Постанова № 4176648, 07.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.09Справа №2а-6409/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача Ярцев А.А. пред-к,дов. від09.06.2009 р.

від відповідача Кадиров У.І. - пред-к, дов. № 35/10-0 від 23.03.2009 р.

Романчук С.В. пред-к, дов. № 71/10 від 06.07.2009р.

Суть спору: ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі (далі відповідач) № 0000402200/0 від 08.05.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення планової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховане податкове зобовязання та до нього застосовані штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 07.07.2009 р. надав заперечення на позов (вих. № 7724/9/10 від 24.06.2009 р.), в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств». На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкове зобовязання по податку на прибуток, нараховані штрафні санкції.

Під час проведення судового засідання, яке відбулось 07.07.2009 р., представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до нього.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. За результатами якої 14.04.2009 р. був складений акт № 3825/23-7/34523145.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, зокрема, порушення позивачем, п.13.2. ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке виразилось в тому, що останнім не утриманий та не сплачений до бюджету податок доходів з нерезидентів з джерелом його походження з України від провадження господарський діяльності за ставкою 15 % , який складає суму у розмірі 4719,83 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем 08.05.2009 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402200/0, відповідно до якого за порушення п.п.13.2. ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 14159,49 грн., в тому числі 4719,83 грн. основного платежу та 9439,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.36 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств «інжиніринг» - надання послуг (виконання робіт) зі складанням технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко- економічних обстежень та інженерно розвідувальних робіт з будівництва обєктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання обєктів техніки та технології,консультації та авторський нагляд під час монтажних та пуско налагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, повязані з такими послугами (роботами).

Відповідно до 13.2. ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

У разі коли міжнародною угодою, ратифікованою Верховною Радою України, встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору (п.18.1 ст.18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Законом України № 37/98 ВР від 16.01.98 р. ратифікована Угода між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход та майно (далі Угода № 37). Згідно з п. 1 ст. 7 Угоди прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Постановою КМУ № 470 від 06.05.2001 р. затверджений порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі Порядок №470). Вказаний порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку (далі - міжнародні договори), та відшкодування (повернення) сум податку, надмірно сплачених на території України (п.1).

У п. 2 Порядку № 470 зазначено, що його дія поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі - нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни.

У п. 8 Порядку № 470 передбачено, що у разі неподання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якої укладений міжнародний договір, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та нерезидентом «GURIS IHRACAT ITHALAT VE PAZARLAMA А.S.» (Туречинна) 04.02.2008 р. був укладений контракт № 2, відповідно до умов якого останній мав поставити на умовах СІР Алушта обладнання для виробництва бетону Guris GMP 105. Загальна сума контракту була визначена сторонами у розмірі 315 тис. євро. Вартість товару була узгоджена сторонами в розмірі 311 тис. євро на умовах СІР Алушта, включаючи вартість тари, упакування, маркування та технічної документації.

Під час розгляду справи сторонами було підтверджено, що в період часу, який перевірявся, позивач отримав від нерезидента «GURIS IHRACAT ITHALAT VE PAZARLAMA А.S.» (Туреччина) обладнання на загальну суму 311 тис. євро., після чого розрахувався за вказаний товар у повному обсязі. Крім того нерезидентом «GURIS IHRACAT ITHALAT VE PAZARLAMA А.S.» (Туреччина) проведені роботи по монтажу та введенню в експлуатацію комплексу обладнання для виробництва бетону Guris GMP 105, що підтверджено актом здачі-приймання робіт від 10.09.2008 р.

Позивач за виконані нерезидентом «GURIS IHRACAT ITHALAT VE PAZARLAMA А.S.» (Туреччина) роботи здійснює оплату шляхом перерахування на його рахунок коштів у сумі 4000 євро.

Матеріали справи свідчать про те, що довідка, яка підтверджує, що нерезидент «GURIS IHRACAT ITHALAT VE PAZARLAMA А.S.» є резидентом Туреччини, була оформлена 28.04.2009 р. та надіслана позивачем до податкового органу 06.05.2009 р., про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції. Представник позивача підтвердив, що зазначена довідка в перше була отримана саме у квітні 2009 р. та в подальшому направлена у податковий орган.

В силу викладеного стає зрозуміли, що на час здійснення розрахунків з нерезидентом «GURIS IHRACAT ITHALAT VE PAZARLAMA А.S.» (Туреччина) за надані послуги по акту здачі - приймання робіт від 10.09.2008 р. довідка про те,що зазначена фірма є резидентом Туреччини, не була оформлена, в наслідок чого суд приходить до висновку, що позивач, керуючись вимогами п.13.1. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку № 407, мав утримати податок з доходів, яки сплачувались нерезидентом, за ставкою 15 %, що складає 4719,83 грн. (еквівалент 600 євро за курсом НБУ), перерахувати цю суму до бюджету, що ним не було зроблено.

За таких обставин суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки № 3825/23-7/34523145, відповідають дійсним обставинам справи, зроблені з додержання зазначених вище норм чинного законодавства України, в наслідок чого стає зрозумілим що податкове повідомлення рішення № 0000402200/0 від 08.05.2009 р. прийнято при всебічному та повному вивчені обставин справи, обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства України, в звязку з чим відсутні підстави для його скасування.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.07.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 09.07.2009 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволення позовних вимог.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.