Постанова № 41777219, 27.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року місто Київ № 810/6196/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в місті Березані Київської області

до

Публічного акціонерного товариства «Березанське»

про

стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в місті Березані Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Березанське» про стягнення заборгованості в сумі 42 954, 05 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено в повному обсязі суми розстрочених платежів зі сплати фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у визначений законом строк, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за цими обов’язковими платежами.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, в тому числі фінансових санкцій та пені, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Відповідачем на адміністративний позов були подані письмові заперечення (вхідний № 19342/14 від 18.11.2014), в яких позивач просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 4 частини п’ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків, зокрема, не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши заперечення відповідача суд зазначає, що перешкод для розгляду даної адміністративної справи у порядку скороченого провадження (без проведення судового засідання за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України) немає.

Відповідач у запереченнях зазначив, що не погоджується з вимогою позивача про стягнення сум вказаної заборгованості, оскільки вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 181 від 17.08.2009 є виконавчим документом, а позивач в свою чергу не скористався можливістю звернутися до виконавчої служби та зазначив про сплив терміну подання рішення № 181 до виконання як виконавчого документа, у зв’язку з цим просив у задоволенні позову відмовити.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Березанське» є юридичною особою та правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Березанське», ідентифікаційний номер: 00849994 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Березані Київської області.

Відповідно до пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.08.2003 № 1058-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 1058-IV), виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу

УПФУ в місті Березані Київської області за несвоєчасну сплату страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з 20.06.2007 по 26.12.2008 застосована фінансова санкція в розмірі 74 823, 08 гривень, що підтверджується рішенням № 181 від 17.08.2009.

Пунктом 14-1 Прикінцевих Положень Закону 1058-IV установлено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені. Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.

20.10.2009 між позивачем та відповідачем на підставі Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.05.2009 № 15-1 було укладено договір № 4 про розстрочення штрафів та пені в розмірі 74 823, 08 гривень.

Відповідно до договору про розстрочення відповідачем в період з жовтня 2009 року по серпень 2012 року було сплачено 31 869, 03 гривень.

За невиконання умов договору про розстрочення, 08.11.2012 було прийнято рішення про дострокове розірвання договору від 20.10.2009 № 4. Рішення було вручено відповідачу, докази оскарження рішення відсутні.

Таким чином, сума заборгованості (фінансової санкції) відповідача станом на день звернення до суду перед УПФУ в місті Березані Київської області становить 42 954, 05 гривень.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що рішення № 181 від 17.08.2009 є виконавчим документом, а тому позивач повинен був звертатися до органів виконавчої служби із заявою про примусове стягнення заборгованості.

Так, дійсно, частиною чотирнадцятою статті 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

Водночас, з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (набув чинності 01.01.2011) частину дев’яту статті 106 було виключено із Закону № 1058- IV.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог частини чотирнадцятої статті 106 Закону України № 1058-IV, суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Частина п’ятнадцята статті 106 зазначеного Закону передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, суд вважає безпідставні доводи відповідача, про те, що позивач повинен був звертатися до органів виконавчої служби із заявою про примусове стягнення фінансових санкцій та пені згідно рішення від 17.08.2009 № 181, оскільки до 09.11.2012 (до прийняття рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення) вказана сума була розстрочена.

Загальна сума заборгованості відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду складає 42 954, 05 гривень, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

З огляду на вищенаведене, зважаючи на вказані норми законів України, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що починаючи з дня розірвання договору позивач мав право звернутися до суду із позовом про стягнення фінансових санкцій та пені, а доводи відповідача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до статті 67 Конституції України, статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Березанське» на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в місті Березані Київської області фінансові санкції в розмірі 42 954 (сорок дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят чотири) гривні 05 копійок.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Шевченко А.В.