Постанова № 41776294, 18.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2014 року 13 год. 15 хв. № 826/7854/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Мостобуд» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0000892201, -В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» (далі - ПАТ «Мостобуд», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2014 року № 0000892201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у ДПІ не було достатніх правових підстав для обрахунку на власний розсуд розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності спірним податковим повідомлення-рішенням, оскільки жодних змін до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2002р. (в т.ч. в частині розміру орендної плати), що знаходяться в користуванні ПАТ «Мостобуд», жодною із сторін цього договору не вносилися. Також позивачу не відомо про прийняття Київською міською радою рішення про затвердження нової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. А тому позивач вважає, що він діяв у відповідності до чинного закону обчислюючи та декларуючи суми орендної плати за 2011 - 2013 роки у відповідності до умов відповідного договору оренди земельної ділянки.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 26.06.2014р. № 3543/9/26-51-10-33. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що в результаті проведення працівником Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків документальної позапланової виїзної перевірки з питань повноти обчислення орендної плати за землю за період з 01.01.2011р. по 21.07.2013р. (акт від 30.01.2014р. № 106/28-10-42-30/01386326) встановлено порушення підприємством норм пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (а саме: підприємство при визначені податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки Дарницького районів м. Києва керувалось положеннями договорів про оренду земельної ділянки, які натомість визнають розмір орендної плати менше законодавчо встановленого), що відповідно призвело до заниження позивачем розміру орендної плати за вказані земельні ділянки за 2011 - 2013 роки на загальну суму 327 643,32 грн. За наслідками вказаної документальної перевірки ДПІ винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014р. № 0000892201 на суму податку 379 005,74 грн.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях по даній справі заперечував проти позову в повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні.

28 липня 2014 року судом було ухвалено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27 вересня 2002 року між ПАТ «Мостобуд» (Орендарем) та Київською міською радою (Орендодавцем) був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років (реєстраційний запис за № 63-6-00034 від 29.10.2002р.), відповідно до якого позивачу на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001р. № 178/1612 передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 4,1890 га, що розташована за адресою: Причальна, 2 у Дарницькому районі м. Києва, - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 і п. 2.5 цього Договору за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві щомісяця протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності. При цьому річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її грошової оцінки.

Згідно п. 2.4 зазначеного Договору зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 2.4 Договору). Згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів КМДА від 14.08.2002р. за № 179 на час укладання цього договору грошова оцінка земельної ділянки становить 14 108 527,60 грн. (п. 3 Договору).

Крім того, за умовами п. 2.3 даного Договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом 5 цього договору. Одночасно п. 5 цього Договору передбачено, що орендодавець має право у односторонньому порядку (шляхом надсилання Орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.

25 січня, 10 травня та 21 червня 2011 року, 15 лютого 2012 року та 18 лютого 2013 року ПАТ «Мостобуд» подало до ДПІ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011, 2012 і 2013 роки (далі - Податкові декларації), в яких задекларувало наступні суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної власності, що підлягає сплаті:

- за 2011 рік - 411 020,35 грн. (в т.ч. 34 283,96 грн. - за місяці січень-березень, 32 240,94 грн. - за місяці квітень-листопад і 34 240,95 грн. - за місяць грудень);

- за 2012 рік - 868 296,43 грн. (в т.ч. 72 358,04 грн. - за місяці січень-листопад і 72 357,99 грн. - за місяць грудень);

- 2013 рік - 868 296,43 грн. (в т.ч. 72 358,04 грн. - за місяці січень-листопад і 72 357,99 грн. - за місяць грудень), всього податку за період з 01.01.2011р. по 31.07.2013р. на загальну суму 1 785 8213,06 грн.

Згідно додатку 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» в користуванні ПАТ «Мостобуд» на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.10.2002р. (терміном дії на 10 років, дата державної реєстрації Договору - 29.10.2002р. № 63-6-00034) знаходиться земельна ділянка площею 4,1890 га, що розташована за адресою: вул. Причальна, 2 у Дарницькому районі м. Києва, Орендодавець - Київська міська рада, категорія земель, на яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення - змішана (в 2012 - 2013 роках - землі промисловості), нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з коефіцієнтом індексації - 27 392 753,01 грн. (в 2012 - 2013 роках - 1 381,87 грн.)

Протягом 2011 - 2014 років позивачем сплачувались до державного бюджету суми орендної плати за вказану земельну ділянку у розмірах, передбачених цим Договором.

Надалі протягом періоду з 25.12.2013р. по 13.01.2014р. працівником Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань повноти обчислення ПАТ «Мостобуд» орендної плати за землю за період з 01.01.2011р. по 21.07.2013р. (акт від 30.01.2014р. № 106/28-10-42-30/01386326).

В ході проведення вказаної перевірки, зокрема, з повноти визначення орендної плати за зазначену вище земельну ділянку у Дарницькому районі м. Києва перевіряючим встановлено завищення ПАТ «Мостобуд» задекларованих податкових зобов'язань на суму 729 089,88 грн. (внаслідок порушення підприємством норми п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України і п. 2.1 і п. 2.2 розд. 2 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.07.2007р. № 43/1877, - за вказаний період підприємство обчислювало грошову оцінку всієї площі земельної ділянки по вул. Причальній, 2, з невірним коефіцієнтом функціонального використання такої земельної ділянки) та одночасно заниження податкового зобов'язання з названого податку на 1 056 733,20 грн. (а саме: протягом періоду з 01.01.2011р. по 31.07.2013р. ПАТ «Мостобуд» обчислювало податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку по вул. Причальній, 2, в розмірі 1,5 відсотка від її грошової оцінки, що менше трикратного розміру земельного податку, та чим відповідно порушено вимоги норм пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).

На підставі вищевикладеного в Акті документальної перевірки були зроблені висновки про заниження ПАТ «Мостобуд» суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2011р. по 31.07.2013р. на загальну суму 327 643,32 грн.

В ході дослідження тексту поданої позовної заяви судом встановлено, що позивачем не заперечується встановлений контролюючим органом факт завищення ним суми податку на 729 089,88 грн., натомість ПАТ «Мостобуд» не визнає лише встановлені йому випадки заниження цього податку.

14 лютого 2014 року ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного Акта документальної перевірки прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000892201 (форми «Р»), яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу визначила ПАТ «Мостобуд» суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» (код бюджетної класифікації 13050200) в розмір 379 005,74, 04 грн., в тому числі 327 643,32 грн. - основного платежу, 51 362,42 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.05.2014р. № 3595/6/99-99-10-01-02-15, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ПАТ «Мостобуд» на податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014р. № 0000892201, така скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів (в т.ч. плати за землю), що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому ст. 5 ПК України установлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому, відповідно до п. 10. Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків і зборів.

Справляння плати за землю здійснюється у відповідності до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, визначених у розділі XIII «Плата за землю».

В силу норм п. 269.1 ст. 269 цього Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

При цьому в силу вимог ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори (в т.ч. елементи податків, до яких, зокрема, згідно пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 ПК України відноситься ставка податку).

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

У відповідності до п. 288.2, 288.3 і 288.4 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-XIV (в редакції, що діяла на момент укладення договорів оренди землі) визначено, що, однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 цього ж Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під орендною платою розуміється платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ст. 23 цього ж Закону).

Одночасно п. 288.7 ст. 288 зазначеного Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Зокрема, в силу норм підпункту 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІ Кодексу.

В силу п. 274.1 ст. 274 ПК ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

В контексті вищевикладеного судом вбачається, що орендна плата за землі державної або комунальної власності є загальнодержавним податком, встановлення розмірів якого (ставки) та порядку сплати починаючи з 01 січня 2011 року здійснюється відповідно до Податкового кодексу України. При цьому орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зважаючи на законодавче застереження про мінімальний розмір орендної плати, передбачений підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, суд дійшов висновку, що ненадсилання виконавчим органом Київської міської ради письмового повідомлення на адресу підприємства-орендаря з пропозиціями винесення зміни до договору оренди земельної ділянки в частини збільшення розміру орендної плати, за наявності оприлюдненого та чинного рішення Київської міської ради з питань приведення у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України такого договору оренди земельної ділянки, не звільняє орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності від сплати орендної плати в розмірі, встановленою цим Кодексом (тобто 3% відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Аналогічна правова позиція також викладена в рішення Вищого адміністративного суду України (Ухвала ВАСУ від 25 червня 2013 року № К/800/19896/13, Ухвала ВАСУ від 16 квітня 2013 року № К/9991/33396/12, Ухвала ВАСУ від 07 листопада 2012 року № К/9991/42672/12, Ухвала ВАСУ від 08 жовтня 2012 року № К/9991/52059/12).

За результатами аналізу змісту Договору оренди земельної ділянки від 27.09.2002р. судом встановлено, що умовами цього Договору визначено обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату в розмірах з урахуванням змін чинного законодавства України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податковий орган при визначенні позивачу суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011 - 2012 роки та січень-липень 2013 року спірним податковим повідомлення-рішенням правомірно керувався нормами пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова