Рішення № 4176407, 26.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

26.05.09

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" травня 2009 року Справа № 21/78

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії",

вул. Жовтнева, 8/32, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612

Поштова адреса: вул. Щорса, 54, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Приватне підприємство "Афіна Плюс",

вул. Перемоги, 6/1, смт. Дмитрівка, Бахмацький район,

Чернігівська область, 16572

Предмет спору: про стягнення заборгованості 18355,69 грн.

Суддя С.В. Белов

Представники сторін:

Позивач: Карпенко Д.В., довіреність № 24 від 12.01.2009 р., представник.

Відповідач: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії” подано позов до Приватного підприємства „Афіна Плюс” про стягнення заборгованості 18355,69 грн.

Розгляд справи було відкладено через неявку в судове засідання 07 травня 2009 року представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 14 травня 2009 року виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання 26 травня 2009 року не з’явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

21 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії” та Приватним підприємством „Афіна Плюс” було укладено договір поставки № 0306/09, відповідно до якого позивач зобов’язався в порядку та в строки, встановлені Договором поставляти товар, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати товар, на умовах даного Договору.

В період дії зазначеного договору, а саме 21 січня 2009 року, позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 13326,36 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними:

- № 0001759 від 21.01.2009 року на суму 9822,36 грн.;

- № 0001760 від 21.01.2009 року на суму 3504,00 грн.

Згідно п. 2.3 Договору поставки № 0306/09 від 21.01.2009 року розрахунок за отриману продукцію здійснюється з умовою відстрочки платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим, станом на 27 квітня 2009 року, утворилась заборгованість у розмірі 13326,36 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було пред’явлено претензію №77 від 03.03.2009 року, а також вимогу № 104 від 10.04.2009 року до відповідача з вимогою погасити борг.

Відповідей на зазначені претензію та вимогу позивачем не отримано, заборгованість відповідачем не сплачено.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 13326,36 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 578,33 грн. за період з 21.02.2009 року по 27.04.2009 року /а. с. 3/, нараховану у відповідності до п. 5.1 Договору, згідно з яким у випадку порушення строків по оплаті поставленого товару відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої партії товару за кожен день прострочки платежу. А також, позивач просить стягнути 3997,91 грн. штрафу, нарахованого у відповідності з п. 5.3 Договору, згідно з яким у випадку прострочки платежу відповідачем більш ніж на 30 днів відповідач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 30% від вартості поставленого товару.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п.1 ст. 230 та п.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 578,33 грн. та штрафу у розмірі 3997,91 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 453,09 грн. за період з 21.02.2009 року по 27.04.2009 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі викладеного вище, а також керуючись Листом Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97р., суд не має підстав для стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 21.02.2009 року по 01.03.2009 року. Таким чином, вимога, щодо стягнення інфляційних нарахування у розмірі 453,09 грн., підлягає задоволенню частково за період з 01.03.2009 року по 01.04.2009 року включно в сумі 186,56 грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню держмито в сумі 183,56 грн. та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 49 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Афіна Плюс" (вул. Перемоги, 6/1, смт. Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область, 16572, код ЄДРПОУ 35173357, розрахункові відомості відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (вул. Жовтнева, 8, кв. 32, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612, код ЄДРПОУ 32362063, р/р 26007301582801 в відділенні № 9 ФАБ „Південний” в м. Києві, МФО 320917) 13326,36 грн. основного боргу, 578,33 грн. пені, 3997,91 грн. штрафу, 186,56 грн. інфляційних нарахувань, 183,56 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.