Постанова № 41775781, 24.11.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року Справа № П/811/3307/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (надалі - ДП "ДГ Елітне" КДСГДС НААН) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000422204 від 04.09.14, №0000412204 від 04.09.14.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ та з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, винесені відповідачем за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ДП "ДГ Елітне" КДСГДС НААН, результати якої оформлені актом №119/11-23-22-06/32294030 від 30.05.14, та з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №6974/10/11-29-10-01-02 від 21.08.14. Підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань стали висновки відповідача про те, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Видавничий дім "Імпрес-Медіа", ПП "Приват Агро", ПП "АФ Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Дойче Агро Компані", у яких не підтверджено податкові зобов'язання через неможливість проведення зустрічних звірок, та по взаємовідносинах з ПП "Будреаль", ПП "Арзаміт", правочини яких визнані нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Позивач, стверджуючи, що такі висновки не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаними контрагентами, які підтверджені належними первинними документами, доводячи правомірність відображення цих взаємовідносин у своєму податковому обліку, посилаючись на відсутність належних доказів нікчемності укладених правочинів, просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнав, стверджуючи, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Будреаль", ПП "Арзаміт", ПП "Приват Агро", ПП "АФ Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Дойче Агро Компані", акти перевірок яких свідчать, що вони проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням неправомірної податкової вимоги третім особам, чим скористався позивач. Це порушення призвело до заниження податку на додану вартість по скорочених деклараціях за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, а також вплинуло на заниження показника частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, та стало підставою для донарахування позивачу грошових зобов'язань. Наполягаючи на правомірності висновків акту перевірки позивача та оскаржуваних ним податкових повідомлень - рішень, просив суд у позові відмовити.

У судове засідання 24.11.14 представники сторін не прибули, подавши заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" з 10.02.03 зареєстроване як юридична особа (а.с.179-181, т.1), перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області у період 19-23.05.14 проведено документальну позапланову виїзну перевірку - ДП "ДГ Елітне" КДСГДС НААН з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП "Арзаміт" за період з 01.12.11 по 31.12.11, ТОВ "Укрнафтоком" за період з 01.12.12 по 31.12.12, ТОВ "Видавничий дім "Імпрес-Медіа" за період з 01.08.12 по 31.08.12, ПП "Будреаль" за період з 01.10.11 по 31.10.11, ПП "Приват Агро" за період з 01.07.12 по 31.07.12, з 01.09.12 по 31.10.12, ТОВ "Дойче Агро Компані" за період з 01.11.13 по 30.11.13, ПП "АФ Приват Агро" за період з 01.01.13 по 31.01.13, 01.04.13 по 30.04.13, ПП "СФГ Нікопольське" за період з 01.06.13 по 30.06.13, з 01.09.13 по 30.09.13, результати якої оформлено актом №119/11-23-22-06/32294030 від 30.05.14 (а.с.21-56, т.1).

Висновками акту перевірки констатовано такі порушення:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2, п.209.3 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по скороченій декларації з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства всього на суму 85 704 грн., в т.ч.: за жовтень 2011 року на суму 441 грн., за грудень 2011 року на суму 777 грн., за липень 2012 року на суму 8 364 грн., за серпень 2012 року на суму 267 грн., за вересень 2012 року на суму 7 363 грн., за жовтень 2012 року на суму 8 618 грн., за січень 2013 року на суму 15 884 грн., за квітень 2013 року на суму 12 349 грн., за червень 2013 року на суму 12 417 грн., за листопад 2013 року на суму 19 224 грн.;

- ст.11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.11 №138, внаслідок чого занижено чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету, на загальну суму 64 276 грн., в т.ч.: за 4 квартал 2011 року в сумі 913 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 9 347 грн., за 4 квартал 2012 в сумі 9 111 грн., за 1 квартал 2013 року в сумі 11 913 грн., за 2 квартал 2013 року 13 274 грн., за 3 квартал 2013 року в сумі 8 683 грн., за 4 квартал 2013 року в сумі 11 035 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0001052206 від 16.06.14, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2, п.209.3 ст.209 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 128 556 грн., з яких 85 704 грн. - за основним платежем, 42 852 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.19, т.1)

- форми "Р" №0001062206 від 16.06.14, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення ст.11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.11 №138, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету у розмірі 80 117 грн., з яких 64 276 грн. - за основним платежем, 15 841 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.18, т.1).

Зазначені податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

За результатом розгляду скарги позивача, рішенням ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №6974/10/11-28-10-01-08 від 21.08.14 податкові повідомлення рішення №0001052206 від 16.06.14 та №0001062206 від 16.06.14 скасовані частково, а саме в частині грошових зобов'язань, збільшених позивачу у зв'язку з коригуванням даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Видавничий дім "Імпрес-Медіа". (а.с.13-17, т.1)

У зв'язку з цим Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000412204 від 04.09.14, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2, п.209.3 ст.209 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 128 155 грн., з яких 85 437 грн. - за основним платежем, 42 718 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.11, т.1)

- форми "Р" №0000422204 від 04.09.14, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення ст.11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.11 №138, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, у розмірі 79 867 грн., з яких 64 076 грн. - за основним платежем, 15 791 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.10, т.1).

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки контролюючого органу про неправомірність формування позивачем даних податкового та бухгалтерського обліку, у яких відображені взаємовідносини з ПП "Будреаль", ПП "Арзаміт", ПП "Приват Агро", ПП "АФ Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Дойче Агро Компані". (а.с. 126, т.5)

Виявлені порушення податкового законодавства кваліфіковані відповідачем за п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2, п.209.3 ст.209 Податкового кодексу України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з контрагентами, діяльність яких здійснюється поза межами правового поля та спрямована на надання неправомірної податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов'язань.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормований статтею 198 ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій позивача, на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що вони випливають із договорів купівлі-продажу (поставки), а саме: договору №5/3 від 13.01.11, укладеного з ПП "Будреаль", щодо поставки пасти ізвесткової; договору №040111/7 від 04.01.11, укладеного з ПП "Арзаміт", щодо поставки електротоварів; договору №11/072/263 від 11.07.12, укладеного з ПП "Приват Агро", щодо поставки макухи; договору №16/12-1/396 від 26.12.12, укладеного з ПП "АФ Приват Агро", щодо поставки макухи та шроту соняшникового; договору №201 від 05.06.13, укладеного з ПП "СФГ Нікопольське", щодо поставки шроту соняшникового; договору №08/11-1/388 від 08.11.13, укладеного з ТОВ "Дойче Агро Компані", щодо поставки шроту соняшникового.

Позивач надав до перевірки первинні документи, у яких відображені ці господарські операції (угоди, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату), та обов'язковість ведення яких передбачена нормами чинного законодавства. Крім того, на вимогу суду позивач надав докази проведених з постачальниками розрахунків, докази транспортування, прийняття, зберігання придбаних товарів, а також використання їх у власній господарській діяльності та відображення господарських операцій з ними у бухгалтерському обліку. (а.с. 60 - 82, 92 - 153, т.1, а.с. 65 - 161, т.4, а.с. 138 - 145, т.5)

Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У ході перевірки та під час розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Суми ПДВ за отриманими податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових декларацій (спеціальний режим оподаткування), зокрема, по взаємовідносинах з ПП "Будреаль" у розмірі 441 грн. - за жовтень 2011 року; по взаємовідносинах з ПП "Арзаміт" у розмірі 777 грн. - за грудень 2011 року; по взаємовідносинах з ПП "Приват Агро" у розмірі 8364 грн. - за липень 2012 року, у розмірі 7363 грн. - за вересень 2012 року, у розмірі 8618 грн. - за жовтень 2012 року; по взаємовідносинах з ПП "АФ Приват Агро" у розмірі 15 884 грн. - за січень 2013 року, у розмірі 12 349 грн. - за квітень 2013 року; по взаємовідносинах з ПП "СФГ Нікопольське" у розмірі 12 417 грн. - за червень 2013 року, у розмірі 9093 грн. - за вересень 2013 року; по взаємовідносинах з ТОВ "Дойче Агро Компані" у розмірі - 9531 грн. за листопад 2013 року (а.с. 200 - 247, т.2, а.с. 16 - 199, т.3, а.с. 1 - 64, т.4).

Судом установлено, що ДП "ДГ Елітне" КДСГДС НААН займається господарською діяльністю у сфері сільського господарства, з 01.03.09 зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. (а.с. 234, т.1) Товари придбані ним з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Суми ПДВ, сплачені постачальникам на вартість виробничих факторів, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а тому правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

Натомість, фактичною підставою для невизнання даних податкового обліку по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами послугували висновки актів, складених іншими податковими органами, щодо цих платників про непідтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин з придбання товарів у контрагентів - постачальників та по операціях з продажу товарів покупцям, а саме:

- акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №452/1520/36514174 від 28.05.13 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Будреаль" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ "Арагон торг", ТОВ "Арсаон", ТОВ "Авант-Тайм.Зовнішторг", ТОВ "Асторойл", ТОВ "Приємна пропозиція" за період вересень, серпень, червень, травень, березень, січень 2012 року, жовтень, листопад, грудень 2011 року" (а.с.165-177, т.2);

- акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №459/15/2/31562841 від 30.05.13 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Арзаміт" з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ "Асторойл" за жовтень 2011 року, ТОВ "Авант-Тайм.Зовнішторг" за листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, з ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" за березень, квітень 2012 року, з ТОВ "Айсберг Пром" за липень 2012 року" (а.с. 153-164, т.2 );

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №651/222/36640515 від 28.08.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Приват Агро" з питань правомірності проведених господарських відносин з наступними контрагентами: з ПП "Апплікат" за період з 01.03.12 по 30.09.12, з ТОВ "Раквере" за лютий, квітень 2012 року, ТОВ "Взлет-Ера" за період з 01.08.12 по 30.09.12, з ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" за січень, квітень 2012 року, з ПП "Енергосталь" за травень 2012 року" (а.с.235-255, т.1);

- акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №401/04-66-15-01/38432303 від 06.02.14 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "АФ Приват Агро" щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, повноти їх відображення в податковому обліку за період з 01.12.12 по 31.05.13 та за період з 01.08.13 по 31.08.13" (а.с.1-89, т.2);

- акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №681/04-61-22-2/38361070 від 17.10.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "СФГ Нікопольське" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період червень - липень 2013 року" (а.с. 139 - 152, т.2);

- акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №116/04-61-22-2/38361070 від 16.12.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "СФГ Нікопольське" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період вересень 2013 року";

- акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №420/15-00/38676213 від 07.02.14 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дойче Агро Компані" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року" (а.с.90-135, т.2).

Як пояснив суду представник відповідача, ці акти використані під час перевірки позивача, як ймовірного вигодонабувача, залученого до ланцюгів товарно-грошових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання. Оскільки за даними автоматизованих інформаційних систем установлено, що ДП "ДГ Елітне" КДСГДС НААН є наступним контрагентом за ланцюгом руху сумнівного ПДВ, тому відповідач прийшов до висновку про безпідставність формування ним даних податкового та бухгалтерського обліку за господарськими операціями з ПП "Будреаль", ПП "Арзаміт", ПП "Приват Агро", ПП "АФ Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Дойче Агро Компані".

У зв'язку з цим суд зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його контрагентів податковими органами, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Стверджуючи про правомірність коригування даних податкового обліку позивача шляхом виключення зі складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з постачальниками ПП "Будреаль", ПП "Арзаміт", ПП "Приват Агро", ПП "АФ Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Дойче Агро Компані", які займалися діяльністю, спрямованою на надання неправомірної податкової вигоди третім особам, відповідач не надав суду судових рішень про визнання недійсними угод, укладених позивачем з цими контрагентами, ініційованих податковим органом на підставі ст.ст. 234, 228 ЦК України, або щодо фіктивної діяльності останніх, визнаної такою у порядку, передбаченому статтею 55-1 ГК України, статтею 205 КК України.

Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за цими операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, на запит суду ПП "СФГ Нікопольське", ПП "Арзаміт" підтверджено фінансово-господарські відносини з ДП "ДГ Елітне" КДСГДС НААН за спірними операціями поставки та відображення їх у складі податкових зобов'язань. (а.с.199 - 243, т.4, а.с. 1 - 77, 78 - 120, т.5).

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем при формуванні податкового кредиту вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.209.2, п.209.3 ст.209 ПК України, що призвело до заниження показників податкових декларації з ПДВ (скорочених) за жовтень та грудень 2011 року (рядок 14), за липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року та січень 2013 року (рядок 17), а також податкових декларацій з ПДВ (0121) за квітень, червень, листопад 2013 року (рядок 25), поданих ним як суб'єктом спеціального режиму оподаткування, є безпідставними.

Крім того, перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0000422204 від 04.09.14, яким позивачу, як суб'єкту спеціального режиму оподаткування, збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість, суд прийшов до таких висновків.

Згідно пунктом 209.1 статті 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.3 ст.209 ПК України передбачено, що якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.11 №11 затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Цей Порядок визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Пунктом 209.13 статті 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за №197/18935, пунктом 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.11 за №1490/20228, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до розділу VI (Особливості заповнення декларації (скороченої)) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 №41, який діяв до 10.01.12, у розділі II "Податковий кредит" декларації (скороченої) відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також необоротні активи, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Розділ III декларації (скороченої) "Розрахунки за звітний період" заповнюється з урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених статтею 209 розділу V Кодексу:

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має позитивне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (скороченої) та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства;

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 декларації (скороченої).

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 (у редакції, яка діяла у період з 10.01.12 по 05.02.13), передбачено, що Розділ III декларації (скороченої) "Розрахунки за звітний період" заповнюється з урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених статтею 209 розділу V Кодексу:

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має позитивне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (скороченої);

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 та зараховуватиметься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

- перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16;

- у рядку 17 відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок такого підприємства;

- у рядку 18 відображається перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Значення цього рядка переноситься платником до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 5, 6 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.12 №1342, який набрав чинності 05.02.13) усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі - декларація 0110).

Платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Як передбачено пунктом 4.6.8. розділу V цього Порядку, у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110; частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140; спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0121 - 0123; частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок 25.2 декларації 0140; залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.

Наведене свідчить, що форма податкової декларації з ПДВ (скороченої) за жовтень та грудень 2011 року, за липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року та січень 2013 року, а також форма податкової декларації з ПДВ (0121) за квітень, червень, листопад 2013 року не передбачали ні розрахунків платника податку - суб'єкта спеціального режиму оподаткування - з бюджетом, ні бюджетного відшкодування такому платнику від'ємного значення податку на додану вартість, а податкове зобов'язання, яке виникало за цими деклараціями, не підпадає під визначення податкового (грошового) зобов'язання платника податку перед бюджетом.

За визначеннями, наведеними у пп.14.1.39, 14.1.156 ст.14.1 ст.14 ПК України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Оскільки у ході перевірки позивача не було установлено заниження ним податкових зобов'язань з ПДВ перед бюджетом на 85 437 грн., суд дійшов до висновку про помилковість складення за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000412204 від 04.09.14 про збільшення позивачу на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 85 437 грн. за основним платежем та застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у сумі 42 718 грн.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0000422204 від 04.09.14, суд установив, що позивач є державним унітарним підприємством та спрямовує частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету, визначаючи його у відповідних Розрахунках. (а.с. 1 - 12, т.3)

Відповідно до пункту 1 статті 11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України:

- у розмірі 30 відсотків - державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та державні унітарні підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

- у розмірі 15 відсотків - інші державні унітарні підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.11 №138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 цього Порядку частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.11 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 "Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність" покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію (за результатами ревізій та перевірок).

У ході перевірки позивача контролюючий орган установив, що позивач у Звітах про фінансові результати (Звітах про сукупний дохід) завищив показники рядка 040 (2050) "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" (а.с. 146 - 161, т.5), безпідставно віднісши до них витрати від придбання продукції у контрагентів, діяльність яких була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій, а саме: у ПП "Будреаль" у сумі 2205 грн. - за 4 квартал 2011 року; у ПП "Арзаміт" у сумі 3884 грн. - за 4 квартал 2011 року; у ПП "Приват Агро" у сумі 60978 грн. - за 3 квартал 2012 року, у сумі 60743 грн. - за 4 квартал 2012 року; у ПП "АФ Приват Агро" у сумі 79421 грн. - за 1 квартал 2013 року, у сумі 61 744 грн. - за 2 квартал 2013 року; у ПП "СФГ Нікопольське" у сумі 26750 грн. - за 2 квартал 2013 року, у сумі 57884 грн. - за 3 квартал 2013 року; у ТОВ "Дойче Агро Компані" у сумі 47 653 грн. - за 4 квартал 2013 року. Внаслідок цього позивачем занижено показники рядка 220 (2350) "Чистий фінансовий результат: прибуток", що в свою чергу вплинуло на заниження показників Розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, та призвело до заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово - господарської діяльності, обрахованого за нормативом у 15 %, на загальну суму 64 076 грн.

З цих підстав, відповідач, керуючись пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, самостійно визначив позивачу суму грошових зобов'язань за платежем "частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету", про що виніс податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000422204 від 04.09.14.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У статті 6 ПК України надано визначення понять "податок" та "збір". Так, податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платника податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно зі статтею 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Статтями 9 та 10 Кодексу визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, у якому відсутній такий податок (збір), як частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету.

За змістом статті 40 ПК України, розділ II ("Адміністрування податків і зборів, платежів") визначає порядок адміністрування податків і зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Отже, враховуючи викладене, "частина чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету" в умовах дії ПК України не є податковим платежем, а також не є штрафною (фінансовою) санкцією, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та не є санкцією за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відтак, цей платіж не підпадає під визначення податкового зобов'язання, наведене у пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, та не може визнаватися грошовим зобов'язанням платника податків у розумінні пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України.

Воднораз, пункт 2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким передбачено, що збори (плата, внески), не встановлені цим Кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов'язкові платежі до набрання чинності цим Кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами України, втратив чинність з 1 січня 2014 року згідно з Законом України №5203-VI від 06.09.12.

З огляду на те, що Податковий кодекс України не містить норм, які б регулювали порядок сплати державними підприємствами частини чистого прибутку (доходу), що підлягає вилученню до бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тому його донарахування (збільшення) шляхом винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000422204 від 04.09.14 суперечить ст.ст. 54, 58 ПК України.

Крім того, у ході судового розгляду справи не підтверджено висновки відповідача про заниження позивачем суми чистого прибутку (доходу), як бази нарахування чистого прибутку державними унітарними підприємствами, що вилучається до бюджету, внаслідок віднесення до складу собівартості реалізованої продукції витрат від придбання продукції у ПП "Будреаль", ПП "Арзаміт", ПП "Приват Агро", ПП "АФ Приват Агро", ПП "СФГ Нікопольське", ТОВ "Дойче Агро Компані".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що спірні податкові повідомлення - рішення №0000422204 від 04.09.14, №0000412204 від 04.09.14 прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Відповідачем правомірність спірних податкових повідомлень-рішень суду не доведена, тому позов про визнання їх протиправними та скасування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачеві з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 417,35 грн. (а.с. 2, т.1).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000412204 від 04.09.14 та №0000422204 від 04.09.14.

Присудити державному підприємству "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 417,35 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш