Рішення № 41779316, 04.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 922/4834/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" м. Харків про зобов'язання виконати умови договору за участю представників:

позивача - Едельман Н.М.(дов №52 від 28.10.2014року)

відповідача Гайворонський І.В.(дов№22 від 05.11.2014року)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Провайн" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення 31806 від 23.05.2014року на суму 176 625,0грн., №1809 від 23.05.2014року на суму 14 559,31грн. та перерахувати вказані кошти до бюджету згідно вказаних реквізитів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між сторонами договору про надання кредиту за овердрафтом №144/13-U від 13.09.2013 року ,відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у формі овердрафта: здійснювати списання коштів з поточного рахунку Позичальника за його платіжними дорученнями понад їх залишок на указаному рахунку в сумі 1 500 000 гривень.

16.05.2014 року за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ПРОВАЙН" отримало податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 року № 004572204 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок а прибуток приватних підприємств в розмірі 167 187,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 11 458,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55 729,00 грн.; податкове повідомлення- рішення від 16.05.2014 року № 0004582204 (Додаток 3), яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 9716,00 грн., т.ч. за основним платежем - 8858,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 858,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 року №0008091702 , яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників у розмірі 72 796,53 грн., у т.ч. за основним платежем - 58 237,22 грн., штрафні фінансові санкції - 14559,31 грн.

Як вказує позивач в позовній заяві, з метою припинення вищезазначених податкових зобов'язань 23.05.2014року позивач надіслав ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" платіжні доручення :

платіжне доручення №1806 на суму 176 625,00 грн., призначення - 131 ;36980459; сплата податку на прибуток підприємств згідно акта перевірки №1772/26-56-22-04- 04/36980459 від 29.04.2014 Без ПДВ;

платіжне доручення №1809 на суму 14 559,31 грн., призначення - 133;36980459; сплата грошових зобов'язань згідно акта перевірки № 1772/26-56-22-04-04/36980459 від 29.04.2014р ,згідно п. 4.4.2 Договору Банк зобов'язаний здійснювати оплату платіжних доручень ТОВ "ПРОВАЙН" з використанням кредитних коштів за овердрафтом не пізніше наступного робочого дня після надходження платіжних документів ТОВ "ПРОВАЙН" в Банк.

Враховуючи, порушення договору Відповідачем зобов'язання Відповідача виконати договірний обов'язок, щодо перерахування суми грошових коштів до бюджету згідно платіжних доручень №1806 від 23.05.2014 року на суму 176 625,00 грн. та №1809 від .05.2014 року на суму 14 559,31 грн., позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2014року порушено провадження №922/4834/14, розгляд справи призначено на 18.11.2014року .

Ухвалою господарського суду від 18.11.2014року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладено до 04.12.2014року.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2014року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2014року заперечує проти заявлених позовних вимог , з підстав викладених у відзиві на позовну заяву поданого через канцелярію господарського суду (вх.№40887 від 18.11.2014року).

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Провайн" та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" укладено договір про надання кредиту за овердрафтом №144/13-U від 13.09.2013 року .

Відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у формі овердрафта: здійснювати списання коштів з поточного рахунку Позичальника за його платіжними дорученнями понад їх залишок на указаному рахунку в сумі 1 500 000 гривень.

Згідно п.1.3. договору , сторонами передбачено, що кредит надається з метою поповнення оборотних коштів позичальника.

16.05.2014 року за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ПРОВАЙН" отримало податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 року № 004572204 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок а прибуток приватних підприємств в розмірі 167 187,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 11 458,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55 729,00 грн.; податкове повідомлення- рішення від 16.05.2014 року № 0004582204 (Додаток 3), яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 9716,00 грн., т.ч. за основним платежем - 8858,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 858,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 року №0008091702 , яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників у розмірі 72 796,53 грн., у т.ч. за основним платежем - 58 237,22 грн., штрафні фінансові санкції - 14559,31 грн.

Як вказує позивач в позовній заяві, з метою припинення вищезазначених податкових зобов'язань 23.05.2014року позивач надіслав ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" платіжні доручення :

платіжне доручення №1806 на суму 176 625,00 грн., призначення - 131 ;36980459; сплата податку на прибуток підприємств згідно акта перевірки №1772/26-56-22-04- 04/36980459 від 29.04.2014 Без ПДВ;

платіжне доручення №1809 на суму 14 559,31 грн., призначення - 133;36980459; сплата грошових зобов'язань згідно акта перевірки № 1772/26-56-22-04-04/36980459 від 29.04.2014р ,згідно п. 4.4.2 Договору Банк зобов'язаний здійснювати оплату платіжних доручень ТОВ "ПРОВАЙН" з використанням кредитних коштів за овердрафтом не пізніше наступного робочого дня після надходження платіжних документів ТОВ "ПРОВАЙН" в Банк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, зокрема перерахування коштів згідно поданих позивачем платіжних доручень №1806 на суму 176 625,00 грн.; платіжних дорученнь №1809 на суму 14 559,31 грн.,не здійснив та мотивованої відмови, із зазначенням підстави не виконання перерахування, не надав.

Враховуючи, порушення договору Відповідачем зобов'язання Відповідача виконати договірний обов'язок, щодо перерахування суми грошових коштів до бюджету згідно платіжних доручень №1806 від 23.05.2014 року на суму 176 625,00 грн. та №1809 від .05.2014 року на суму 14 559,31 грн., позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частинами 1 та 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України визначено, що

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Проте, відповідачем не було здійснено перерахування коштів позивача у встановлений строк.

02.06.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 137, який отримано останнім 06.06.2014, в якому вимагав негайного проведення платежу до державного бюджету згідно платіжних доручень №1806 на суму 176 625,00 грн.; платіжних дорученнь №1809 на суму 14 559,31 грн.,

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 1074 Цивільного кодексу України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої, зокрема, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Про те, господарський суд констатує, що перехід до процедури ліквідації не є фактом припинення юридичної особи. Відтак, механізм виконання зобов'язання різниться від загальних умов. Однак, вказане не означає позбавлення іншого контрагента на належне виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом перерахування коштів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору .

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов*язати Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті ворота» (61166, м.Харків, проспект Леніна,36,код 20015529) виконати:

- платіжне доручення №1806 на суму 176 625,00 грн., призначення - 131 ;36980459; сплата податку на прибуток підприємств згідно акта перевірки №1772/26-56-22-04- 04/36980459 від 29.04.2014р. Без ПДВ;

-платіжне доручення №1809 на суму 14 559,31 грн., призначення - 133;36980459; сплата грошових зобов'язань згідно акта перевірки № 1772/26-56-22-04-04/36980459 від 29.04.2014р. Без ПДВ та перерахувати вказані кошти до бюджету згідно вказаних реквізитів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» (61166, м.Харків, проспект Леніна,36,код 20015529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайн»(04070, м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, б.10А, код 36980456)- 1218,0грн. судового збору .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк