Ухвала суду № 41761258, 25.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6518/14-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.Провадження № 22-ц/780/6251/14 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л.І. Категорія 29 25.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Гуля В.В., Антоненко В.І.,

При секретарі: Ромашині І.В.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати, суми індексації заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі наказу №1-к від 01.02.2009 року її було переведено з ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» на роботу у Бориспільську філію ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаду бухгалтера по заробітній платі. На підставі протоколу загальних зборів учасників товариства №89 від 0503.2012 року назву Бориспільська філія ТОВ «Комплекс Агромарс» було змінено на назву філія Бориспільський комбікормовий завод ТОВ «Комплекс Агромарс» з правовим статусом - без права юридичної особи. 15.03.2013 року її було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.

В порушення вимог ст.116 КЗпП України з нею не був проведений повний розрахунок, а саме, згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282 від 03.07.1991 року, постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 року п.2 всі підприємства зобов'язані нараховувати індексацію на заробітну плату своїх працівників незалежно від її розміру, та відповідно до якої індексація на заробітну плату нараховується щомісячно у межах прожиткового мінімуму працездатної особи помножена на коефіцієнт, який щомісячно публікується в газетах «Все про бухгалтерський облік», «Урядовий кур'єр», «Праця і зарплата». В порушення зазначених вимог індексація не нараховувалась та не виплачувалась працівникам підприємства, починаючи з 01.01.2010року по день її звільнення. Сума ненарахованої та невиплаченої їй індексації з 01.01.2010 року по 15.03.2013 року становить 2339 гривень 03 копійки. Крім того, зазначала, що згідно наказу ТОВ «Комплекс Агромарс» №6 БК/к від 08.01.2011 року її разом з іншими працівниками у зв'язку з виробничою необхідністю зобов'язали працювати понаднормово, з оплатою згідно чинного законодавства, а також, що вона пропрацювала згідно вказаного наказу 25 годин, за що їй було нараховані 468 гривень 75 копійок, але відповідного наказу про виплату цих коштів адміністрація підприємства бухгалтерії заводу не надала. Зазначена сума не була їй виплачена ні у 2011 році, ні при звільненні. Звільнена вона була 15.03.2013 року, а повний розрахунок з нею був проведений лише 29.04.2013 року. Виявивши помилки при нарахуванні належних їй сум, 21.05.2013 року рекомендованим листом вона звернулась до адміністрації підприємства з вимогою провести з нею повний розрахунок, проте розрахунку проведено не було. Її заробітна плата за січень-лютий 2013 року становить по 3050 гривень, всього 6100 гривень за відпрацьовані 41 робочий день. В зв'язку з цим її середньоденна заробітна плата становить 148 гривень 78 копійок, а середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 16.03.2013 року по 12.08.2014 року, що дорівнює 351 день становить57280 гривень 30 копійок.

Вважала, що відповідач своїми діями припустився численних грубих порушень законодавства про працю, в зв'язку з чим завдав їй і моральну шкоду, розмір якої вона оцінила в 5000 гривень.

Просила стягнути ненараховану та невиплачену заробітну плату, суми індексації заробітної плати, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що позивачка працювала в ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаді бухгалтера по заробітній платі в період з 01.02.2009 року по 15.03.2013 року та була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, відповідно до ст.38 КЗпП України, що підтверджується даними її трудової книжки серія БТ-1 №4800844 та повністю визнано відповідачем.

Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.1 ст.5 Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до вимог ст.6 Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Посилання позивачки на те, що за період з 01.01.2010 року по 15.03.2013 року їй не була нарахована та невиплачена індексація на заробітну плату у сумі 2339 гривень 03 копійки, спростовуються даними витягу з розрахункових відомостей за січень 2010 року - березень 2013 року, відповідно до якого загальний розмір нарахованої та виплаченої позивачці індексації заробітної плати за вказаний період становить саме 2339 гривень 33 копійки .

Правильність проведеного нарахування розміру індексації повністю відповідає здійсненим позивачкою розрахункам та даним щодо розміру індексів споживчих цін за вказаний період .

Доводи позивачки про те, що факт ненарахування їй індексації на заробітну плату підтверджується звітами ТОВ «Комплекс Агромарс» до Пенсійного фонду України та довідкою про результати позапланової перевірки від 09.12.2010 року №30, здійсненної Управлінням Пенсійного фонду України в м. Бориспіль та Бориспільському районі є необґрунтованими, оскільки зняття суми нарахування індексації за січень 2010 року у звіті про суми нарахованої заробітної плати за лютий 2010 року, не спростовує даних розрахункових відомостей про те, що така індексація фактично була нарахована та виплачена позивачці .

Щодо наданих позивачкою розрахункових листків на її ім'я про нібито нараховану та виплачену їй заробітну плату, а також розрахункові відомості за 2010-2012 роки то, оскільки зазначені письмові документи жодним чином не завірені, в тому числі підписом посадової особи та печаткою підприємства, які їх видали, та не відповідають даним, які містяться у виданому посадовими особами ТОВ «Комплекс Агромарс» витягу з розрахункових відомостей за січень 2010 року - березень 2013 року та нарахуванням премії Бориспільської філії ТОВ «Комплекс Агромарс» (філії «Бориспільський комбікормовий завод» ТОВ «Комплекс Агромарс») за січень 2010 - березень 2013 року , не можуть бути визнані як належні та допустимі докази у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно наданого відповідачем табелю обліку використаного робочого часу за лютий 2011 року по Бориспільській філії ТОВ «Комплекс Агромарс» позивачкою ОСОБА_2 відпрацьовано 20 робочих днів по 8 годин, всього 160 годин робочого часу, що засвідчено підписом самої ОСОБА_2, який визнаний нею в судовому засіданні .

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про понаднормову працю в лютому 2011 року, позивачкою не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Наявність самого лише наказу від 18 січня 2011 року №6БК/кз про залучення працівників ТОВ «Комплекс Агромарс», в тому числі позивачки до роботи з 24 січня 2011 року понаднормово, не може бути достатнім доказом на підтвердження того, що позивачка працювала понаднормово 25 годин в лютому 2011 року та що у зв'язку з цим їй мала бути нарахована та виплачена заробітна плата у визначеному нею розмірі 468 гривень 75 копійок

Згідно з випискою по картковому рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (ПУМП), власником якого є позивачка ОСОБА_2 остаточне перерахування належної позивачці заробітної плати було здійснено ТОВ «Комплекс Агромарс» 29.04.2013 року, а не 15.03.2013 року, як того вимагає ст.116 КЗпП України .

Проте, позивачкою порушений трьохмісячний строк звернення до суду з позовом про виплату середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку, визначеного ч.1 ст.233 КЗпП України, в зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги позивачки також задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених вимог про відшкодування завданої відповідачем моральної шкоди в сумі 5000 гривень внаслідок грубого порушення законодавства про працю, то вони задоволенню не підлягають відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, а саме відшкодуванню власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте будь-яких належних і допустимих доказів, що у зв'язку з цим позивачці була завдана моральна, немайнова, шкода, погіршився стан здоров'я в зазначений період та внаслідок протиправних дій відповідача, суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Суд І інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Перевіряючи законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді І інстанції , колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом І інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні, судом І інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду І інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 308,315 ЦК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: