Ухвала суду № 41777570, 27.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2849/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Чагорське" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2014 року управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Чагорське" про стягнення заборгованості.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 07.10.2014 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважив, що пенсія призначена на пільгових умовах відповідно до п. «ж» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягає відшкодуванню у повному розмірі, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Чагорське" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 30812896, місце знаходження: вул.Горького, 38, с.Чагор, Глибоцький район, Чернівецька область, 60412.

Згідно з повідомленням №474/04 від 27 серпня 2013 року відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з 16 березня 2000 року узятий на облік в органі Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідача працювала гр.ОСОБА_2 на посаді, зайнятість в якій повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказаній особі було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За серпень 2014 року ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 934,27 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 повинні відшкодовуватись пропорційно до стажу роботи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з Особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору до Пенсійного фонду України об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із п., п. 6.2, 6.3 розділу 6 вищевказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції, УПФ України в Глибоцькому районі Чернівецької області призначено пільгову пенсію ОСОБА_2 відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, стаж роботи ОСОБА_2 необхідний для призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на ТОВ "Чагорське" становить 1 місяць і 8 днів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вказаній особі повинні відшкодовуватися пропорційно до стажу роботи в ТОВ "Чагорське".

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у даній категорії спорів (ухвала від 20.03.2014 року у справі № К/800/55760/13).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з призначенням вказаній особі пільгової пенсії, УПФ України в Глибоцькому районі Чернівецької області надіслало на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підлягає відшкодуванню з 2014 р. на загальну суму 934,27 грн. Як встановлено із вказаного розрахунку частка сплати по даному підприємстві становить 100 відсотків.

Таким чином, позивачем необґрунтовано заявлено до стягнення зазначену суму. Колегія суддів апеляційного суду також звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується його обов'язок часткового відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії, однак колегія суддів зауважує, що пред'явлена у позові сума не підлягає стягненню.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.