Постанова № 4176768, 02.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.07.09Справа №2а-6544/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В. за участю представника позивача Кароян Вікторії Петрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінського районного центру зайнятості до Комунального підприємства "Щолкіно-Азов"

про стягнення заборгованості,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Ленінський районний центр зайнятості до Комунального підприємства "Щолкіно-Азов" про стягнення суми несплачених страхових внесків на випадок безробіття у сумі 11334,22 гривень, у тому числі недоїмка в розмірі 7543,92 гривень, пеня в розмірі 3790,30 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача уточнила підстави позову, зазначила, що сума позову складаєтьтся лише з недоїмки по страхових внесках на випадок безробіття у сумі 11334,22 гривень, та не включає пеню. Уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила стягнути з Комунального підприємства "Щолкіно-Азов" на користь Ленінського районного центру зайнятості суму несплачених страхових внесків на випадок безробіття у сумі 11334,22 гривень, оскільки зазначена заборгованість станом на 01.04.2009 року підтверджується розрахунковою відомістю за 1 квартал 2009 року. Вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснює своєчасне перерахування в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, страхових внесків.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Ленінський районний центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Ленінський районний центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 (надалі Інструкція) усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Ленінський районний центр зайнятості, являючись субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення”№ 803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221.

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями являються власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовуються найману працю.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Щолкіно-Азов" являється юридичною особою з ідентифікаційним номером 33490313, зареєстрованою 07.07.2005 року Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05/3-6-06/1542 від 04.07.2005 року, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 441865, (а.с. 7,8).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня взяття їх на облік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Ленінському районному центрі зайнятості 18.07.2005 року за № 115737883.

Таким чином, суд приходить до висновку,що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації, а саме з 18.07.2005 року.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.11 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобовязаний з 18.07.2005 року щомісячно в день виплати заробітної плати найманим працівникам сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Судом встановлено, що Комунальним підприємством "Щолкіно-Азов" 15.04.2009 року до Ленінського районного центру зайнятості надана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2009 року. В відомості зазначено, що залишок заборгованості на кінець звітного періоду складає 88521,41 гривень, у томі числі недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 80926,90 гривень; пеня в розмірі 3790,30 гривень та суми страхових внесків, строк сплати яких не настав в розмірі 3804,21 гривень.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на перший квартал 2009 року складала 84717,20 гривень. Даний факт також підтверджується розрахунком позовних вимог за позовом Ленінського районного центру зайнятості до районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення несплаченої суми страхових внесків станом на 01.04.2009 року.

Але судом встановлено, що заборгованість в розмірі 73382,98 гривень раніше була стягнута на користь позивача, що підтверджується постановою Господарського суду АРК від 07.02.08 року у справі № 2-2/194-2008А, що набрала законної сили про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 10072,95 гривень; постановою Господарського суду АРК від 17.09.08 року у справі № 2-15/11188-2007А, що набрала законної сили, про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 5364,30 гривень; постановою Господарського суду АРК від 02.07.08 року у справі № 2-11/6942-2007А, що набрала законної сили, про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 12529,79 гривень; постановою Господарського суду АРК від 16.05.06 року у справі № 2-2/8810-2006, що набрала законної сили, про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 2286,80 гривень; постановою Окружного адміністративного суду АРК від 16.09.2008 року у справі № 2-а-1449/08, що набрала законної сили про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 23803,69 гривень; постановою Окружного адміністративного суду АРК від 19.03.2009 року у справі № 2-а-6329/08/6, що набрала законної сили про стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 15535,15 гривень зі сплати пені в розмірі 3790,30 гривень.

Приймаючи до уваги, що зазначена заборгованість, яка стягнута з відповідача, відображена в Акті звірки взаємних розрахунків між Ленінським районним центром зайнятості та Комунальним підприємством "Щолкіно-Азов", вона має бути врахована при визначенні суми заборгованості станом на день розгляду справи.

Таким чином, остаточна сума заборгованості зі страхових внесків відповідача станом на 01.04.2009 року, яка підлягає стягненню, складає 11334,22 гривень (84717,20 73382,98 гривень).

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 5,6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Також, відповідно до розрахунку позовних вимог за позовом Ленінського районного центру зайнятості до Комунального підприємства "Щолкіно-Азов" про стягнення несплаченої суми страхових внесків станом на 01.04.2009 року заборгованість відповідачем в розмірі 11334,22 гривень не сплачена.

Відповідно до ч.2 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”N 1533-III від 02.03.2000 року не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Ухвалою Господарського суду АРК від 19.01.09 року у справі № 2-17/344-2009 порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Щолкіно-Азов", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобовязанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2343-XII від 14.05.1992 року)

Відповідно до п. 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Заборгованість відповідача виникла після порушення справи про банкрутство, термін виконання якої не настав до дня введення мораторію, є поточною заборгованістю зі сплати страхових внесків на випадок безробіття, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.07.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 07.07.2009 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Щолкіно-Азов" (98213, АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, 3, ідентифікаційний код 33490313, п/р 26002301393580 ФВ ПІБ м. Керчі, МФО 324496, ЗКПО 33490313) на користь Ленінського районного центру зайнятості (98200, АР Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Дзержинського, 5, ідентифікаційний код 20708637, п\р 37173001000420 УДК в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 20708637) заборгованість зі сплати страхових внесків на випадок безробіття станом на 01.04.2009 року в розмірі 11334,22 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Трещова О.Р.