Ухвала суду № 41776123, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/800/31842/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області про застосування штрафних санкцій за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в м. Новогродівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта 1-3 "Новогродівська" у Донецькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до УПФ України в м. Новогродівці Донецької області про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 січня 2013 року УПФ України в м. Новогродівці Донецької області на підставі акту позапланової перевірки прийнято рішення № 2, яким застосовано до відокремленого підрозділу "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" фінансові санкції в розмірі 7 875,19 грн.

Вважає, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2010 року

№ 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), оскільки пункт 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), на підставі якого прийнято спірне рішення, виключено з 01 січня 2011 року.

Просило скасувати рішення відповідача від 25 січня 2013 року № 2 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, позов задоволено.

Скасовано рішення УПФ України в м. Новогродівці Донецької області від 25 січня 2013 року № 2 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України за 2005 рік у розмірі 7 875,19 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Селидіввугілля" (код ЄДРПОУ 33426253) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114.70 грн.

У касаційній скарзі УПФ України в м. Новогродівці Донецької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25 січня 2013 року працівниками УПФ України в м. Новогродівці Донецької області проведено позапланову перевірку відокремленого підрозділу "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу ОСОБА_4, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, за період з 01 червня 2005 року до 01 січня 2006 року.

За результатами проведеної позапланової перевірки УПФ України в

м. Новогродівці Донецької області складено акт, відповідно до висновку якого встановлено порушення вимог пункту 1.3, пункту 8 Порядку 7-6, а саме не надано відомостей до системи персоніфікованого обліку на застраховану особу

ОСОБА_4, в результаті чого складено розпорядження про усунення порушень від 25 січня 2013 року № 3.

25 січня 2013 року першим заступником начальника УПФ України в

м. Новогродівці Донецької області прийнято рішення № 2 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Зазначеним рішенням на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2005 рік у строки, визначені законодавством, застосовано фінансові санкції до відокремленого підрозділу "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" в розмірі 7 875,19 грн.

01 лютого 2013 року відокремлений підрозділ "Шахта 1-3 "Новогродівська" Державного підприємства "Селидіввугілля" звернувся до Головного УПФ України в Донецькій області зі скаргою на рішення від 25 січня 2013 року № 2 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, в якій просив скасувати рішення УПФ України в м. Новогродівці Донецької області від 25 січня 2013 року № 2.

Рішенням Головного УПФ України в Донецькій області від 22 лютого 2013 року № 1549/08 скаргу позивача повернуто без розгляду.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, який діяв до 01 січня 2011 року, було передбачено, що за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була виключена.

Водночас згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону № 1058-ІV та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування після 01 січня 2011 року УПФ на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV позивачу штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, є протиправним. Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року (№ 21-367а12), від 04 червня 2013 року (№ 21-170а13), від 04 лютого 2014 року (№ 21-458а13).

Судові рішення є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області про застосування штрафних санкцій - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.