Ухвала суду № 41763912, 05.12.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4897/14-к

Провадження № 1-кп/0203/354/2014

У Х В А Л А

05 грудня 2014 р. Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді - Підберезного Г.А.

при секретарі - Камуз Н.В.

за участю:

прокурора - Ткач Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120140406700011216 від 29.04.2014р., відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, який надійшов 28.07.2014р. з прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у відкритому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилався на неодноразову судимість обвинуваченого, на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Обвинувачений проти продовження строку заперечував.

Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, при цьому виходить із наступних причин.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушеня, в тому числі у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності, продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи, наявність судимостей.

Також, суд враховує підстави за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і які наразі не втратили своєї актуальності.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинувачених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів із дня закінчення строку визначеного відповідною ухвалою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 днів, тобто до 06 лютого 2015 року включно.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Підберезний