справа № 620/1054/14-к
провадження № 1-кп/620/97/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2014 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого, судді - Огієнка Д.В.,
за участю: прокурора - Альоша А.В.,
секретар судового засідання - Ніколенко Л.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в сел. Зачепилівка, кримінальну справу №620/1054/14-к відповідно до матеріалів кримінального провадження №12012220290000030 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бердянка Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, судимого 11.02.2011р. Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 та ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово засудженим, останній раз 11.02.2011 р. Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2,3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, і в період тривання правових наслідків засудження за скоєний злочин вчинив повторно новий, умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 07.02.2012р. ОСОБА_1, знаходячись у будинку ОСОБА_2, розташованому в АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів, за раптово виниклим визначеним умислом спрямованим на крадіжку мобільного телефону ОСОБА_2, скориставшись тим, що власниця будинку після спільного вживання спиртних напоїв спала і за його діями ніхто не спостерігав, таємно заволодів мобільним телефоном «Apple IPhone», який знаходився на шафі у вищевказаному будинку. Після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд. Внаслідок чого ОСОБА_2, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи спеціаліста-оцінщика ОСОБА_3 № 15 від 06.03.2012р., було заподіяно матеріальні збитки на суму 125,00грн.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав покази про обставини скоєння ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті, підтвердивши факт крадіжки. У вчиненому щиро розкаявся.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував фактичні обставини кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши їх в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності їх позиції, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів по справі, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні недоцільне. З урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, суд вважав за необхідне обмежити з'ясування обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1
Судом досліджено:
- копію сторінок паспорту ОСОБА_1 (а.к.п. 52);
- вимогу до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області станом на 21.02.2012р. (а.к.п. 54);
- медичну довідку Зачепилівської ЦРЛ від 15.02.2012р. про те, що ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває (а.к.п. 58);
- копію вироку від 11.02.2011р. по справі №2013/1-17/2011 (а.к.п.57);
- довідку - характеристику на ОСОБА_1 (а.к.п. 53);
- копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_4;
- протокол затримання ОСОБА_1 від 01.12.2014р. (а.к.п. 172-177).
На підставі показань обвинуваченого ОСОБА_1 та досліджених доказів суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, те що він визнав себе винним у його вчиненні, характеристику особи обвинуваченого за місцем проживання, те, що він в період тривання правових наслідків засудження за скоєний корисливий злочин вчинив повторно новий, умисний корисливий злочин.
Суд, керуючись положеннями п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, враховує пом'якшуючу обставину - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 акту амністії на підставі закону України «Про амністію у 2014 році» суд звертає увагу на те, що відповідно до п. «є» ч.1 ст. 1 названого закону звільненню від кримінального покарання підлягають особи, що вчинили умисний злочин, який не є тяжким та на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. Враховуючи на те, що досліджені судом докази не дають можливості зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1, а також про те, що у неї немає інших дітей, суд не має можливості застосувати до ОСОБА_1 акт амністії. Проте, вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 про можливість в подальшому звернутись до суду з відповідним, належним чином обґрунтованим клопотанням, незалежно від набрання законної сили цим вироком.
Суд приходить до висновку, про призначення ОСОБА_1 покарання, необхідного і достатнього для його виправлення та співмірного в якості кари за скоєне кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України. При цьому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачуваного неможливо без ізоляції від суспільства. Керуючись положеннями ч. 1 ст. 71 КК України, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Зачепилівского районного суду Харківської області від 11.02.2011р.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Відшкодування процесуальних витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи № 15 від 06.03.2012 р. в сумі 476,87 грн. покласти на обвинуваченого ОСОБА_1
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід слід залишити у виді тримання під вартою так як продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено в судовому засіданні, а саме: можливість переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374, 392 - 395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, виходячи з положень ч.1 ст. 71 КК України визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.02.2011р., у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та 1 (один) місяць.
Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі №27 залишити до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 01 грудня 2014р.
Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 15 від 06.03.2012 р. в сумі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 87 копійок на користь Держави - одержувач УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, рахунок №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільними відповідно до положень ч.3 ст. 349 КК України.
В іншій частині вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий,
суддя Зачепилівського районного суду
Харківської області Огієнко Д.В.
Судове рішення № 41766196, Зачепилівський районний суд Харківської області було прийнято 04.12.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/1054/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: