Рішення № 4176959, 03.07.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"01" липня 2009 року Справа №20/95

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Торгового дому “Пальміра”

Дочірнього підприємства компанії “Палма Груп С.А.”;

65012, вул. Велика Арнаутська,2-Б, м.Одеса;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

“Лосинівський маслосирзавод”

16663, вул. Воровського, 9, смт.Лосинівка, Ніжинський р-н;

предмет спору: стягнення 11016,91 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаров О.О. (довіреність №б/н від 05.01.2009р.);

від відповідача : не з’явились;

в с т а н о в и в :

Торговий дім «Пальміра»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»(далі –ТД «Пальміра») звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (далі - Товариство) про стягнення 11016,91грн. заборгованості по договору купівлі –продажу № 159 від 11.02.2008р., з яких 6000,00грн. основного боргу, 2104,52грн. пені, 1644,39грн. річних, 1268,00грн. інфляційних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Договору №159 від 11.02.2008р. ТД «Пальміра»передано у власність відповідача товар (харчові інгредієнти). Відповідач свої зобов’язання по Договору не виконав в повному обсязі.

В судовому засіданні 01.07.2009р. представник позивача заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 6000,00грн. основного боргу, у зв’язку зі сплатою відповідачем заборгованості в цій частині вимог.

Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався частково, позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню, інфляційні та річні.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що сплатив всю суму основного боргу, що складає 6000,00грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.06.2009р. розгляд справи призначено на 17.06.2009р., після чого розгляд справи відкладався до 01.07.209р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

11.02.2007р. між ТД «Пальміра»та Товариством укладено договір №159 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався продати та доставити харчові інгредієнти (далі –Товар) в асортименті та кількості, вказаних в Додатках, які є невід’ємною частиною Договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором купівлі-продажу, а тому до нього застосовуються норми глави 54 ЦК України.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №2/1759 від 02.06.2009р. на суму 21749,10грн., довіреністю від 03.06.2008р..

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений та не заперечувався відповідачем.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно до п. 5.1. Договору відповідачу надавалась відстрочка платежу 14 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідач здійснив часткову оплату товару 05.08.2008р. в сумі 3749,10грн., 13.10.2008р. в сумі 2000,00грн., 02.12.2008р. в сумі 6000,00грн., 30.12.2008р. в сумі 2000,00грн, 14.01.2009р. в сумі 2000,00грн., 27.03.2009р. в сумі 2000,00грн., 30.04.2009р. в сумі 1000,00грн., а також після порушення провадження у справі 15.06.2009р. в сумі 3000,00грн.

З наданих представником позивача пояснень та наданого відповідачем відзиву, станом на час прийняття рішення відповідач повністю сплатив суму заборгованості.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вище вказане, провадження у справі в частині стягнення 6000,00грн. основного боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 Договору передбачено, що в разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, встановленого п.5.1. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми вартості товару за кожен день прострочки, а також 15 % річних.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказаний період в розмірі 2104,52грн.

Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача та оплату останнім суми основної заборгованості як до порушення провадження у справі так і під час розгляду справи, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 10% та стягнути з відповідача 210,45грн. пені. В стягненні іншої частини пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем заборгованість на момент звернення позивача з позовом до суду повністю погашена не була, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні та річні.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 15% річних в розмірі 1644,39грн.

За перерахунком суду 15% річних складають 1609,00грн., які підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача. В задоволенні вимог щодо стягнення іншої частини річних слід відмовити.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1268,00грн. інфляційних.

За перерахунком суду інфляційні складають 1079,88грн., які підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача. В задоволенні вимог щодо стягнення іншої частини інфляційних слід відмовити.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи сплату відповідачем суми основної заборгованості в розмірі 3000грн. до порушення провадження у даній справі, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 58,99грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 167,34грн.

Керуючись ст.49, п. 1 ст.83, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 6000,00грн. основного боргу припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»(16663, вул. Воровського,9, смт.Лосинівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., р/р 26009301835360 в Філії Відділення «Промінвестбанку»в м.Ніжин, МФО 353434, код ЄДРПОУ 21403660) на користь Торгового дому «Пальміра»Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»(65012, вул. Велика Арнаутська, 2-Б, м.Одеса, р/р 26007314832 в АБ «Південний»м.Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 25422297) 210,45 грн. пені, 1609,00 грн. 15% річних, 1079,88 грн. інфляційних, 58,99 грн. держмита та 167,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 03 липня 2009 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

03.07.09