Постанова № 41779651, 04.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" грудня 2014 р. № 820/18086/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Ковкіна О.В . (довіреність №25 від 25.09.14р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002482205 від 24.10.2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд вирішив розглядати справу за відсутності відповідача за наявними доказами у справі. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов , в яких він просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи , викладені в письмових запереченнях на позов та акт перевірки.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача , встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , яка міститься в матеріалах справи Українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" (надалі УБ ТОВ «Пірана») зареєстроване в реєстрі з 19.10.1994 року та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200023157.

На підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Основ'янської ОДПІ м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка УБ ТОВ «Пірана» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при документальному оформленні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Харбізнес ЛТД» за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки УБ ТОВ «Пірана» Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області складено Акт № 3372/20-38-22-05-08/22699101 від 07.10.2014р.(а.с.10-17) «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки УБТОВ «Пірана» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Харбізнес ЛТД» за березень 2014р.» (далі - Акт)

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002482205 від 24.10.2014р.(а.с.8), в якому зроблені висновки щодо встановлення порушення УБ ТОВ «Пірана» вимог п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1-3, п.198.6 ст.198, ст..200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до зайвого включення до складу податкового кредиту суми ПДВ та, відповідно, до заниження УБ ТОВ «Пірана» ПДВ за березень 2014 року у сумі 64322,00 грн. та нарахування фінансових санкцій на суму 32161,00 грн.

Як з'ясовано судом, що висновки відповідача про заниження занижено ПДВ за березень 2014 року у сумі 64322,00 грн. зроблені на підставі неможливості проведення зустрічної перевірки з контрагентом ТОВ «Харбізнес ЛТД» станом на травень 2014р.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Харбізнес ЛТД», судом встановлено наступне.

УБ ТОВ «Пірана» придбало у ТОВ «Харбізнес ЛТД» на підставі Договору поставки № 38 від 03.03.2014р.(а.с.28) бета-каротин у 150 бочках ємністю по 150 літрів кожна на загальну вартість 385930,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0307/01 від 07.03.2014р., № РН-0319/01 від 19.03.2014р., № РН-0320/01 від 20.03.2014р. та податковими накладним № 4 від 20.03.2014р., № 5 від 19.03.2014р., № 1 від 07.03.2014р.

Згідно умов зазначеного договору (п.3.7) транспортування товару до пункту приймання-передачі (за адресою покупця) здійснюється силами та за рахунок продавця. Пунктом 3.2 договору визначено, що датою поставки і переходу права власності та ризиків вважається дата відвантаження товарів покупцеві (оформлення накладної).

Придбаний бета-каротин було оприбутковано на склад УБ ТОВ «Пірана» згідно приходних ордерів № ПОр02242 від 20.03.2014р., № ПОр01873 від 07.03.2014р., № ПОр02635 від 19.03.2014р. та відображено в бухгалтерському обліку (в картках складського обліку та відомості операцій по рахунку 631), та в подальшому повністю використаний в якості сировини при виробництві УБ ТОВ «Пірана» готової продукції (миючих засобів), що підтверджується відповідними специфікаціями на продукцію, актами списання ТМЦ, відомістю вибуття ТМЦ, звітом виробництва, які містяться в матеріалах справи).

Довідками УБ ТОВ «Пірана» за № 29/10-1 та № 29/10-2 від 29.10.2014р. підтверджується наявність основних засобів на загальну вартість 5167,4 тис. грн., та середню кількість працівників (220 чоловік), а також наявність заборгованості перед ТОВ «Харбізнес ЛТД» у сумі 385930,80 грн.

Судом встановлено, що асортимент та ціна партії товару, яку зобов'язується купити покупець, встановлюються в видаткових накладних у відповідності до п. 2.1 Договору поставки № 38 від 03.03.2014р. Пунктом 2.2. вказаного Договору визначено, що сторони попередньо узгоджують асортимент та кількість товарів, що підлягають поставці, по телефону, факсу, засобами електронної пошти. Отже, обов'язковість складання специфікації умовами Договору поставки № 38 від 03.03.2014р. не передбачена.

Можливість зберігання та використання придбаних ТМЦ у виробничій діяльності УБ ТОВ «Пірана» підтверджується наявністю у власності позивача основних засобів (в т.ч. складських приміщень та цехів), обладнання та великою кількістю працюючих (біля 220 чоловік). Про наявність виробничих приміщень, що також зазначено в самому Акті перевірки № 3372/20-38-22-05-08/22699101 від 07.10.2014р..

Судом встановлено, що копії податкових накладних та інші первинні документи, долучені до матеріалів справи , не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів справи надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору . Всі зазначені вище документи відповідач мав в наявності під час перевірки та прийняття спірного повідомлення - рішення, що підтверджується самим актом перевірки від 07.10.14р. (а.с.12).

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем та його контрагентом , складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість.

Суд не приймає посилання відповідача про те, що відсутність товарно - транспортних накладних є доказом нереальності господарської операції, виходячи з наступного .

Згідно умов п.3.7 Договору поставки № 38 від 03.03.2014р., укладеного між УБ ТОВ «Пірана» та ТОВ «Харбізнес ЛТД», місце приймання-передачі товару визначене за адресою знаходження покупця УБ ТОВ «Пірана» (м.Харків, Естакадний в'їзд, 3-а), а транспортування товару здійснюється силами та за рахунок продавця ТОВ «Харбізнес ЛТД».

Суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, оскільки, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

У відповідності до роз'яснень Інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв"язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідач в акті перевірки Акт № 3372/20-38-22-05-08/22699101 від 07.10.2014р. посилається лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Харбізнес ЛТД» № 266/20-36-22-03-07/38876992 від 12.05.2014р. , як на доказ відсутності ознак реальності вчинення господарських операцій , без зазначення порушень, які виявлено саме в діяльності позивача.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того відповідачем не доведено про обізнаність позивача щодо порушень , які могли бути допущені його контрагентом - ТОВ «Харбізнес ЛТД» при здійсненні господарських операцій та відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поліграфсистеми" ТОВ «Харбізнес ЛТД» № 266/20-36-22-03-07/38876992 від 12.05.2014р.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002482205 від 24.10.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" (адреса: м.Харків, Естакадний в"їзд,3а ; код ЄДРПОУ 22699101 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 192.97 грн. (сто дев"яносто дві гривні дев"яносто сім копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2014 року.

Суддя Шляхова О.М.