Ухвала суду № 41761313, 02.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6981/13 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/4816/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 58 02.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Микитенко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку між співвласниками, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, який згодом уточнила у відповідності до висновку експерта та просила поділити будинок, надвірні будівлі та споруди в натурі у відповідності до першого варіанту висновку експертизи, а саме:

- ОСОБА_2 виділити у відокремлене користування частину будинку АДРЕСА_1, що складається з приміщень по плану: 1-6 житлова кімната площею 28,5 кв.м.; 1-7 житлова кімната площею 14,9 кв.м.; 1-8 коридор площею 3,7 кв.м.; 1-9 котельна площею 3,7 кв.м.; 1-13 житлова кімната площею 11,7 кв.м.; 1-14 житлова кімната площею 11,7 кв.м.; а також гараж-літню кухню «Б», навіс/сарай «В», вбиральню «Г», сарай «М», вольєр «З», 5/12 частини огорожі №1, 2, 3, 4 (зокрема: металеві ворота №3 та 5/12 частин огорожі №4 з сітки «Рабиця»), 5/12 частин замощення І, всього на суму 271 212 гривень, що на 70 781 гривню більше вартості належної їй 5/12 частин будинку;

- ОСОБА_1 виділити у відокремлене користування частину будинку АДРЕСА_1, що складається з приміщень по плану: 1-1 коридор площею 2,8 кв.м.; 1-2 передпокій площею 20,0 кв.м.; 1-3 туалет площею 1,6 кв.м.; 1-4 ванна площею 4,0 кв.м.; 1-5 кухня площею 16,6 кв.м.; 1-10 коридор площею 17,8 кв.м., 1-11 санвузол площею 4,8 кв.м., 1-12 житлова кімната площею 21,8 кв.м., 1-15 сходи площею 4,9 кв.м.; а також душ «Ж», вигрібну яму №5, 7/12 частини огорожі №1, 2, 3, 4 (зокрема: металева хвіртка №1, суцільний металевий паркан №2, 7/12 частин огорожі №4 з сітки «Рабиця»), 7/12 частин замощення І, всього на суму 209 823 гривні, що на 70 781 гривню менше вартості належної йому 7/12 частин будинку.

Посилалась на те, що при такому варіанті поділу будинку, господарських будівель та споруд вона та відповідач як співвласники будинку АДРЕСА_1 зможуть користуватися окремими його частинами, окремо нестимуть витрати по обслуговуванню своїх часток будинку, що унеможливить виникнення між ними в подальшому спорів. Також просила стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за перевищення вартості частки у будинку в сумі 70 781 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що вона та відповідач є співвласниками вказаного житлового будинку. Зокрема їй на праві власності належить 5/12 частин цього будинку, а відповідачу 7/12 частин будинку, проте спільне користування будинком з відповідачем є неможливим, досягти домовленості щодо поділу будинку вони не можуть.

ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом та просив поділити будинок і надвірні споруди відповідно до 2 варіанту експертизи, мотивуючи вимоги тим, що сторони є співвласниками спірного будинковолодіння, однак згоди щодо його поділу вони не дійшли.

Просив виділити йому приміщення у будинку АДРЕСА_1: 1-1 коридор площею 2,8 кв.м., 1-2 передпокій, площею 20,0 кв.м., 1-3, туалет площею 1,6 кв.м., 1-4 ванна, площею 4,0 кв.м., 1-7 житлова кімната площею 14,9 кв.м., 1-8 коридор площею 3,7 кв.м., 1-9 котельна площею 3,7 кв.м., 1-10 коридор площею 17,8 кв.м., 1-11 санвузол площею 4,8 кв.м., 1-14 житлова кімната, площею 11,7 кв.м., 1-15 сходи площею 4,9 кв.м., загальною площею 89,9 кв.м., які складають 27/50 частин будинку, а також надвірні будівлі та споруди, гараж - літня кухня "Б", навіс/сарай "В", вбиральня "Г", сарай "М", душ "Ж", вольєр "З", 7/12 частин огорожі №1, 2, 3, 4 (зокрема, металева хвіртка №1, металеві ворота №3 та 7/12 частин огорожі №4 з сітки "Рабиця"), 7/12 частин замощення 1.

- Виділити ОСОБА_2 приміщення у будинку АДРЕСА_1 Київської області: 1-5 кухня площею 16,6 кв.м., 1-6 житлова кімната площею 28,5 кв.м., 1-12 житлова площею 21,8 кв.м., 1-13 житлова кімната площею 11,7 кв.м., загальною площею 78,6 кв.м., які складають 23/50 частин будинку, а також надвірні будівлі та споруди, вигрібну яму №5, 5/12 частин огорожі №1, 2, 3, 4 (зокрема, суцільний металевий паркан №2 та 5/12 частин огорожі №4 з сітки "Рабиця"), 5/12 частин замощення 1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за недоотримані частини (площі) будівель та споруд по АДРЕСА_1 в розмірі 19 231 грн.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В порядку розподілу в натурі будинку АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2 право власності на приміщення в будинку АДРЕСА_1: 1-6 житлова кімната площею 28,5 кв.м.; 1-7 житлова кімната площею 14,9 кв.м.; 1-8 коридор площею 3,7 кв.м.; 1-9 котельна площею 3,7 кв.м.; 1-13 житлова кімната площею 11,7 кв.м.; 1-14 житлова кімната площею 11,7 кв.м.; а також на 1/2 частину гаража-літньої кухні «Б» (зокрема другий поверх), 5/12 частини огорожі №1, 2, 3, 4 (зокрема: суцільний металевий паркан №2 і 5/12 частин огорожі №4 з сітки «Рабиця»), 5/12 частин замощення І, частка яких в будинку становить 48/100 частин.

В порядку розподілу в натурі будинку визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення в будинку АДРЕСА_1: 1-1 коридор площею 2,8 кв.м.; 1-2 передпокій площею 20,0 кв.м.; 1-3 туалет площею 1,6 кв.м.; 1-4 ванна площею 4,0 кв.м.; 1-5 кухня площею 16,6 кв.м.; 1-10 коридор площею 17,8кв.м., 1-11 санвузол площею 4,8 кв.м., 1-12 житлова кімната площею 21,8 кв.м., 1-15 сходи площею 4,9 кв.м, а також на 1/2 частину гаража-літньої кухні «Б» (зокрема перший поверх), навіс/сарай «В», вбиральню «Г», сарай «М», вольєр «З», душ «Ж», вигрібну яму №5, 7/12 частини огорожі №1, 2, 3, 4 (зокрема: металева хвіртка №1, металеві ворота № 3 і 7/12 частин огорожі №4 з сітки «Рабиця»), 7/12 частин замощення І, частка яких в будинку становить 52/100 частин.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за перевищення долі у праві власності на частину будинку в сумі 31 892,50 грн.

В решті позову ОСОБА_2 і в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність і необґрунтованість рішення суду.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що поділ будинку між сторонами у справі відповідно до часток у праві власності є технічно можливим і його необхідно провести відповідно до варіанту №1 висновку експерта, оскільки такий варіант є найбільше наближеним до часток сторін у праві власності на будинок та передбачає менший обсяг переобладнань та добудов в поєднанні з шостим варіантом розподілу надвірних будівель та споруд.

Також суд у рішенні вказав, що такий варіант поділу будинку та надвірних будівель і споруд передбачає менший розмір відшкодування за перевищення частки позивача.

З таким висновками погоджується і судова колегія, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 364 ч.1 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, наступні обставини.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.04.2010 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/12 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с.6-8).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18.11.2011 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/12 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с.37).

Зазначений будинок має загальну площу 168,5 кв.м, житлову - 88,6 кв.м і має приміщення по плану: 1-1 площею 2,8 кв.м. (коридор), 1-2 площею 20,0 кв.м. (передпокій), 1-3 площею 1,6 кв.м. (туалет), 1-4 площею 4,0 кв.м. (ванна), 1-5 площею 16,6 кв.м. (кухня), 1-6 площею 28,5 кв.м. (житлова кімната), 1-7 площею 14,9 кв.м. (житлова кімната), 1-8 площею 3,7 кв.м. (коридор), 1-9 площею 3,7 кв.м. (котельна), 1-10 площею 17,8 кв.м. (коридор), 1-11 площею 4,8 кв.м. (санвузол), 1-12 площею 21,8 кв.м. (житлова кімната); 1-13 площею 11,7 кв.м. (житлова кімната), 1-14 площею 11,7 кв.м. (житлова кімната), 1-15 площею 4,9 кв.м. (сходи), має надвірні будівлі: гараж-літню кухню «Б», навіс «В», вбиральню «Г», сарай «М», душ «Ж», вольєр «З», контейнер «К», огорожу № 1, 2, 3, 4, вигрібну яму №5, замощення І, самовільно побудовані теплицю «Д» та гараж «Л», що підтверджується копією технічного паспорту (а.с. 10-14).

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи від 14.01.2011 року ( а.с.63-97) і висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2014 року (а.с.130-140) спірний житловий будинок із надвірними будівлями і спорудами технічно можливо розділити на дві квартири з відхиленням від належних співвласникам площ (частин) у домоволодінні. Стосовно розділу в натурі будинку експертом надано 2 (два) варіанти розділу, а відносно розділу надвірних будівель і споруд - надано 6 (шість) варіантів.

Висновками експертиз також встановлено, що при запропонованому першому варіанті чи другому варіанті поділу житлового будинку до складу кожної із частин, запропонованих для виділення кожному із співвласників повинні входити житлова кімната та підсобні приміщення, тому необхідно виконати роботи, пов'язані з переплануванням та переобладнанням житлового будинку на дві ізольовані квартири та зазначено перелік цих робіт. (а.с.91).

Вказані висновки експертизи узгоджуються із роз'ясненнями, наданими у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», де зазначено, що виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Встановивши вказані обставини справи, з врахуванням вимог закону, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно виходив із наявності технічної можливості поділу між співвласниками житлового будинку із надвірними спорудами, обґрунтовано взяв до уваги що поділ будинку між сторонами по справі необхідно провести по варіанту №1 - для розподілу будинку та варіанту №6 - для розподілу надвірних будівель та споруд, які були запропоновані експертом, так як вони найбільш наближені до часток сторін у праві власності, передбачають менший обсяг переобладнань та добудов, дотримується баланс інтересів сторін при виділі житлових і господарських приміщень.

Відповідно до ст.152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Вирішуючи спір, суд врахував лист Бучанської міської ради від 2.04.2014 року про погодження на переобладнання спірного житлового будинку із одноквартирного у двоквартирний. (а.с.121), а при перегляді справи в апеляційному порядку представником ОСОБА_2 надано рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради № 422 від 18 листопада 2014 року, зміст якого свідчить про надання виконавчим комітетом місцевої ради дозволу на переобладнання і перепланування спірного житлового будинку із одноквартирного у двоквартирний по першому варіанту експертизи.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що ОСОБА_2 при розгляді справи в суді першої інстанції відповідно до положень ст.152 Житлового кодексу УРСР не надано дозвіл Бучанської міської ради на здійснення переобладнання і перепланування спірного житлового будинку із одноквартирного у двоквартирний згідно 1 -го варіанту судової експертизи підлягають відхиленню, оскільки на стадії апеляційного розгляду представником позивача надано відповідне рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради № 422 від 18 листопада 2014 року, яким ОСОБА_2 надано вказаний дозвіл на переобладнання і перепланування жилого будинку.

Інші доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не з'ясував чи відповідає переобладнання та перепланування жилого будинку архітектурним, будівельним, санітарним та іншим нормам і правилам, не витребувано висновків пожежної і санітарної інспекцій, органу державного архітектурно-будівельного контролю, не з'ясовано характер та вартість робіт, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу будинку є необґрунтованими, так як вказані питання з врахуванням нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, були враховані при проведенні судових будівельно-технічних експертиз.

Інші доводи апеляційної скарги на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність і необґрунтованість рішення суду є необґрунтованими, законність і обґрунтованість рішення суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: