Постанова № 41777547, 01.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа№ 910/14581/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: представник Криворог І. О. - за довіреністю.

Від відповідача-1: представник не з'явився.

Від відповідача-2: представник Грицик Д.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС"

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року

у справі №910/14581/14 (суддя: Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто"

про стягнення 1 035 784,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" про солідарне стягнення з відповідачів 891 090,06 грн., з яких 785 503,05 грн. основного боргу, 40 680,30 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів, 7 379,24 грн. - 3% річних, 57 527,47 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу №3272L11/00-LD 25.11.2011 року, забезпеченого договором поруки №3272L11/00/SUR від 29.11.2012 року, в частині оплати виконаних позивачем робіт.

03.09.2014 року позивачем до Господарського суду м. Києва подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути солідарно з відповідачів 893 891,53 грн. основного боргу, 70 015,94 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів, 10 977,00 грн. - 3% річних, 60 899,60 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року у даній справі позов задоволено частково, а саме стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" основний борг в розмірі 893 891 (вісімсот дев'яносто три тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн. 53 коп., пеню в розмірі 57 416 (п'ятдесят сім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 37 коп., три проценти річних в розмірі 10 977 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 60 899 (шістдесят тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. та, а також судовий збір в розмірі 20 462 (двадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 95 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт не погоджується з курсом валют, який зазначено у таблиці розрахунку боргу.

Відповідач-1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки представником відповідача-1 не надано жодного доказу про неможливість явки представника у судове засідання суду апеляційної інстанції. Крім того, відповідач-1 не позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-1, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №3272L11/00-LD, за умовами якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від продавця, що обраний лізингоодержувачем предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання із технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування лізингодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором. лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку "тарифи" до цього договору (надалі - тарифи), який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.1.1.1 договору фінансового лізингу, визначення предмета лізингу, його технічних характеристик (специфікацій), вартість предмета лізингу, графік лізингових платежів, дата передачі предмета лізингу, а також інші умови, що мають безпосереднє відношення до цього договору. визначаються у додатку (-ах) до цього договору.

З додатку до договору фінансового лізингу вбачається, що предметом лізингу є будівля офісу та складського приміщення, загальною площею 1351,6кв.м, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пілотська (вулиця 60 років СРСР) будинок 10/2.

Пунктом 1.2.1 договору фінансового лізингу передбачено, що строк лізингу починається з дати передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу, шо підтверджується підписанням відповідного акту приймання-передачі предмета лізингу.

Відповідно до акту приймання-передачі від 28.11.2011 року вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" прийнято будівлю офісу та складського приміщення, загальною площею 1351,6кв.м, що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пілотська (вулиця 60 років СРСР) будинок 10/2.

Як передбачено п. 5.1 договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та дати платежів визначається у графіку лізингових платежів, що міститься у додатку (-ах) до цього договору.

Відповідно п.5.2 договору фінансового лізингу до розмір лізингових платежів та їх складових частин виражається у іноземній валюті (долар США, євро або інша валюта) та піддягає сплаті у національній валюті України - гривні за курсом, що визначений цим договором.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.3 ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

В силу ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 29.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" (поручитель) укладено договір поруки №3272L11/00/SUR, за умовами якого, відповідно до умов договору фінансового лізингу № 3272L11/00-LD від 25 листопада 2011. р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них надалі - "договір фінансового лізингу"), укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою в гривневому еквіваленті до 742 421,86 (сімсот сорок дві тисячі чотириста двадцять один долар США, 86 центів) доларів США, що на день укладання цього договору становить 6 080 435,03 (шість мільйонів вісімдесят тисяч чотириста тридцять п'ять грн. 03 коп.) гривень, та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1 договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога (надалі - "вимога"), (з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання, - протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані в вимозі.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із наявністю у відповідача-1 боргу за договором фінансового лізингу позивачем надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" вимогу вих. №4504 від 19.06.2014 року, яка вручена останньому 19.06.2013 року, що підтверджується накладною (експедиторською розпискою) №15-1093-5008 служби кур'єрської доставки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поні Експрес", якою повідомлено про те, що станом на 19.06.2014 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" за договором фінансового лізингу становить 681 558,17 грн., у зв'язку з чим вимагав від поручителя протягом 5 днів з дня отримання даної вимоги сплатити вказану суму простроченої заборгованості (а.с. 34).

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л. Авто" 1 035 784, 07 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги не погодження апелянта з курсом валют, який зазначено у таблиці розрахунку боргу.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

З урахуванням викладеної норми закону сторони визначили в графіку лізингових платежів в додатку №1 до договору фінансового лізингу грошовий еквівалент лізингових платежів в доларах США.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як передбачено п.5.3.2 договору фінансового лізингу, періодичні лізингові платежі сплачуються після передачі предмету лізингу у користування лізингоодержувачу за курсом продажу.

Умовами розділу "Визначення" договору передбачено, що курс продажу - безготівковий курс долара США/Євро, встановлений на офіційному сайті ПАТ "Укрсоцбанк" (або банку, який буде його правонаступником) на дату, що передує даті платежу або іншій даті, визначеній в цьому договорі.

Офіційний сайт ПАТ "Укрсоцбанк" - це сайт ПАТ "Укрсоцбанк" (або банку, який буде його правонаступником), який на день підписання цього договору є usb.com.ua або інший, який може його замінити в майбутньому.

Отже, судова колегія вважає вірним розрахунок суми основного боргу.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів 70 015,94 грн. пені, 10 977,00 грн. 3% річних та 60 899,60 грн. інфляційних втрат, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 12.3 договору фінансового лізингу встановлено, у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування 70 015,94 грн. пені, за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 57 416,37 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачам 3 % річних в розмірі 10 977,00 грн. та 60 899,60 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши правильність нарахування 10 977,00 грн. та 60 899,60 грн. інфляційних втрат, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем-1 належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року у справі № 910/14581/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/14581/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська