Рішення № 41777484, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20773/14 24.11.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знахідка"

До Фізичної особи-підприємця Тищенко Олександр Петрович

Про стягнення 15 240, 15 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Двоєглазов Д.О. - представник (дов. № б/н від 25.09.2014 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Знахідка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Тищенко Олександр Петрович про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 17.06.2013 р. у розмірі 16 593,07 грн. (12 317, 71 грн. - основний борг, 384, 72 грн. - 3% річних, 2 146, 99 грн. - пеня, 1 743, 65 грн. - інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості користування нежитловим приміщенням за адресою м. Київ, вул. Шолом Алейхема 3 відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 17.06.2013 р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12 317, 71 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції внаслідок прострочення сплати вартості користування нежитловим приміщенням, а саме 384, 72 грн. - 3% річних, 2 146, 99 грн. - пеня, 1 743, 65 грн. - інфляційні збитки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/20773/14, розгляд справи призначено на 20.10.2014 р.

У судове засідання 20.10.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 10.11.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 10.11.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.11.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу від 10.11.2014р.

21.11.2014р. відділом діловодства суду від представника позивача одержано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 15240,15 грн. (12317,71грн. - сума основної заборгованості, 3% річних - 384,72 грн., індекс інфляції - 1743,65грн. та 794,07 грн. пені).

Розглянувши в судовому засіданні 24.11.2014 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 24.11.2014 р. вкотре не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/20773/14 про порушення провадження у справі від 02.10.2014 р., від 20.10.2014р. та від 10.11.2014р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд.8А кв. 71), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі від 02.10.2014 р., так само, як і ухвали від 20.10.2014р. та 10.11.2014р. вручені відповідачу належним чином.

При цьому, в матеріалах справи міститься конверт повернення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 02.10.2014 р. з причиною повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Вказана правова позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України, що викладена у частині 3, п. 3.9.1, Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено таке. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 20.10.2014 р., 10.11.2014 та 24.11.2014 р. до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.11.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 24.11.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Знахідка" (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Тищенко Олександр Петрович (далі - Відповідач, Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове, строкове, платне користування нежитлове приміщення (Приміщення), що знаходиться із. адресою: м. Київ, вул. Шолом Алейхема, 3.

Право власності на Приміщення належить Орендодавцю на підставі Реєстраційного посвідчення № 1405-п від 03.02.2004 року видане Київським міськім бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. (Додаток №1 до Договору).

Згідно п. 2.1. Орендна плата є договірною. За користування орендованим приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить:

з 01 липня 2013 року та до 31 серпня 2013 року становить - 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.;

з 01 вересня 2013 року та до кінця дії Договору становить - 35 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.

Розрахунки між сторонами ведуться тільки в національній валюті України - гривні.

Як встановлено у п. 2.1.1. Договору, перша оплата Орендарем орендної плати проводиться одночасно за перший місяць дії Договору в сумі 20000,00 грн. та останній місяці дії Договору в сумі 35000,00 грн., всі наступні оплати здійснюються за кожний розрахунковий місяць.

Згідно п. 2.3. Договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, незалежно від наслідків господарської діяльності шляхом перерахування суми, яка визначена цим Договором з р/р Орендаря на р/р Орендодавця у безготівковій формі, або у готівкової формі відповідно до норм чинного законодавства за вибором Орендаря. Термін сплати орендної плати до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.

Як визначено сторонами у п. 2.4. Договору, вартість компенсації по комунальних послугах (вода, електроенергія, центральне опалення, експлуатаційні та інші послуги) та вивозу побутових відходів не входить до складу орендної плати і сплачуються Орендарем окремо згідно фактичного використання на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

Відповідно до пункту 2.7 Договору, строк оренди розраховується з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі і до моменту підписання відповідного Акту про повернення Приміщення Орендодавцю.

Відповідно до Акту приймання - передачі від 17.06.2013р. до Договору оренди нежитлових приміщень №1 від 17.06.2013р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення загальною площею 398,3 кв.м. - що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолом Алейхема,3, та перелік обладнання, що знаходиться в даному приміщенні.

Відповідно до умов Договору, позивач, ТОВ "Знахідка належним чином виконало умови укладеного Договору, надавши відповідачу у оренду Об'єкт, визначений Договором.

29.08.2013р. Орендар звернувся до Орендодавця із заявою, про дострокове розірвання Договору в зв'язку з припиненням діяльності.

Орендодавцем погоджено дану заяву та розірвано договір оренди з 01.09.2014р.

Проте, в порушення умов договору Відповідачем не в повному обсязі виконано свій обов'язок щодо сплати позивачу орендної плати та компенсації комунальних послуг, на підставі виставлених позивачем Актів надання послуг №14 від 31.07.2013р., №59 від 06.08.2013р., №60 від 31.08.2013р. та №81 від 31.08.2013р. копії яких містяться в матеріалах справи.

Зокрема, станом на час розірвання Договору, сума заборгованості за орендну плату та компенсації комунальних послуг становить 12317,71 грн. (1390,00грн. заборгованість по орендній платі та 10927,71грн. заборгованість по комунальних послугах).

Таким чином, станом на час розгляду справи, загальна заборгованість ФОП Тищенко О.П. перед ТОВ «Знахідка» складає 12317,71 грн., яку і просить стягнути позивач.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 384,72 грн., індекс інфляції - 1743,65грн. та 794,07 грн. пені

У судові засідання відповідач не з'являвся, відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо фактів викладених позивачем, відповідачем суду не надано. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так як між сторонами укладено договір оренди (найму), слід керуватись положеннями закріпленими в Главі 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦКУ, встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом, між сторонами укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 17.06.2013, де сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема щодо порядку та строків оплати встановлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати орендної плати у розмірі 1390,00 грн. та витрат по відшкодуванню комунальних платежів у сумі 10927,71 грн. відповідачем у встановлений Договором строк не виконано, оскільки доказів іншого суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 12317,71 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання пені, 3% річних, а також, збитків від інфляції.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.3 Договору, за несвоєчасне перерахування платежів за оренду Орендар виплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка належить перерахуванню за кожний день прострочки платежу.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати з Орендаря також стягуються 3% річних, заборгованість з урахуванням інфляції та витрати, пов'язані з таким стягненням.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 794,07 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 794,07 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних, та інфляційною складовою суми боргу, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12317,71 грн., суми пені в розмірі 794,07 грн., суми 3-х відсотків річних у розмірі 384,72 грн. та індексу інфляції - 1743,65грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тищенко Олександр Петрович (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 8-А, кв. 71; ідентифікаційний номер 2636803170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знахідка" (02156, м. Київ, вул. Шолом Алейхема, 3, ідентифікаційний код 19120586) основний борг в розмірі 12317 (дванадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 72 коп., збитки від інфляції у розмірі 1743 (одну тисячу сімсот сорок три) грн. 65 коп., пеню в розмірі 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 07 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 01.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева