Постанова № 41777629, 02.12.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4286/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої: судді Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Спельта" про накладення арешту на кошти та інші цінності,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ у м. Херсоні) звернулась до суду із позовом, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Спельта" (далі - відповідач, ТОВ "Спельта"), що знаходяться у банках.

05.11.2014 р. року представником позивача подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав. Разом з тим, 03.11.2014 р. на адресу ТОВ "Спельта": вул. Фрунзе, 2, м. Херсон судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду. Вказане поштове відправлення повернулось до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання". 20.11.2014 р. на юридичну адресу ТОВ "Спельта" вдруге направлено судову повістку, яку 21.11.2014 р. вручено уповноваженій особі. Таким чином, відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Поняття податкового боргу, відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, включає в себе грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений ПК України строк.

Судом встановлено, що ТОВ "Спельта" здійснює господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого розпорядженням Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні 26.03.2008 р. та взято на облік до ДПІ у м. Херсоні 28.03.2008 р.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності боржник станом на 18.08.2014 р. має податковий борг в сумі 4 749 234,47 грн., який виник у зв'язку з наступним.

По податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 4 197 228,75 грн., який виник 22.06.2014 р. за рахунок несплати узгоджених зобов'язань, нарахованих згідно:

- акту від 18.07.2012 р. № 1402/15-4/35788626 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спельта" з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, який складено за результатами проведеної перевірки податковою інспекцією ТОВ "Спельта". За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 000721504 на суму 3 399 143,00 грн. ;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 11.06.2014 р. № 9033005181 на суму 303 369,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 14.07.2014 р. № 9040012851 на суму 31 877,00 грн.:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 22.09.2014 р. № 1400061218 на суму 32 030,00 грн.

У зв'язку з наявністю переплати на особовому рахунку Товариства в сумі 418 976,00 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 4 165 198,75 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 13.09.2012 р. № 000721504 на суму 3 399 143,00 грн. за основним платежем та 849785 грн. штрафних санкцій. ТОВ "Спельта звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування вказаного рішення. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 р. у справі № 2а-4419/12/2170 позовні вимоги задоволено. Скасовано ППР від 13.09.2012 р. № 000721504. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 р. скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено ТОВ "Спельта у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2014 р. скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 р. та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 р. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.09.2014 р. ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/3869/14 за позовом ТОВ "Спельта" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 000721504 прийнято до провадження. 03.11.2014 р. у зв'язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання позовну заяву залишено без розгляду. Вказана ухвала 12.11.2014 р. набрала законної сили, а тому податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 000721504 є чинним, а борг - узгодженим.

По податку на прибуток приватних підприємств у сумі 552 005,72 грн., який виник 13.06.2014 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно:

- акту перевірки від 23.08.2012 р. № 1679/22-6/35788626 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Спельта" з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Євротрейд-Холдінг" за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., за наслідками якої позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0006682200 на суму 540 304,38 грн. (основний платіж 432243,50 грн., штрафна санкція 108060,88 грн.).

У зв'язку з наявністю переплати в сумі 109115,00 грн. залишок несплаченого податкового боргу становить 431 189,38 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування ППР від 13.09.2012 р. № 0006682200. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 р. у справі № 2а-4418/12/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 р. в задоволенні позовних вимог ТОВ "Спельта" відмовлено. Постанова суду від 10.02.2014 р. набрала законної сили. Отже, податкове зобов'язання є узгодженим.

За несвоєчасну сплату зобов'язань з податку на прибуток нарахована пеня в сумі 120 816,34 грн.

Враховуючи вищенаведене, загальна сума податкового боргу відповідача становить 4719 234,47 грн., що підтверджується наведеними вище обставинами.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано довідки, а саме: Держсільгоспінспекції від 22.08.2014 р. № 05-11/4269/3958 про відсутність зареєстрованої техніки у відповідача; управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області від 01.08.2014 р. № 6/9584 про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "Спельта". Згідно балансу підприємства станом на 31.03.2014 р. активи відсутні.

Згідно із ст. 89 ПК України податковим органом прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу від 16.06.2014 р. № 427, на підставі якого складено акт опису майна від 24.09.2014 р. № 160/21-03-25-01-11, яким підтверджено відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє майно та інші майнові активи для погашення податкового боргу в сумі 4 749 234,47 грн.

Згідно бази даних ДПІ у м. Херсоні ТОВ "Спельта" має відкриті розрахункові рахунки у банках.

Крім цього, суд зазначає, що постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відповідно до статті 59 ПК України боржнику вручено податкову вимогу від 16.06.2014 р. № 7677-25 на суму 552 005,72 грн., яка направлена поштою 19.06.2014 р.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків у сумі 4 749 234,47 грн., який має несплачений податковий борг у сумі 4749234,47 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 4 749 234,47 грн. відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Спельта" про накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника: товариства з обмеженою відповідальністю "Спельта", код ЄДР 35788626 на загальну суму 4749234,47 (чотири мільйони сімсот сорок дев'ять тисяч двісті тридцять чотири грн.) 47 коп. з метою погашення податкового боргу:

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4197 228,75 грн. код платежу 11010210 до Державного бюджету. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФо 852010;

- по податку на прибуток приватних підприємств на суму 552005,72 грн. код платежу 14010210 до Державного бюджету. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФо 852010; у наступних банках: АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, номер рахунку 26007013020811; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, номери рахунків 26003292823400, 26054000000947, 26002292823401; АТ "УКРЕКСІМБАНК", Херсон, МФО 352639, номер рахунку 2600401699245; ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" , МФО 300614, номер рахунку 26002500045378; ПАТ КБ "ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА", МФО 380054, номери рахунків 2600600108532, 260070108532; ПАТ "Діамантбанк" , МФО 320854, номер рахунку 26007300000820.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.2.2