Рішення № 4177402, 21.07.2009, Господарський суд Чернігівської області

21.07.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (0462) 67-28-47

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 16 ” липня 2009 року справа № 18/112 (6/184)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кампай”

14001, м. Чернігів, вул. Щорса, 57-ж, корп. 1-1

Відповідач: Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради

14017, м. Чернігів, просп. Перемоги, 33

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Радульська селищна рада

15021, с. Радуль Ріпкинського району, вул. Чернігівська, 1

про скасування рішення та визнання права власності

Суддя А.С. Сидоренко

Представники:

від позивача: Шпакович І.А. –директор, наказ від 10.12.2004р. № 34, Голодяєв В.М. – юриск-т, дов. від 15.06.2009р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Ворчило Т.М. –селищний голова, рішення від 06.07.2009р.

від прокуратури: не з’явився

Ухвалою голови господарського суду Чернігівської області від 22.06.2009р. справу № 6/184 передано на новий розгляд судді Сидоренко А.С.

В судовому засіданні 16.07.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Кампай” (надалі –Позивач) заявлено позов до комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради (надалі –Відповідач) про скасування рішення реєстратора від 25.07.2008р. № 691 про відмову в реєстрації права власності на будівлі бази відпочинку „Дніпро”, що знаходиться в с. Радуль Ріпкинського району, а також про визнання права власності на базу відпочинку „Дніпро”.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на набуття ним права власності на вищевказаний об’єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі –продажу від 20.10.2003р. № 147, укладеного з ВАТ „Институт радиовещательного приема и акустики им. А.С.Попова”, м. Санкт –Петербург, Росія. Відмова реєстратора в реєстрації права власності з тієї підстави, що договір купівлі –продажу не посвідчений нотаріально, є неправомірною, оскільки чинним на той час законодавством не вимагалося нотаріально посвідчувати угоди щодо купівлі –продажу нерухомого майна, укладені між юридичними особами.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1306150 та № 1322368, однак в судове засідання не з’явився, причини неявки до суду не повідомив.

У відзиві на позовну заяву Відповідач проти позовних вимог заперечив, невизнаючи їх в повному обсязі. При цьому Відповідач зазначив, що звертаючись з відповідною заявою про реєстрацію права власності, Позивачем не були дотримані вимоги чинного законодавства, а саме п. 2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 та зареєстрованого 18.02.2002р. за № 157/6445, який передбачає нотаріальне посвідчення правовстановлюючих документів, що подаються разом із заявою про реєстрацію права власності. Таким чином, Відповідач вважає, що спірне рішення є обґрунтованим і таким, що відповідає діючому законодавству.

З метою представництва інтересів держави в особі комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради та Радульської селищної ради у справу вступив заступник прокурора Чернігівської області шляхом внесення касаційного подання.

Прокурор належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання не з’явився, причини неявки до суду не повідомив.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2009р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Радульську селищну раду.

Третя особа надала письмові пояснення по справі, згідно яких жодних претензій до Позивача щодо користування ним спірною земельною ділянкою вона не має, проти позовних вимог не заперечує. Одночасно третя особа повідомила, що згідно технічної документації по грошовій оцінці земель, складеної в 1998 році, земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належала продавцеві такого майна (ОАО «Институт радиовещательного приема и акустики им. А.С.Попова»). За даними Радульської селищної ради земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, іншим юридичним або фізичним особам у власність або користування не передавалась. Згідно рішення ХVІІ сесії Радульської селищної ради V скликання від 05.02.2009р. позивачеві був наданий дозвіл на розробку технічної документації для землеустрою земельної ділянки під об’єктами нерухомості, що належать товариству, дія якого була призупинена рішенням ХХ сесії Радульської селищної ради V скликання від 07.04.2009р. до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційного подання заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 30.09.2008р. по справі № 6/184.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кампай” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 26.12.2001р. за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 57-ж, корп. 1-1, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 120 0000 000894.

Комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 25.12.1996р. за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, 33.

20 жовтня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Кампай” в особі директора Демченка Олексія Васильовича (надалі –Покупець) та відкритим акціонерним товариством „Институт радиовещательного приема и акустики им. А.С.Попова” в особі генерального директора Кузнєцова Олександра Олександровича (надалі –Продавець) був укладений договір купівлі –продажу № 147 (надалі –Договір).

Згідно умов Договору, продавець продав, а покупець купив базу відпочинку „Дніпро”, що розташована за адресою: с. Радуль Ріпкинського району Чернігівської області за ціною 5000,00 грн. Предмет купівлі –продажу належить продавцеві на підставі інвентарних карток обліку основних засобів № 294, № 295, № 297 та № 298, а також інвентаризаційного опису № 1 від 01.01.2002р. Право власності на придбаний об’єкт виникає у Покупця з моменту підписання договору купівлі – продажу. Об’єкт купівлі –продажу, база відпочинку „Дніпро”, передається Продавцем Покупцеві не пізніше 3-х днів після підписання договору на підставі акту прийому –передачі.

В цей же день, 20 жовтня 2003 року, сторонами договору був складений та підписаний акт прийому –передачі бази відпочинку „Дніпро” згідно договору № 147 від 20.10.2003р., яка складається з семи будиночків, кухні, адміністративного корпусу та складу.

На підставі наказу № 27 від 25.10.2003р. база відпочинку „Дніпро” була прийнята на баланс ТОВ „Кампай”.

Як вбачається з довідки Радульської селищної ради від 06.08.2008р. № 1357, згідно технічної документації по грошовій оцінці земель, складеної в 1998р., земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належала продавцеві такого майна, і іншим юридичним або фізичним особам у власність або у користування не передавалась.

На даний час за базою відпочинку „Дніпро” рахується земельна ділянка в розмірі 0,50 га, яка іншим юридичним або фізичним особам не передавалась (довідка Радульської селищної ради від 06.05.2009р. № 815).

В судовому засіданні було встановлено, що об’єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці в межах селища Радуль Ріпкинського району, їм присвоєно адресу: смт. Радуль, вул. Дніпровська, 30-а, згідно рішення виконавчого комітету Радульської селищної ради від 20.11.2008р. № 60.

25 липня 2008 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою № 07 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (база відпочинку „Дніпро”).

Відповідач, рішенням від 25.07.2008р. № 691, відмовив Позивачеві в реєстрації за ним права власності на будівлі бази відпочинку „Дніпро”, що знаходяться в с. Радуль Ріпкинського району, на підставі договору купівлі –продажу № 147 від 20.10.2003р., оскільки подані для реєстрації документи не відповідають вимогам Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 та зареєстрованого 18.02.2002р. за № 157/6445, та положенням Цивільного кодексу України, а саме: договір купівлі –продажу № 147 від 20.10.2003р. мав бути нотаріально посвідченим.

Не погодившись з рішенням Відповідача про відмову в реєстрації права власності, Позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про скасування вказаного вище рішення реєстратора комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації”, а також про визнання права власності на базу відпочинку „Дніпро”.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.09.2008р. по справі № 6/184 позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі.

На підставі вказаного судового рішення 08.12.2008р. Відповідачем було зареєстроване за позивачем право власності на базу відпочинку „Дніпро”, що знаходиться в смт. Радуль Ріпкинського району по вул. Дніпровській, 30-а (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради № 21188775).

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009р. (за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області) дане рішення було скасоване, а матеріали справи були направлені до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Приймаючи рішення по справі, суд виходить з наступного:

У відповідності з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно – правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин....

Згідно ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. № 1952-IV (надалі –Закон № 1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) –офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. (ч. ч. 5, 8 ст. 3 Закону № 1952-IV).

Статтею 5 Закону № 1952-IV визначено, що систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення.

Відповідно до п. 5 р. V „Прикінцеві положення” Закону № 1952-IV, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п. п. 1, 7, 9 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

- суб'єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, в даному випадку, КП „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради виконує делеговані повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, тобто діє як суб’єкт владних повноважень.

За таких обставин, спір про скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності не підлягає розгляду в господарських судах України, він підвідомчий адміністративному суду.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Позовні вимоги про визнання права власності на базу відпочинку „Дніпро” не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Втім, як зазначалося вище, Відповідач здійснює лише державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, отже не може бути відповідачем у справі за позовом про визнання права власності.

Як вбачається із пояснень представника Позивача, наданих в судовому засіданні, будь-які інші особи не заперечують право власності Позивача на нерухоме майно.

Керуючись ст. 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 80, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення реєстратора комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради від 25.07.2008р. № 691 про відмову в реєстрації.

В позові про визнання права власності на базу відпочинку „Дніпро” відмовити повністю.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Рішення підписано 20 липня 2009 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко