Постанова № 4177082, 07.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.09Справа №2а-7196/09/11/0170 об 11 годині 06 хвилин Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Москаленко С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю.,

за участю представник позивача Чернєнко Олени Володимирівни, довіреність № 04-5/05 від 15.01.09, головний спеціаліст,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь

до Приватного підприємства стоматологічної клініки «Дентал Арт»

про стягнення заборгованості з адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця за 2008р. у сумі 9896,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим до Приватного підприємства стоматологічної клініки «Дентал Арт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2008 році у сумі 9896,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несплачені штрафні санкції за нестворене одне робоче місце для інвалідів у 2008 році.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату , час і місце судового засідання повідомлений належним чином-судовою повісткою. Про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобовязані своєчасно повідомити про це суд.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів та за відсутності незявившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на рівні двох місць, окрім того зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу що працювали у 2008р. у кількості 48 осіб, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність одна особа. Фонд оплати праці штатних працівників визначено у розмірі 475тис.грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника 9896,00 грн., сума адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 9896,00 грн. (а.с.5).

Частиною 1 ст. 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. (далі Порядок) встановлено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 8) та звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 (а.с.5) середня річна заробітна плата штатного працівника становить 9896,00 грн. (475000,00грн. : 48 працівників).

Таким чином, розмір штрафних санкцій, за не створення Приватним підприємством стоматологічною клінікою «Дентал Арт» у 2008 році одного робочого місця для інвалідів дорівнюють 9896,00 грн. x 1 р.м. = 9896,00 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається із листа Сімферопольського міського центру зайнятості №05-2102 від 15.06.2009р., відповідач інформацію про потребу в робітниках із числа осіб з обмеженими фізичними можливостями за період з 01.01.2008р. до 31.12.2008р на адресу Сімферопольського міського центру зайнятості не представляв (а.с.13-14).

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 , саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав ні доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, ні доказів сплати заборгованості в сумі 9896,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 07.07. 2009 року.

У повному обсязі постанову виготовлено 08.07. 2009 року.

На підставі викладено, керуючись ст. 158-161, п.4 ч.2 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства стоматологічної клініки «Дентал Арт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, 24, ідентифікаційний код 31501883) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, 50070000, банк одержувача: Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, р/р 31215230700002, призначення платежу: ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за не зайняті інвалідами робочі місця у 2008 році) адміністративно-господарські санкції за 2008 рік у сумі 9896,00грн. (девять тисяч вісімсот девяносто шість гривень).

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.