунком позивача, з 20 грудня 2011 року до 01 січня 2014 року відповідач вносив плату за користування гаражем частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1738,71 грн.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ч. 1 ст. 612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 625, 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так як відповідач належним чином не виконує умови договору, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи те, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: