Ухвала суду № 41782884, 04.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/5139/2012 Головуючий у І інстанції ЧиркаПровадження № 11/780/396/14 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 34 04.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати

з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Полосенка В.С.

суддів: Авраменка М.Г., Говорухи В.І.

прокурора: Ляшенко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року, якою відмовлено потерпілому ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Бориспільського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року щодо ОСОБА_2, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. При цьому засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі п «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію в 2011 році».

25 липня 2014 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернувся потерпілий ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вище вироку і апеляцію.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року в задоволенні вище зазначеного клопотання потерпілого відмовлено, а апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що вказана апеляція подана більше ніж через 1 рік після постановлення вироку суду, а причини пропуску строку оскарження є неповажними.

Не погоджуючись з рішенням суду, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд, приймаючи рішення по справі послався на 15 денний термін апеляційного оскарження, регламентований ч.3 ст. 349 КПК України, але проігнорував те, що протягом 10 місяців стороною потерпілих своєчасно, неодноразово подавалися апеляційні скарги та кожного разу після направлення рішень суду про повернення на доопрацювання поданих апеляцій, потерпілою стороною подавались апеляційні скарги з клопотанням про поновлення терміну апеляційного оскарження.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який заперечував проти апеляції, оскільки вважає постанову суду законною та обґрунтованою, просив апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду - без змін;

вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2013 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання.

Згідно протоколу судового засідання, потерпілий ОСОБА_1 та представник потерпілих ОСОБА_3 були присутні під час проголошення 08.07.2013 року вище зазначеного вироку.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України (1960 року) апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно ст. 353 КПК України (1960 року), суд поновлює строки касаційного оскарження лише за наявності поважних причин їх пропуску.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є підстави, які об'єктивно перешкоджають учаснику процесу своєчасно подати апеляцію.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання потерпілому ОСОБА_1 у відновленні йому строку на апеляційне оскарження вироку Бориспільського міськрайонного суду від 08.07.2013 року щодо ОСОБА_2, оскільки причини зазначені потерпілим у клопотанні не є поважними, так як потерпілий був присутній під час проголошення оскаржуваного вироку, а апеляційна скарга ним подана більше ніж через рік після постановлення вироку суду, що свідчить про те, що він мав достатньо можливостей і часу для оскарження вироку.

Посилання в апеляції потерпілого на те, що представник потерпілих ОСОБА_3 неодноразово звертався з апеляціями на вирок, однак вони йому поверталися для доопрацювання, що на його думку є однією з причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляції, оскільки відповідно до вимог ст. 348 КПК України апеляцію мають право подавати як потерпілий, так і його представник.

Тобто, апелянт мав достатньо можливостей і часу для оскарження вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2014 року, якою відмовлено потерпілому ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Бориспільського міськрайонного суду від 08 липня 2013 року щодо ОСОБА_2, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - залишити без змін.

Головуючий:

Судді: