Рішення № 41775510, 01.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3222/14 Головуючий у І інстанції Ширінська О.Х.

Категорія 05 Доповідач: Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Бугрика В.В.

Лісової Г.Є.

при секретарі: Яковенку В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 липня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Олексіївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИЛА:

у квітні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що з 2002 року зареєстрована та проживає у будинку АДРЕСА_1, власником якого згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 листопада 1996 року виступав ОСОБА_6, останній у 2001 році помер і право власності на спірний будинок перейшло до його дружини ОСОБА_7, у якої за розпискою 20 квітня 2002 року позивачка купила зазначений будинок та вселилася в нього, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, через що договір купівлі-продажу спірного будинку у належній формі оформлений не був, у зв'язку з добросовісним та безперервним володінням зазначеним будинком з моменту вселення у позові просила визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок з господарськими надвірними спорудами за набувальною давністю.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 липня 2014 року позовні вимоги задоволено, ухвалено визнати за ОСОБА_3 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки надана позивачкою розписка від імені її матері ОСОБА_7 складена не матір'ю, після її смерті спадкоємцями за законом є вона та її брат ОСОБА_8, що підтверджується заведеною 19 лютого 2003 року спадковою справою та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28 вересня 2010 року, згідно договору про поділ спадщини від 28 вересня 2010 року між нею та братом вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, своє право власності на спірний будинок вчасно не зареєструвала у зв'язку із тяжкими сімейними обставинами та змінами у законодавстві, судом першої інстанції її не було залучено до участі у справі, треті особи у справі не мають прав щодо спірного будинку.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, при цьому ОСОБА_2 пояснила, що позивачка у 2006 році зверталася до неї з приводу продажу спірного будинку, проте вони не дійшли згоди щодо порядку оформлення відповідного договору та передачі грошей за нього.

Позивачка заперечувала вимоги скарги, пояснила, що гроші за будинок передавала ОСОБА_4, оскільки вона звернулася до неї з такими вимогами, з ОСОБА_2 дійсно була розмова з приводу купівлі-продажу будинку, проте договір не уклали, оскільки будинок не був ще оформлений на ОСОБА_2, а гроші вона вимагала наперед.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 з 18 березня 2008 року, 28 вересня 2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадщини, за яким ОСОБА_2 набула право власності на вказаний житловий будинок, позивачкою підтверджено факт написання нею розписки ОСОБА_2 від 15 вересня 2002 року, за якою ОСОБА_3 зобов'язалася надати гроші за купівлю будинку в сумі 4000 гривень, з пояснень відповідача у справі вбачається його обізнаність щодо права власності ОСОБА_2 на спірний будинок, що судом першої інстанції до уваги прийнято не було (а.с. 32, 48, 51, 70-73).

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За положеннями даної норми матеріального права особа, яка претендує на право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, перш за все має бути добросовісним володільцем будинку, тобто особою, яка протягом всього часу володіння майном мала впевненість, що на це майно не претендують інші особи, і вона отримала це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивачка користувалася спірним будинком на умовах домовленості із ОСОБА_2 у майбутньому оформити договір купівлі-продажу цього будинку, у зв'язку із неукладенням такого договору вона не могла не знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності на цей будинок, їй було відомо про наявність у ОСОБА_2 права на будинок після смерті матері останньої, про що свідчить взаємно визнаний факт перемовин між ними з приводу купівлі-продажу цього будинку, проте позивачкою не було включено у склад відповідачів у даній справі ОСОБА_2, заволодіння позивачкою спірним будинком в розумінні ст. 344 ЦК України не є добросовісним, передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення у справі скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 липня 2014 року скасувати.

ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _