Постанова № 4176581, 14.07.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2009 року Справа № 18/22-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороз В.Ф. (доповідач),

суддів: Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Левченко М.В., представник, довіреність № 22/12 від 22.12.08;

від відповідача: Ковальов В.Ф., начальник юридичного відділу, довіреність № 157/899 від 23.12.09;

третя особа у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Виробниче об’єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009 р. у справі № 18/22-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси”, м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства “Виробниче об’єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Геннадія Вікторовича, м. Київ

про стягнення 3180000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009р. у даній справі (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Державного підприємства “Виробниче об’єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси” 3000000 грн. боргу за векселями. В частині стягнення 180 000,00 грн. відсотків в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте господарським судом при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права.

Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважаючи її доводи необґрунтованими.

Третя особа в судове засідання не з’явилась була належним чином повідомлення про час та місце його проведення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі Уніфікований закон) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: індосаменту (статті 11-20), строку платежу (статті 33-37), платежу (статті 38-42), права регресу у разі неплатежу (статті 43-50, 52-54), неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72,73,74).

Частиною 1 статті 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Відповідно до абзацу 1 ст.11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Положення про індосамент поширюються і на простий вексель.

Згідно зі статтями 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, позивач є законним держателем двох простих векселів № 32171212316 та № 32171212315 номінальною вартістю по 1500000 грн., складених Відкритим акціонерним товариством “Укрзерноресурс” 31.10.2005 р. зі строком платежу 23.12.2007 р.

Позивач набув право на векселі на підставі індосаменту ТОВ “Стріла” та є останнім набувачем прав за векселем по безперервному ряду індосаментів.

Відповідно до ст. 38 Уніфікованого закону держатель векселя зі строком платежу на визначений день повинен пред’явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Відповідно до ст. 43 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб у тому числі при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений. Статтею 44 Уніфікованого закону передбачено, що відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі).

Відповідно до ст. 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

24.12.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. на адресу Відкритого акціонерного товариства “Укрзерноресурс” було надіслана телеграма з вимогою сплатити плату за простими векселями № 32171212316 та № 32171212315, яка була залишена без відповіді, в зв’язку з чим, 24.12.2007 р. вказаним нотаріусом були здійснені протести про неоплату векселів.

26.12.2007 р. за вих. № 26/12-1 позивач, згідно ст.45 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, повідомив свого індосанта –Товариство з обмеженою відповідальністю “Стріла” про неплатіж.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що протести про неоплату векселів вчинені нотаріусом з порушенням вимог ст.ст.38, 44,76 Уніфікованого закону, зокрема щодо вчинення протесту у неплатежі у день, в який він підлягав оплаті, оскільки відповідно до п.3 ст. 2 Закону України юридичні ситуації, зазначені в абзаці третьому статті 44 Уніфікованого закону, визначають, що протест у неплатежі за векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення, повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Векселі пред’явлені до платежу у місці платежу, яким визначено м. Київ. Крім того відповідачем дії нотаріуса щодо вчинення протестів у неплатежі в установленому порядку не оскаржувались.

Відтак судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову щодо стягнення боргу за векселями.

Одночасно судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині стягнення 180 000,00 грн. відсотків, оскільки відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, у тому числі відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу, розмір яких за розрахунком позивача за період з 24.12.2007 р. по 23.12.2008 р. і складає заявлені 180 000,00 грн.

Крім того, судова колегія враховує, що 20.03.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. були здійснені виконавчі написи на векселях №32171212316 та № 32171212315 номінальною вартістю по 1500000 грн.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Згідно п.5 ч.1 ст. 21 Закону України “Про виконавче провадження” інші виконавчі документи, що не вказані в п.п.1 –4 ч.1ст.21, пред’являються до виконання - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Якщо ж строк пред’явлення пропущено, то відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про виконавче провадження” по інших виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.

З матеріалів справа вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси” не зверталось до державної виконавчої служби у визначений законодавством строк щодо виконання виконавчих написів нотаріуса на опротестованих векселях. Крім того вчинення виконавчого напису не може бути підставою для обмеження права особи на захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

За викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують викладених вище висновків та не можуть бути підставою для відмови у позові. Однак рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову підлягає зміні на підставі ст. 104 ГПК України з задоволенням позову у повному обсязі.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

Керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Виробниче об’єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009 р. у справі № 18/22-09 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:ивну частину у наступній редакції:

Стягнути з Державного підприємства “Виробниче об’єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Криворізька, 1; код ЄДРПОУ 14308368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські Промислові Ресурси” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, 11А; код ЄДРПОУ 32816283) 3 000 000,00 грн. суми за векселями; 180 000,00 грн. відсотків; 25 500,грн.. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Судді Т.Г. Стрелець

А.О.Логвиненко