Ухвала суду № 41776040, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/42893/14 К/800/43976/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная компанія" товариства з обмеженою відповідальністю, Харківської митниці Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року

у справі № 820/6247/14

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная компанія" товариства з

обмеженою відповідальністю

до Харківської митниці Міндоходів,

Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про скасування рішення про коригування митної вартості, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000037/2 від 10.10.2013 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00042 від 10.10.2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 61498,14 грн. податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі №820/6247/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року, позов задоволено частково.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000037/2 від 10.10.2013 року, скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00042 від 10.10.2013 року, стягнуто з державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова на користь позивача судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У касаційній скарзі Харківська митниця Міндоходів, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Компанією Shetland Catch LTD (Шотландія) укладено Контракт № 0705/08 від 07.05.2008р., щодо купівлі-продажу товару - свіжозамороженої та охолодженої риби різних видів, морепродуктів та інших продуктів харчування, з додатковими угодами від 26.12.2012р., від 26.11.2010р., вид, кількість, ціна та вартість якого фіксується у Специфікаціях та/або Інвойсах, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

На виконання умов вказаного Контракту на митну територію України відповідно до інвойсу № 0000010215 від 26.09.2013р. ввезено товар (скумбрія морожена, нерозібрана, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду: «Scomber Scombrus», розмір 300-500: 5000 коробів; 400-600: 5950 коробів; виробник - Shetland Catch LTD, дата виготовлення: вересень 2013 року, ДСТУ 4378:2005, картонні короба на дерев'яних піддонах) за видатковими накладними ЦІМ/УМВС з №0679540 по №0679544.

За умовами вищезазначеного Контракту товар упакований у короба або у відра, тара не підлягає поверненню та включена у вартість товару (п. 1.3 контракту), також у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, доставка, страховка і т.д. (п.2.1. контракту), вид, кількість, ціна товару фіксуються сторонами у Інвойсах та/ або в Специфікаціях (п.2.2. контракту) по кожній окремій поставці конкретні умови поставки товару оговорюються у інвойсі (п.6.1.1. контракту), всі умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію товару (п.7.2. контракту). Отже, за умовами контракту (відповідно до інвойсу) ціна за 219000,00 кг (нетто) товару становить 497500,00 USD (що дорівнює 3976517,50 грн.). Згідно зазначеного інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 45 днів після відвантаження або 45 днів з 04.10.2013р. (що настане швидше), умови поставки DAP (до кордону України) (Incoterms 2010), товар доставляється силами та за рахунок продавця, а навантаження товару здійснюється силами та за рахунок продавця.

Для митного оформлення вказаного товару позивачем подано Відповідачу митна декларація формою МД-2 № 807010001/2013/807674 відповідно до якої розрахована декларантом митна вартість товару становила 3976517,50 грн. за 219000 кг. (нетто) товару

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (контракту).

Для обґрунтування митної вартості товару позивачем подано Митниці наступні документи: прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (2 шт.).

Митним органом проведено процедуру консультації з декларантом, в ході якої запропоновано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організація: організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем надані митному органу пояснення про те, що при митному оформленні надані в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість товару та які необхідні для перевірки числового значення митної вартості, а також інші документи, що підтверджують митну вартість товару.

Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товару №807010001/2013/000037/2 від 10.10.2013 року.

Відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00042 від 10.10.2013 року.

Митна вартість визначена митним органом за резервним методом.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційних скарг, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судами встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що до дотримання позивачем вимог статті 53 Кодексу та надання відповідачу для митного оформлення імпортованого товару відповідних документів, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів.

Відповідачем не враховано, що під час митного оформлення товарів позивачем вже надані наявні у декларанта документи з цього переліку, а також не враховано умови Контракту № 0705/08 від 07.05.2008р., відповідно до яких наявність ліцензійних та авторських договорів не є умовами продажу товару.

Коригування митної вартості товару відповідачем за другорядним методом проведене з порушенням вимог частини 9 статті 58 Митного кодексу України, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Також, митним органом при коригуванні митної вартості товару не враховано, що позивачем до прийняття оскаржуваного рішення вже здійснено митне оформлення товарів за схожими характеристиками за відповідними митними деклараціями, в яких позивачем самостійно визначено митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та з такою ціною митний орган погодився.

Згідно частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару.

В рішенні про коригування митної вартості зазначено, що під час консультації декларанта зобов'язано надати додаткові документи.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012року, 17.06.2014 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією окружного та апеляційного адміністративного судів, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені 61498,14 грн. податку на додану вартість, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Оскільки рішення про коригування митної вартості товарів на моменту звернення до суду не було скасовано.

Таким чином, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, позивачем не дотриманий порядок стягнення з Державного бюджету.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним в постанові від 17грудня 2013 року у справі № 21-439а13, суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

За таких обставин, судові рішення в частині стягнення з бюджету митних платежів підлягають задоволенню, а позов в цій частині - залишенню без задоволення.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційних скарг не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная компанія" товариства з обмеженою відповідальністю, Харківської митниці Міндоходів - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі №820/6247/14 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: