Постанова № 4176528, 07.07.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2009 р. Справа № 27/44-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Білоконь Н. Д. , Сіверін В. І.

при секретарі Єгоровій А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Данильченко В.Ф. - директор

відповідача - Кравченко Т.А., дор. № 3903 від 18.08.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 1229Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.09 по справі № 27/44-09

за позовом ТОВ "Спецтрансавто", м. Харків

до ЗАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ в особі філії "Харківське головне регіональне управління ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Харків

про розірвання договору

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 27/44-09 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. розірвано договір застави автотранспорту від 27.09.2007 р., укладений між ТОВ "Спецтрансавто" та ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Харківського головного регіонального управління ЗАТ КБ "Приватбанк". Стягнено з ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Харківського головного регіонального управління ЗАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Спецтрансавто" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що підтримує апеляційну скаргу відповідача та не заперечує проти скасування рішення суду.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх в судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтрансавто" (заставодавець) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" в особі начальника відділу мікрокредитування філії "Харківське головне регіональне управління" Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (заставодержатель) був укладений договір застави автотранспорту, предметом якого є надання заставодавцем в заставу автотранспорту в забезпечення виконання зобов’язання позичальника –фізичної особи-підприємця Данильченко Станіслава Вікторовича, що випливають з Кредитного договору №196/Р-07 від 27.09.2007 р. та всіх Додаткових угод до нього.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач за договором застави надає в заставу своє майно (автотранспортні засоби) у забезпечення виконання зобов'язання іншої особи, а саме фізичної особи - підприємця Данильченко С.В., який уклав Кредитний договір №196/Р-07 від 27.09.2007 р. з відповідачем, відповідач надає позичальникові кредит, а останній повинен виконати свої зобов'язання за цим Кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Як вбачається зі змісту спірного договору застави, застава забезпечувала своєчасне повернення кредиту за кредитним договором, укладеним відповідачем з третьою особою, ФОП Данильченко С.В. За умовами договору застави ЗАТ КБ "ПриватБанк" вправі задовольнити за рахунок заставленого майна свої вимоги, включаючи неустойку, відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (15.8 договору застави).

Однак судом першої інстанції не взята до уваги та обставина, що статус ТОВ "Спецтрансавто", як стороні укладеного договору, визначено договором застави -"Заставодавець", і взаємовідносини сторін регулюються не положеннями Цивільного кодексу України про поруку, як зазначено в рішенні суду, а статтями про заставу (ст.ст. 572-593 ЦК України) та Законом України "Про заставу", тобто у відповідності з природою укладеного договору.

ТОВ "Спецтрансавто" є заставодавцем по договору застави, який має похідний характер від забезпеченого ним зобов'язання і укладався тільки з метою забезпечення вимог кредитного договору, а тому повністю відповідає ст. 1 Закону України "Про заставу", відповідно до якої заставою визнається такий спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, вказана норма Закону зазначає, що застава виникає в наслідок двох підстав - договору чи закону, а між позивачем і відповідачем саме і було укладено саме договір застави, що не було спростовано під час розгляду справи.

Позивач є майновим поручителем ФОП Данильченко С.В. за договором застави від 27.09.2007 р.

Правове положення майнових поручителів передбачене спеціальним нормативним актом, а саме, Законом України "Про заставу", тому в даному випадку правовідносини, які регулюють поручительство, не повинні застосовуватися.

Порука і майнове поручительство як правові інститути різняться тим, що поручитель відповідає перед кредитором саме за невиконання боржником зобов'язання, і у випадку його невиконання несе відповідальність як додатковий боржник за основним зобов'язанням, а майновий поручитель, тобто заставодавець не має прямого відношення до основного зобов'язання і не відповідає перед кредитором (заставодержателем) за саме його виконання боржником. Він несе лише ризик втрати заставного майна у випадку невиконання зобов'язання боржником за основним зобов'язанням.

Таким чином, відповідальність ТОВ "Спецтрансавто" за договором застави не могла збільшитися, тому що заставодавець відповідає за невиконання зобов'язань за кредитом у межах вартості заставленого майна.

Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється внаслідок припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. За змістом статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Крім того, у відповідності зі ст. ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Тому зобов'язання ТОВ "Спецтрансавто" за договором застави буде вважатися припиненим з моменту сплати боржником суми кредиту за договором, процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором, або з моменту звернення стягнення на заставлене майно. А ст. 589 ЦК України передбачено, що при невиконанні зобов'язань, забезпечених заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з п. 26 договору застави автотранспорту від 27.09.2007 р. термін його дії встановлений до повного виконання позичальником та заставодержателем зобов'язань за кредитним договором. Згідно з п. 7.1 кредитного договору кредитний договір діє до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.

На даний час заборгованість за зазначеним кредитним договором не погашена, отже, дію кредитного договору не припинено боржником виконанням зобов'язання по вказаному кредиту, а значить, не припинено і дію договору застави, укладеного в його забезпечення, тому договір застави не може бути розірвано за безпідставною вимогою позивача.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 27/44-09 були невірно застосовані норми матеріального права, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 27/44-09 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтрансавто" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 2-г, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32563846, п/р 26004060204720 в Харківському ГРУ ПриватБанку) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Харківського головного регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 2а, код ЄДРПОУ 22609983, к/р.№ 32009179700 в Управлінні НБУ України в Харківській області, МФО 351533) 42 грн. 50 коп. державного мита.

Зобов"язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Судді Білоконь Н. Д.

Сіверін В. І.

Постанову підписано 08.07.2009 р.