Постанова № 41777193, 18.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 804/13852/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Богданової Т.Л.

представника відповідача Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД» до Криворізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої являється - Криворізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000242220 від 14 березня 2013 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 105822,50 грн., із них за основним платежем 84658,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 21164,50 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі висновків контролюючого органу відносно не підтвердження реальності господарських відносин та встановлення дефектності первинних документів, які є необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства. На думку позивача, наявність у нього податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «РИВС» свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом. Наведене, з урахуванням підтвердження використання результатів здійснених операцій в господарській діяльності підприємства, є доказом реальності здійснених операцій та отримання економічного ефекту від їх здійснення, що унеможливлює настання будь-яких збитків. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Криворізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (яка являється правонаступником Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби) проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 145-149). Суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «РИВС» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ «ПРАЙД»» придбаних товарів, а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірок зазначеного контрагента, складеного податковим органом, в якому такий перебуває на обліку, не встановлено, а ТОВ «ПРАЙД» не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «РИВС» носять реальний характер. За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі наказу МДПІ від 11.02.2013 року № 276 та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 25.02.2013 р. № 255/222/23933763 (том 1 а.с. 15-36, далі - Акт).

За висновками вказаного Акту проведеною перевіркою не підтверджена реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «РИВС», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлена дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування, а також встановлено порушення позивачем приписів ст. 22, п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 84658,00 грн. (по декларації з ПДВ за липень 2012 року на 35904,00 грн., по декларації з ПДВ за серпень 2010 року на суму 20674,00 грн., по декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 28080,00 грн.).

За змістом вказаного Акту підставою для наведених висновків слугував акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 №7211/224/34914473 відносно ТОВ «РИВС», яким встановлено відсутність поставок товарів (надання послуг) на адресу позивача.

На підставі Акту перевірки відносно позивача, з посиланням на ст. 22, п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.13 № 0000242220, яким позивачу визначена до сплати сума за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 105822,50 грн. (т. 1 а.с. 57).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Матеріалами справи підтверджено, сторонами визнано, що позивач пройшов передбачено процедур державної реєстрації, набув статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 23933763, на податковий облік взятий відповідачем 06.01.1996 за № 3094, місцезнаходженням підприємства відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію є Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Вітчизни, 3. У періоді, який перевірявся, позивач був платником: податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, плати за спеціальне використання водних ресурсів. У перевіряємому періоді основними видами діяльності позивача являлись: ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування промислового призначення; установлення та монтаж машин та устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля; інша професійна, технічна та наукова діяльність (т. 1 а.с.121-122).

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з висновку акту перевірки, спірна сума податкового кредиту в розмірі 84658,00 грн. сформована позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «РИВС» за період липень - вересень 2012 року.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду: 1) Договір поставки від 25.07.2012 р. № 25.07 Пр, згідно з умовами якого ТОВ «РИВС» (Постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві (ТОВ «ПРАЙД»), а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити електроматеріали (Товар) в асортименті, кількості та по цінам і з відповідними технічними характеристиками, вказаними у додатках до Договору - Специфікаці, які являються невід'ємною частиною Договору (п. 1.1). Умови поставки: FCA (згідно правилам Інкотермс 2010 р.), склад Покупця м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни,3. Якщо сторони в Специфікації визначили інші умови поставки, то застосовуються умови поставки, вказані в Специфікації (п. 2.2). Супроводними документами на товар вважаються: рахунок, видаткова накладна, гарантійний талон на Товар, сертифікат якості (паспорт на товар) (п. 2.6). Постачальник надає Покупцеві податкову накладну «по першій події» (п.2.11). Оплата за Товар здійснюється на підставі рахунку у термін та у розмірі обумовлені в специфікації (п. 4.3) (т. 1 а.с. 71-74); 2) Специфікації до Договору поставки від 25.07.2012 р. № 25.07 Пр (т. 1 а.с. 75-78); 3) рахунки та видаткові накладні (т. 1 а.с. 79-90); 4) податкові накладні № 420 від 02.07.2012 р. на суму 38772,00 в т.ч ПДВ - 6462,00 грн., №421 від 04.07.2012 р. на суму 40852,48 грн. в т.ч. ПДВ - 6808,75 грн., ; № 422 від 30.07.2012 р. на суму 135799,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22633,30 грн., № 302 від 23.08.2012 р. на суму 124043, 40 грн. в т.ч. ПДВ - 20673,90 грн., № 348 від 27.09.2012 р. на суму 168480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 28080,00 грн. (т. 1 а.с. 92-96); 5) платіжні доручення про сплату за поставлений товар (т. 1 а.с. 97-102); 6) Договір купівлі продажу автомобілю ГАЗ 330232-414 від 20.02.2007 р. та копія Свідоцтва про державну реєстрацію автомобіля ГАЗ 33023, державний номер АЕ 3839ВІ за ТОВ «ПРАЙД» (т. 2 а.с. 53-54); 7) подорожні листи (т. 2 а.с. 55-60); 8) сертифікати якості і паспорти (т. 2 а.с. 80-97); 9) акти приймання - передачі матеріальних цінностей та акти звірки взаєморозрахунків (т. 2 а.с. 98-105); 10) Договір підряду № 12/69-217ОП від 30.06.2012 р. з Корпорацією виконавчих та комерційних підприємств «Союз», довідки про виконані роботи та рахунки на оплату за виконані роботи, податкові накладні (т.1 а.с. 173-218).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «РИВС» товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996. Більш того, за даними Акту перевірки позивача перевіряючими особами відповідача встановлено в ході перевірки, що у позивача був в наявності відповідний товар, який оплачений позивачем та в подальшому використаний ним.

Також судом встановлено, що розрахунки за вище зазначеними господарськими операціями були проведені в безготівковій форму, про що свідчать наведені вище та наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Крім того, суд відмічає, що придбаний у вказаного контрагента товари відповідають видам господарської діяльності позивача, якими, як встановлено відповідачем в ході перевірки та вбачається з Акту перевірки, є в тому числі: ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування промислового призначення; установлення та монтаж машин та устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи (т. 1 а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справ, платником ПДВ - ТОВ «РИВС» були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит за липень 2012 року в сумі 35904,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 20674,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 28080,00 грн. (т. 2 а.с. 37-54).

Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ «РИВС» товарів у спірних періодах, оплати таких товарів, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З приводу посилань відповідача на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 № 7211/224/34914473 відносно ТОВ «РИВС», суд зазначає таке. З огляду на положення ч.3 ст.70 КАС України суд не бере до уваги вказаний акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська оскільки, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.13 по справі №804/1873/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.13, визнано протиправними дії ДПІ із проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РИВС», в результаті якої був складений відповідний акт (т. 1 а.с.67-70).

Окрім того, платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеним контрагентам, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «РИВС» недійсними ОДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

Щодо відсутності у Позивача товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне. За змістом зазначених вище договорів умови поставки визначені як франко-склад «Покупця», що за правилами Інкотермс означає транспортування товару до складу покупця не силами останнього. Отже факт неотримання покупцем від перевізника або продавця відповідних документів на транспортування товару сам по собі, без дослідження та врахування інших обставин, не може спростовувати товарність операції та позбавляти покупця права на податковий кредит, адже правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними. Відсутність сертифікатів походження товарів та паспортів, на що посилається відповідач в акті перевірки в обґрунтування своєї позиції, спростовується наявними та залученими до матеріалів справи документами отриманих позивачем від ТОВ «РИВС».

Суд також зазначає, що відповідачем в період з 28.01.2013 р. по 01.02.2013 р. була проведена документальна позапланова невизна перевірка ТОВ «ПРАЙД» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово - господарських відносин з ТОВ «РИВС» за той самий період - з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. , за результатами якої було складено Довідку від 08.02.2013 р. № 152/222/23933763 та не встановлено будь - яких порушень норм діючого законодавства (т. 2 а.с. 21-26).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами, носять характер суб'єктивних припущень та ґрунтуються виключно на висновках матеріалів перевірок контрагента позивача.

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 84658,00 грн. в періодах: липень 2012р. на суму 35904,00 грн., за серпень 2012р. на суму 20674,00 грн., за вересень 2012 на суму 28080,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «РИВС», відповідні товари придбані позивачем використання ним у власній господарській діяльності, а також для виконання договірних зобов'язань з КВ ТА КП «Союз», оплачені позивачем, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «ПРАЙД» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД» до Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0000242220 від 14 березня 2013 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 105822,50 грн., із них за основним платежем 84658,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 21164,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД» (код ЄДРПОУ 23933763, адреса: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 3) витрати по оплаті судового збору в розмірі 267,24 грн. (двісті шістдесят сім грн. 24 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева