Рішення № 41765170, 02.12.2014, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/933/14-ц

Провадження № 2/342/534/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдича Р.М.

секретаря Вінтоник Р.І.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача Паньківа Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, державного нотаріуса Городенківського нотаріального округу Паньківа Д.М., про визнання дій нотаріуса неправомірними, визнання незаконним заволодіння майном ОСОБА_4, скасування свідоцтв про прийняття спадщини, скасування в 1/2 частині договору дарування будинку, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання видачі свідоцтва про право власності, зобов'язання нотаріуса про реєстрацію об'єктів нерухомого майна,

В С Т А НО В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даною позовною заявою в якій просить визнати дії державного нотаріуса Городенківського нотаріального округу Паньківа Д.М., що стосуються оформлення ним спадщини ОСОБА_5 на1/2 будинку в АДРЕСА_1, на земельні ділянки площею 2,4427 га., 0,5456 га., протиправними; також визнати незаконним заволодіння об'єктами нерухомого майна ОСОБА_4, та скасування свідоцтв про прийняття спадщини на дані об'єкти, скасування в 1/2 частині договору дарування будинку, та скасування державної реєстрації права власності на ці об'єкти на ОСОБА_4, та про зобов'язання державного нотаріуса видати свідоцтво про право власності по заповіту ОСОБА_3, на 1/2 будинку та земельні ділянки і зареєструвати їх у відповідні реєстри. Позов мотивує тим, що ОСОБА_3 звертався в межах шестимісячного строку із заявою до державного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про що зазначено в рішенні апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.05.2014 року. Зазначає, що нотаріус намагався вплинути на позивача, щоб останній відмовився від спадщини у зв'язку із чим звертався до церковного комітету. ОСОБА_3 звертався до нотаріуса і в 2014 році на, що отримав відповідь, що нотаріус не може видати йому свідоцтво про спадкування оскільки майна не залишилось. Нотаріус видав свідоцтва на майно яке має успадкувати позивач відповідачу ОСОБА_4, та померлої ОСОБА_6 з чим позивач не погоджується.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав даний позов із зазначених в заяві підстав. Також він ствердив, що починаючи з 2002 року і до цього часу ОСОБА_3 нікуди не скаржився на неправомірні дії нотаріуса і не звертався до суду. Крім того ствердив, що до 2003 року Липка був зареєстрований і проживав в будинку покійного ОСОБА_5 після чого переїхав в с.Вербівці.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився подав до суду письмове заперечення в якому зазначив, що даний позов ґрунтується тільки на аналізі рішення Коломийського міськрайонного суду та рішення апеляційного суду без зазначення будь-яких обставин на обґрунтування позову. Не подано доказів, що стверджують про неправомірність дій нотаріуса.

Відповідач державний нотаріус заперечив проти даного позову. В судовому засіданні зазначив, що в 2003 році позивач дійсно приходив до нього в приміщення нотаріальної контори в якій вже знаходилась дружина покійного ОСОБА_5 ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини. В його присутності поклав заповіт на стіл перед дружиною покійного та сказав, що оформляти спадок не буде. Більше він його не бачив до цього часу і заяви про прийняття спадщини в 2002 ОСОБА_3 йому не подавав. Ствердив, що дружина покійного написала заяву і прийняла спадок, а про те, що в заяві ОСОБА_6 зазначено тільки грошовий вклад пояснив, що законодавство не вимагає написання заяв на кожне окреме майно і документи на майно яке успадковується можна доносити і пізніше.

Суд вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В ній визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 володіли майном на праві спільної сумісної власності, а саме будинком в АДРЕСА_2. Також ОСОБА_5 володів на праві власності земельною-часткою паєм. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті майно успадкувала ОСОБА_6 ОСОБА_6 подарувала все своє майно синові ОСОБА_4 і після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкового майна не залишилось. Також ОСОБА_4 отримав у спадок і земельну-частку пай після смерті ОСОБА_5 в 2006 році.

ОСОБА_5 08.08.1997 року видав заповіт в якому розпорядився, щоб все його майно після смерті перейшло до ОСОБА_3

Дані факти ніким не спростовано в судовому засіданні.

Згідно вимог ст.549 ЦК України (1963 року) спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину якщо він вступив в управління чи володіння цим майном або якщо він подав заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.ст. 1, 10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні представником позивача не подано доказів, що ОСОБА_3 подавав нотаріусу у визначений законодавством строк заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, а тільки встановлено, що ОСОБА_3 в 2003 році в приміщенні нотаріальної контори поклав заповіт перед ОСОБА_6 та сказав, що не буде оформляти спадщину. А конверти отримані в 2003 році ОСОБА_3 від нотаріуса та адресовані на адресу церкви в с.Вербівці не підтверджують даного факту, оскільки невідомо якого змісту отримував кореспонденцію ОСОБА_3 від нотаріуса. Посилання позивача на рішення апеляційного суду від 28.05.2014 року, що в ньому зазначений факт звернення ОСОБА_3 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 є безпідставні, оскільки судом така обставина не встановлювалась.

Також в судовому засіданні не подано доказів і на підтвердження того, що ОСОБА_3 вступив у володіння чи управління майном після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки твердження представника позивача про реєстрацію та проживання ОСОБА_3 до 2003 року в будинку покійного не підтверджені жодними доказами.

Крім того, посилання представника позивача на знаходження доказів про направлення листів нотаріуса ОСОБА_3 з погрозами, з приводу спадку, в матеріалах справи яка знаходиться в Коломийському міськрайонному суді і які ними не можуть бути отримані, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Бо представник позивача сам ствердив, що він був представником і в тій справі, але не їхав до цього часу в Коломийський суд щоб отримати копії цих письмових доказів, а клопотання про витребування справи у зв'язку з цим може призвести тільки до затягування розгляду даної справи.

Зважаючи на те, що позивач і його представник не навели в суді доказів порушення їхніх прав діями державного нотаріуса Паньківа Д.М. при оформленні спадку після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 і не подали доказів того, що позивач ОСОБА_3 дійсно звертався в нотаріальну контору із письмовою заявою про прийняття спадку після смерті ОСОБА_5 в передбачений законодавством строк та того, що позивач вступив в управління чи володіння майном покійного ОСОБА_5 і, що спадкоємці ОСОБА_5 володіють спадковим майном неправомірно в задоволенні даного позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 214 - 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, державного нотаріуса Городенківського нотаріального округу Паньківа Д.М. про визнання дій нотаріуса неправомірними, визнання незаконним заволодіння майном ОСОБА_4, скасування свідоцтв про прийняття спадщини, скасування в 1/2 частині договору дарування будинку, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання видачі свідоцтва про право власності, зобов'язання нотаріуса про реєстрацію об'єктів нерухомого майна - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 до Спеціального фонду державного бюджету України 121.80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Гайдич Р.М.