Постанова № 41779319, 01.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2014 року Справа № 904/1236/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідача),

суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.

секретар судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Жижин Р.В., ордер ДП №000022 від 01.12.14, представник;

Представники відповідачів - 1,2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства " Конотопагротехсервіс " на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014р. у справі № 904/1236/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера",

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства " Конотопагротехсервіс ",

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест"

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 181 043,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014р. у справі №904/1236/14 (суддя Бєлік В.Г. ) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Конотопагротехсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 80 076,30 грн. - проіндексованої суми вартості товару (боргу), 86471,97 грн. - процентів за користування товарним кредитом, 3495,50 грн. - пені, 3620,88 грн. - судового збору, 9000,00 грн. - за послуги адвоката. В решті позову провадження у справі припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір у сумі 0,02 грн.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, а тому вимоги позивача задоволені в повному в наступних сумах: 80 076,30 грн. - проіндексованої суми вартості товару (боргу), 86 471,97 грн. - процентів за користування товарним кредитом, 3495,50 грн. - пені, а всього: 170043,77 грн, судові витрати у справі слід покладено на відповідачів у розмірі 3620,88 грн. Суд першої інстанції зазначив, що позивач правомірно просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги надані адвокатом у зв'язку з чим, суд задовольнив цю вимогу позивача в повному обсязі.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Конотопагротехсервіс " звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014 року по справі № 904/1236/14 в частині стягнення грошових коштів з відповідачів та прийняти в скасованій частині нове рішення по справі № 904/1236/14, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, всі судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції порушив положення ч.1 ст. 233 ГКУ, оскільки не зменшив розмір штрафних санкцій за порушення Відповідачем - 1 свого зобов'язання при тому, що в даному випадку штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача. На думку, Відповідача - 1 сума відсотків по товарному кредиту 86 471,97 грн., є значно більшою порівняно з сумою основного боргу відповідачів -1,2 - 80 076,30 грн. Відповідач - 1 вважає, що присуджена до стягнення сума відсотків по товарному кредиту по даній справі повинна становити 10 000,00грн. Зазначає, що суд порушив положення частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки поклав на відповідачів витрати Позивача, які не пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що зменшення розміру процентів за користування товарним кредитом, як це відзначає в апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "Конотопагротехсервіс", є неможливим, оскільки плата за користування товарним кредитом - це є сума, на яку збільшується сума грошового боргу. Отже, зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, а не штрафними санкціями. Посилання ПАТ «Конотопагротехсервіс» на порушення місцевим господарським судом вимог частини 5 статті 49 ГПК України є безпідставними, оскільки, як встановлено у рішенні та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агросфера» надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката в сумі 9000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014р. у справі № 904/1236/14 є таким, що прийняте без порушень норм матеріального і процесуального права, а отже, відсутні підстави для його скасування.

Представником публічного акціонерного товариства "Конотопагротехсервіс" 07.11.2014р. було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8596/14.

Судова колегія відхилила клопотання, заявлене відповідачем-1 про зупинення провадження до кінця розгляду справи №904/8596/14 про визнання недійсним договору поруки від 07.05.2013р. № 12012-ПОР, оскільки, на час розгляду апеляційної скарги відсутні обставини, які б перешкоджали розгляду даної справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Представники відповідачів - 1,2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

07.05.2013року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" та Публічним акціонерним товариством " Конотопагротехсервіс " укладений Договір купівлі - продажу № 12012 (а.с. 13-17)

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі - продажу Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість Засобів Захисту Рослин, Мікродобрив, іменованих у подальшому ТОВАР, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п.3.1. Договору купівлі - продажу конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена по домовленості Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата вартості Товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору купівлі - продажу загальна сума Договору складається із сум вартості Товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8. та суми процентів за користування товарним кредитом.

Згідно специфікацій до Договору купівлі - продажу № 12012 від 07.05.2013р. № 1 від 07.05.2013р.; № 2 від 23.05.2013р.; № 3 від 03.06.2013р. (а.с.18-20) сторонами було узгоджено конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару, який має бути проданий продавцем.

Також вищевказаними специфікаціями сторонами визначено грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США та визначено курс 1 української гривні по відношенню до 1 долара США.

Згідно видаткових накладних (а.с.21-23) позивачем було передано, а відповідачем прийнято обумовлений договором купівлі - продажу товар на загальну суму 86 546,94 грн.

Отримання відповідачем - 1 товару по вищевказаним накладним здійснено на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.24-26).

Згідно специфікацій № 1 від 07.05.2013р. товар було продано на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати: 12,5% від суми вартості всього товару по специфікаціям покупець має сплатити до 25.08.2013р.; решту 87,5% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 25.10.2013р.

Згідно специфікацій № 2 від 23.05.2013р. та № 3 від 03.06.2013р. товар було продано на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу до 15.10.2013р.

Як зазначено позивачем станом на момент звернення до суду відповідач-1 за придбаний товар розрахувався лише частково на загальну суму 6 260,79 грн., який складається з наступних платежів: 6 260,79 грн. - зараховано в рахунок повного погашення товарного кредиту по Специфікації № 1 зі строком платежу до 25.08.2013р., проіндексованого на день здійснення платежу; 0,27 грн. - зараховано в рахунок повного погашення товарного кредиту по Специфікації № 1 зі строком платежу до 25.08.2013р., проіндексованого на день здійснення платежу.

Пунктом 4.8. Договору узгоджено право позивача на індексацію суми вартості товару у гривні (боргу) у разі зміни (зменшення або збільшення) міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти -Долара США.

В даного пункті позивач та відповідач-1 узгодили формулу, згідно якої здійснений розрахунок проіндексованої суми вартості товару у гривні та визначено усі необхідні для цього показники.

Відповідно до розрахунку проіндексованої суми вартості товару (боргу) по Договору (а.с.11) борг відповідача-1, на момент звернення позивача до суду, складав 91 076,30 грн., з яких: 80 286,15 грн. - сума вартості товару; 10 790,15 грн. - сума індексації.

Під час розгляду справи відповідачем було здійснено платіж у сумі 11 000,00 грн., на доказ чого позивачем надано копію виписки з розрахункового рахунку (а.с. 65), відповідно неоплаченою залишилася сума основного боргу у розмірі 80 076,30 грн.

Відповідно до п.7.2. договору купівлі - продажу, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору.

Відповідно до п.7.3. Договору купівлі - продажу, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховується 350 процентів річних за користування товарним кредитом.

За розрахунком позивача (а.с.12) загальний розмір процентів за користування відповідачем-1 товарним кредитом складає 86 471,97 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору купівлі - продажу у випадку порушення термінів оплати, обумовлених в Специфікації (ях) до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача (а.с.14) пеня за несвоєчасну поставленого товару складає 3 495,50 грн.

В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Договором купівлі - продажу № 12012 від 07.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (Поручитель) було укладено Договір поруки № 12012-ПОР від 07.05.2013р.

Предметом вищезазначеного договору поруки є зобов'язання Поручителя перед Кредитором відповідати за порушення ПАТ "КОНОТОПАГРОТЕХСЕРВІС", код ЄДРПОУ 13997443 (надалі - Боржник) його зобов'язань перед Кредитором по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені) що передбачені умовами основного договору, а також сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких, будуть вимоги Кредитора, пов'язані з виконанням основного договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.4. Договору поруки Поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням Боржника перед Кредитором по основному договору. При цьому Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до п.5.1. Договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник. Солідарна відповідальність Боржника та Поручителя перед Кредитором поширюється і на сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких, будуть вимоги Кредитора, пов'язані з виконанням основного договору.

Відповідно до п.8.1. Договору поруки цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х (чотирьох) років.

За невиконання відповідачем-1 договірних зобов'язань, позивач просить стягнути загальний розмір позову, в тому числі судовий збір та витрати на послуги адвоката, солідарно з відповідачів.

Послуги адвокатом за цією справою надавались за Договором про надання послуг адвоката у сфері права № 10/14 від 14.02.2014р., укладеним між Адвокатським об'єднанням "Адвокатське бюро "Баррістер" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (Замовник), згідно якого позивач сплатив виконавцю погоджену вартість послуг адвоката в розмірі 9 000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 53483 від 13.03.2014р. Згідно до п.1.1. Договору купівлі - продажу Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість Засобів Захисту Рослин, Мікродобрив, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 порушено зобов'язання за Договором купівлі - продажу № 12012 від 07.05.2013р., у зв'язку з чим у позивача згідно Договору поруки № 12012-ПОР від 07.05.2013р. виникло право висунути вимоги щодо задоволення виконання зобов'язання за основним договором до відповідачів солідарно.

Враховуючи, що станом на момент вирішення спору докази сплати заборгованості до матеріалів справи не надані, в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог по стягненню 80 076,30 грн. - проіндексованої суми вартості товару (боргу).

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування місцевим господарським судом положень частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити з огляду на наступне:

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України (далі - ГК України) виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Види такої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони передбачили в розділі 7 договору купівлі-продажу № 12012 від 07.05.2013 року.

Так, відповідно до пункту 7.1 договору, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Специфікаціях до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язань та його розмір встановлено статтею 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Підпунктом 4.2 договору встановлено, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит, наданий продавцем в межах строків, визначених умовами оплати товару у специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків, встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) за ставкою згідно підпункту 7.2 (протягом 10-ти календарних днів), а далі - за ставкою згідно підпункту 7.3. договору.

В підпункті 4.5 договору сторони визначили механізм нарахування процентів як за правомірне, так за неправомірне користування товарним кредитом. Так, за наявності несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом (неправомірне користування), сплата процентів здійснюється покупцем щоденно і по дату фактичного погашення товарного кредиту

У пункті 7.2 договору сторони передбачили можливість нарахування 35% процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав був оплачений та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена в підпункті 7.3 договору, відповідно до якої якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350% річних за користування товарним кредитом.

Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду в частині стягнення 86 471,97 грн. - процентів за користування товарним кредитом та 3 495,50 грн. - пені.

Аналогічна правова позиція викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01_06/767/ 2013, висновках цього суду в інших за змістом судових рішеннях у подібних правовідносинах, у справах №41/13-09 , № ц/434, № 904/450/13-г та правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 по справі № 42/252, яка, згідно положень статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Доводи апеляційної скарги в частині помилковості висновків місцевого господарського суду щодо завищення розміру оплати послуг адвоката не приймаються до уваги судом з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат. Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із практикою, яка склалася, підлягають відшкодуванню витрати на оплату лише тих послуг адвоката, що безпосередньо пов'язані з розглядом господарської справи. Такими послугами можуть бути як послуги, що полягають у представництві інтересів сторони безпосередньо в судових засіданнях, так і послуги, що надаються поза межами залу судового засідання. Відшкодовуються лише фактично здійснені на момент прийняття рішення витрати на оплату послуг адвоката, тобто лише ті витрати, які були понесені (оплачені) стороною у зв'язку з необхідністю надання їй правової допомоги на стадіях досудового врегулювання господарського спору, порушення провадження у справі та підготовки матеріалів до розгляду в першій інстанції, вирішення господарських спорів у першій інстанції. Витрати, понесені у зв'язку з одержанням правової допомоги на пізніших стадіях господарського процесу не відшкодовуються.

Пунктом 6.1 Договору про надання послуг адвоката у сфері права № 10/14 від 14.02.2014року сторони погодили, що вартість послуг адвоката (гонорару), передбачених у пункті 2.1 цього Договору погоджуються в Додатку (додатках) до цього договору (а.с. 40-41).

Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 до договору про надання послуг адвоката в сфері права № 10/14 від 14.02. 2014 року сторони погодили, що вартість послуг адвоката (гонорару), передбачених у пункті 2.1 договору про надання послуг адвоката у сфері права № 10/14 від 14.02. 2014 року складає 9 000 гривень.

Співрозмірність витрат на відміну від цивільного й адміністративного судочинства, для яких постанова Кабміну від 27 квітня 2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їхньої компенсації за рахунок держави» встановила граничні розміри відшкодування витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, граничних розмірів відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в господарському судочинстві законодавчо не визначено.

Чіткі критерії визначення співрозмірності витрат на оплату послуг адвоката відсутні, тому вирішення цього питання цілком залежить від розсуду господарського суду, який розглядає справу. Гонорар та фактичні видатки схвалені Вищою кваліфкомісією адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999 р. . Правила адвокатської етики поділяють оплату за послуги адвоката на гонорар і фактичні видатки, пов'язані з виконанням доручення. Згідно з практикою, що склалася в господарських судах, у складі витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, відшкодовується лише гонорар, а фактичні видатки, пов'язані з виконання адвокатом доручення, не відшкодовуються.

За таких обставин, з урахуванням документального підтвердження оплати послуг адвоката (гонорар) копія рахунку на оплату №9 від 13.03.2014 року на суму 9000грн. (а.с. 51) та платіжне доручення № 53483 від 13.03.2014 року про перерахування 9000грн. (а.с. 52), з урахуванням обставин справи № 904/1236/14, колегія суддів вважає, що її гонорар, визначений у розмірі 9000 гривень є розумним, співрозмірним і не потребує коригування в бік зменшення, а тому підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

У відповідності до ст.49 ГК України судова колегія вважає необхідним змінити розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства " Конотопагротехсервіс "- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2014р. у справі №904/1236/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 08.12.2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя О.В. Березкіна Суддя О.В. Чус