КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2009 № 48/3
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача Калініченко Л.А. (довір. від 12.06.09р.)
відповідача Архіпова Г.І. (довір. від 12.06.09р.)
третьої особи не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2009
у справі № 48/3 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Київський дослідний ремонтно-механічний завод”
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
третя особа Закрите акціонерне товариство „Київська книжкова фабрика”
про визнання недійсною постанови № 164/08 від 10.12.2008 р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.09р. у справі № 48/3 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Київський дослідний ремонтно-механічний завод”, визнано недійсною постанову № 164/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 10.12.08р., винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що спірна постанова № 164/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 10.12.08р. винесена з порушенням приписів чинного законодавства України, не ґрунтується на фактах, встановлених відповідачем, а також порушує права позивача, оскільки покладає на нього відповідальність на підставі статті 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, в той час як позивач не є суб’єктом відповідальності за цим Законом. Оскільки, самовільно збудоване нерухоме майно збудоване поза волею позивача, то відповідно він не є суб’єктом відповідальності, встановленої абзац 10 частини 1 статті 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, позивач був замовником та/або підрядником реконструкції приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, внаслідок якої було здійснено надбудову 3, 4, 5 поверхів виробничої будівлі, (літ. Б) та прибудову до неї (літ. Б*), загальною площею 8 225,3 кв. м.
Суд першої інстанції не приймає до уваги Акт планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05.03.09р., оскільки ним не встановлюються факти щодо використання (експлуатації) позивачем спірних приміщень від 25.11.08р., за що накладено штраф на позивача спірною постановою.
Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” особи несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.
Суд першої інстанції посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.07р. у справі № 36/154, яким встановлено факт проведення в період з 2003 року по січень 2007 року Закритим акціонерним товариством „Київська книжкова фабрика” реконструкції об’єкта оренди -приміщень за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, шляхом надбудови трьох поверхів над існуючими поверхами в виробничому корпусі (літ. Б) та прибудови до неї (літ. Б*). Також зазначеним рішенням встановлено, що реконструкцію об’єкта оренди проведено самостійно без дозволу орендодавця - Позивача у даній справі. Рішенням визнано право власності Позивача у даній справі на самовільно збудоване нерухоме майно, а саме: надбудову 3, 4, 5 поверхів виробничої будівлі, (літ. Б) та прибудову до неї (літ. Б*), загальною площею 8225,3 кв. м, що розташоване за адресою в м. Києві по вул. Ушинського.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.09р. у справі № 48/3 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що відповідно до статті 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Статус замовника позивач набув з моменту закінчення договору оренди, укладеного між ним і ВАТ „Київська книжкова фабрика”, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.07р. у справі № 36/154. Даним рішенням визнано право власності за позивачем на нерухоме майно самочинно збудоване. Відповідно до частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України, власність зобов’язує.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач надав відповідачу перелік заходів щодо виконання припису від 25.11.08р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, що свідчить про визнання порушником факту вчинення ним правопорушення і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.06.09р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.09р., на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Закрите акціонерне товариство „Київська книжкова фабрика”. Розгляд справи № 48/3 відкладено на 24.06.09р.
В судове засідання 24.06.09р. апеляційної інстанції не з’явився представник ЗАТ „Київська книжкова фабрика”, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 06.07.09р.
06.07.09р. вдруге не з’явився представник третьої особи, заяв, клопотань про неможливість прийняти участь в судовому засіданні не надав.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату та час розгляду справи, враховуючи, що явка представників сторін не визнана обов’язковою, розгляд апеляційної скарги здійснюється за наявними у справі матеріалами у відсутності представника третьої особи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
25.11.08р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” щодо додержання містобудівного законодавства при використанні надбудови 3, 4, 5 поверхів виробничої будівлі , літ „Б” та прибудови до неї, літ. ”Б*” загальною площею 8 225,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40.
Відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 25.11.08р., складеного за результатами перевірки, винним у допущених правопорушеннях визнано Відкрите акціонерне товариство „Київський дослідний ремонтно-механічний завод”. Згідно із Законом України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та Положення про накладення штрафів за правопорушення містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.95р. № 244, за результатами перевірки на дане підприємство запропоновано накласти штраф у розмірі 493 074,26 грн.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві складено розрахунок до Протоколу від 25.11.08р. розміру штрафу згідно зі статтею 1 пункту 10 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” на ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” за використання надбудови З, 4, 5 поверхів виробничої будівлі, літ. „Б” та прибудови до неї, літ. „Б*” загальною площею 8 225,3 кв.м. по вул. Ушинського, 40 у Солом’янському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію державними приймальними комісіями. У розрахунку зазначено вартість виконаних будівельних робіт по цьому об’єкту у розмірі 4 930 742,60 грн. Розрахунок штрафу визначений у розмірі 10% від вартості виконаних будівельних робіт, що складає 493074,26 грн.
Інспекцією видано ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” Припис від 25.11.08р., в якому вказується на порушення використання реконструйованого об’єкта (надбудови 3, 4, 5 поверхів виробничої будівлі, літ. Б та прибудови до неї, літ. Б* загальною площею 8225,3 кв. м, що розташована за адресою в м. Києві по вул. Ушинського, 40) без прийняття в експлуатацію його державними приймальними комісіями, що є порушенням вимог статті 18 Закону України „Про основи містобудування” та запропоновано ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” в місячний термін розробити заходи щодо усунення правопорушення, про що повідомити Інспекцію в письмовому вигляді.
10.12.08р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві прийнято Постанову № 164/08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, якою за використання надбудови 3, 4, 5 поверхів виробничої будівлі літ. „Б” та прибудови до неї літ. „Б*” загальною площею 8 223,3 кв.м. по вул. Ушинського, 40 у Солом’янському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією, чим порушено вимоги статті 18 Закону України „Про основи містобудування”, на ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” накладено штраф згідно із абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, у розмірі 493 074,26 грн.
11.12.08р. Головою правління ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” затверджено заходи щодо виконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Відкрите акціонерне товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсною постанову № 164/08 від 10.12.08р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач не є суб’єктом, передбаченим частиною 1 статті 1 Закону України „ Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, відповідачем не встановлено, яка фактично площа використовується позивачем, а також вартість виконаних робіт для розрахунку суми штрафу відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт для розрахунку суми штрафу відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт.
Колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду від 26.01.2000р., № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про основи містобудування” містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.
Відповідно до статті 10 Закону України „Про архітектурну діяльність” державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Статтею 18 Закону України „Про основи містобудування”, в редакції яка діяла на момент винесення спірної постанови, встановлено, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій. Будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється дозволу відповідних рад. Це право ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам. Закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.07р. у справі № 36/154 встановлено, що Закритим акціонерним товариством „Київська книжкова фабрика” проведено в період з 2003 року по січень 2007 року реконструкцію об’єкта оренди - приміщень за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, шляхом надбудови трьох поверхів над існуючими поверхами в виробничому корпусі (літ. Б) та прибудови до неї (літ. Б*). В даному рішенні зазначається, що ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” надав дозвіл на здійснення поліпшень об’єкту оренди, однак фактично ЗАТ „Київська книжкова фабрика” здійснено реконструкцію об’єкта оренди без отримання належного дозволу на будівництво та оформлення належно затвердженого проекту будівництва. Рішенням визнано право власності ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” на збудоване нерухоме майно, а саме: надбудову 3, 4, 5 поверхів виробничої будівлі (літ. Б) та прибудову до неї (літ. Б*), загальною площею 8 225,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Києві, вул. Ушинського, 40.
Господарським судом міста Києва (рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.07р. у справі № 36/154) встановлено розмір будівельних робіт з реконструкції орендованих приміщень на загальну суму 4 930 742,57 грн.
Відповідно до статті 28 Закону України „Про архітектурну діяльність” до обов’язків власників та користувачів об’єктів архітектури віднесено, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов’язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об’єкта архітектури.
Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” встановлює відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.
Статтею 1 зазначеного Закону визначено суб’єктний склад осіб, винних у правопорушенні у сфері містобудування, а саме: підприємства, їх об’єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика.
Згідно норм статті 18 Закону України „Про основи містобудування”, а саме частини 3, закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку забороняється.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.09.04р. № 1243, визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Серед заходів, затверджених Головою правління ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” 11.12.08р., щодо виконання припису Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 25.11.08р., вказується, зокрема, подання до інспекції Архбудконтролю клопотання про створення технічної комісії по прийняттю в експлуатацію будівель ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” та забезпечення прийняття в експлуатацію будівель ВАТ „КДРМЗ”.
Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” особи, зазначені в абзаці 1 даної статті несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.
Відповідно до фактів встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.07р. у справі № 36/154 приміщення, що надавалися позивачем в оренду ЗАТ „Київська книжкова фабрика” та які в подальшому були реконструйовані належать на праві власності позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010005680 від 01.09.02р.
В матеріалах справи міститься лист ВАТ „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” № 357 від 02.10.08р., підписаний головою правління, в якому зазначається що ВАТ „КДРМЗ” за власні кошти провів капітальний ремонт будівель. Приміщення будівель використовуються для розміщення структурних підрозділів підприємства, а надлишкові площі в установленому порядку здаються в оренду різним юридичним особам, в т.ч. державним.
Стаття 317 Цивільного кодексу України розкриває зміст права власності, який полягає в праві власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Разом з тим, відповідно до статті 13 Конституції України власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує до чого зобов'язаний власник.
Дана норма кореспондується зі статтею 319 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що власність зобов’язує.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, а також зобов’язаний, здійснюючи свої права, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
В матеріалах справи № 48/3 міститься Акт перевірки планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 05.03.09р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, який свідчить про те, що позивач продовжує порушувати приписи статті 18 Закону України „Про основи містобудування”, а саме експлуатувати 3, 4 поверхи виробничої будівлі, що розташована по вул. Ушинського, 40 літ „Б” у Солом’янському районі міста Києва без прийняття в експлуатацію.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 164/08 від 10.12.08р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.09р. по даній справі не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2009р. у справі № 48/3 скасувати.
3. В позові Відкритого акціонерного товариства „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київський дослідний ремонтно-механічний завод” (м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 05528421) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (м. Київ, вул. Жилянська, 43-А, код ЄДРПОУ 35647677) 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 48/3 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
09.07.09 (відправлено)
Судове рішення № 4176670, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 06.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 48/3. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: