Ухвала суду № 41769105, 02.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6319/14-ц 02.12.2014 02.12.2014 02.12.2014

Провадження №22-ц/784/3293/14 Суддя по 1 інстанції - Тихонова Н.С.

Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

2 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2014 року у справі за

позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

В обгрунтування позову зазначала, що 25 лютого 2014 року за договором позики надала в борг відповідачці 6 200 дол. США та 600 євро, остання зобов'язалася їх повернути в строк до 31 серпня 2014 року, але ухиляється від виконання зобов'язання.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідачки суму боргу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2014 року вказана позовна заява залишена без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи заяву позивача без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, районний суд виходив з того, що позивачка, будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, повторно (29 вересня та 27 жовтня 2014 року) не з'явилася у судове засідання та від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Проте такий висновок суду першої інстанції не узгоджується з матеріалами справи та не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

Так, за змістом ч. 3 ст. 169 та п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання й від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам вручаються їм під розписку, а розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, у вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Справа призначалася до судового розгляду двічі, зокрема на 29 вересня та 27 жовтня 2014 року.

Про розгляд справи на 29 вересня 2014 року позивачка та її представник були належно повідомлені, зокрема, позивачці 19 вересня 2014 року вручена повістка (а.с. 21).

Між тим, обидві сторони або їх представники в судове засідання не з'явилися.

Натомість 16 вересня 2014 року від представника позивачки ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з її сімейними обставинами.

Зазначене клопотання задоволено судом й розгляд справи відкладено на 27 жовтня 2014 року на 10 год. 30 хв.

Даних про належне повідомлення позивачки (як і її представника) про розгляд справи 27 жовтня 2014 року матеріали справи не містять.

Однак, 15 жовтня 2014 року представник позивача знову подала до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з її зайнятістю у розгляді іншої справи (а.с. 28).

27 жовтня 2014 року сторони або їх представники в судове засідання не з'явилися, заяв про розгляд справи у їх відсутності не надходило.

Згідно із ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Проте, матеріали справи не містять дотримання вимог цієї процесуальної норми.

За такого, у справі відсутні дані про належне повідомлення позивача про судове засідання на 27 жовтня 2014 року, у відповідності до вищезазначених процесуальних вимог, тому суд не мав законних підстав для залишення її заяви без розгляду.

За таких обставин, у зв'язку з порушенням районним судом норм процесуального права та на підставі п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з дня проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: