Постанова № 41777603, 06.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 листопада 2014 року Справа № 814/2872/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 (військова частина А1588, м. Умань, Черкаська область, 20300)

до відповідача: 45-го Гарнізонного будинку офіцерів (вул. Леваневців, 25, м. Миколаїв, 54038)

третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва (пр. Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54056)

про визнання недостовірною інформацію, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до 45-го Гарнізонного будинку офіцерів з наступними вимогами:

- визнати відповідь 45-го Гарнізонного будинку офіцерів від 29.08.2014 року за № 23/- визнання відповіді 45-го Гарнізонного будинку офіцерів № 23/220 від 29.08.2014 року за запитом позивача - недостовірною інформацією;

- визнати протиправними дій 45-го Гарнізонного будинку офіцерів щодо ненадання ОСОБА_1 достовірної інформації (надання недостовірної інформації) на його інформаційний запит від 08.08.2014 року;

- зобов'язати 45-й Гарнізонний будинок офіцерів надати ОСОБА_1 письмову та завірену підписами та печатками інформацію про те, що він на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, у 45 ГБО не перебував та житлом від Міністерства оборони України у 45 ГБО не забезпечувався згідно додатку 3 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та члені їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим , що з 31 грудня 2013 року по 04 березня 2014 року він проходив військову службу у 45-му Гарнізонному будинку офіцерів Збройних Сил України (далі - 45 ГБО, відповідач).

08.08.2014 року з метою реалізації свого гарантованого державою права для забезпечення його жилим приміщенням він звернувся до начальника 45 ГБО із письмовим запитом з проханням надати довідку про те, що він у 45 ГБО не перебував на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, та не забезпечувався у 45 ГБО житлом від Міністерства оборони України. 10.09.2014 року він отримав відповідь за № 23/220 від 29.08.2014 року, якою не надано вищевказаної довідки, тобто не надано інформації на мій запит.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (арк. спр. 31), вказуючи на те, що відповідь на заяву позивача було надано в межах чинного законодавства та є правомірною.

Третя особа підтримує заперечення відповідача (арк. спр. 30).

Представниками сторін подані заяви про слухання справи без їхньої участі в порядку письмового провадження (арк. спр. 67, 68, 69).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 30 грудня 2013 року по 26 лютого 2014 року проходив військову службу у 45 Гарнізонному будинку офіцерів Збройних Сил України.

З метою реалізації гарантованого державою права для забезпечення жилим приміщенням згідно статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ОСОБА_2 08.08.2014 року звернувся до начальника 45 ГБО із письмовим запитом з проханням надати довідку про те, що він у 45 ГБО не перебував на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, та не забезпечувався у 45 ГБО житлом від Міністерства оборони України (арк. спр. 6).

Листом від 29.08.2014 року за вих. № 23/220 начальником 45 Гарнізонного будинку офіцерів на зазначений запит була надана відповідь, згідно якого витребувана інформація надається виключно квартирно-експлуатаційними органами гарнізону або відповідним квартирно-експлуатаційним відділом (арк. спр. 7).

Не погоджуючись з зазначеною відповіддю позивач оскаржив її до суду.

Позивачем до суду надано наказ начальника 45-го Гарнізонного будинку офіцерів № 83 від 31.12.2013 року про зарахування поза штатних військовослужбовців військової частини А1555 до списків та всіх видів забезпечення 45-го Гарнізонного будинку офіцерів (далі - ГБО), військова частина А1555 розформована 30.12.2013 року, та, відповідно до вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ від 22.10.2013 року № Д-322/1/8дск правонаступником військової частини А1555 визначено 45 гарнізонний будинок офіцерів. Також, згідно цього наказу майора юстиції ОСОБА_1 зараховано до списків 45 ГБО поза штатом. (арк. спр. 32 - 33).

45-й Гарнізонний будинок офіцерів діє на підставі Типового положення згідно Наказу МОУ № 320 від 14.05.2012 року, відповідно до п. 1.1 якого будинок офіцерів Збройних Сил України (далі - будинок офіцерів) є закладом культури Збройних Сил України, який належить до об'єктів гуманітарної та соціальної сфери та здійснює свою діяльність в інтересах інформаційно-пропагандистського і культурологічного забезпечення особового складу військових частин, задоволення духовних (культурних) потреб, організації заходів військово-патріотичного виховання, розвитку воєнно-історичних традицій, дозвілля та відпочинку військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, ветеранів військової служби, членів їхніх сімей та мешканців гарнізонів (арк. спр. 34 - 39).

Відповідно до Розпорядження першого заступника начальника генерального штабу збройних сил України № 37 від 10.03.2014 року 45 ГБО зараховано на всі види забезпечення (крім фінансового) до В/ч А 2488 (арк. спр. 58 - 59).

Правові та соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей встановлено Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон).

Статтею 12 цього Закону передбачений обов'язок держави забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337) затверджена Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка визначає порядок створення та роботи житлових комісій.

Згідно п. 2.6 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року № 737 під час розформування військової частини або житлової комісії гарнізону облікові документи передаються їх правонаступнику в разі, якщо він знаходиться в цьому самому населеному пункті.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції довідку про перебування на квартирному обліку за попереднім (останнім) місцем проходження служби та зняття з обліку видається командиром військової частини та відповідної КЕВ (КЕЧ) району та скріплюється печаткою (КЕЧ) району.

Враховуючи, що відповідно до Розпорядження першого заступника начальника генерального штабу збройних сил України № 37 від 10.03.2014 року в зв'язку з відсутністю житлової комісії в 45 Гарнізонному будинку офіцерів, особи, які потребують поліпшення житлових умов цієї частини після розформування військової частини А1555 знаходяться на обліку в/частини А 2488, а також всі їх облікові справи були передані до військової частини А 2488 при якій діє житлова комісія.

За ведення обліку у військовій частині відповідають секретарі житлових комісій, у гарнізоні (або в гарнізонах) - начальник КЕВ (КЕЧ) району, який за територіальним принципом відповідає за військові підрозділи (п. 2.3 Інструкції).

Таким чином, суб'єктом, який відповідає за облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов є, зокрема, військова частина при якій дії житлова комісія.

Зазначене виключає можливість начальника 45 Гарнізонного будинку офіцерів бути належним розпорядником вищезазначеної інформації.

З огляду на викладене суд зазначає, що посилання позивача на порушення відповідачем статті 2, 3, 5, 11 Закону України «Про інформацію»; статті 1-5, 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; статтю 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; та на законні інтереси щодо реалізації позивачем права на отримання жилого приміщення згідно вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпідставне, оскільки Начальник 45 Гарнізонного будинку офіцерів не є розпорядником інформації яка була запитана позивачем.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з 1 ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх доказів в підтвердження його вимог. Одночасно з цим, відповідачем доводи позивача спростовані в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 122, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих