Рішення № 41760046, 24.12.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5055/14-ц

2/296/2552/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Рожкової О.С.,

за участю: секретаря судового засідання Каторжинської Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи Ясинецької Т.П.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3, Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта», Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», третя особа на строні відповідачів комунальне підприємство «ВЖРЕП-11» про визнання особи квартиронаймачем, визнання права користування жилим приміщенням, зобов»язання укласти договір найму житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням , -

В С Т А Н О В И В:

10.06.2014 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулася до суду із вказаним позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3, треті особи Українське державне підприємство поштового зв»язку «Укрпошта», ПАТ «Укртелеком», КП «ВЖРЕП-11», в обґрунтування вимог якого зазначила, що як працівник Обласного управління зв'язку 23.04.1993 року з дозволу керівництва була заселена в квартиру 45, в якій проживає на протязі 21 року. В 2001 році згідно з листом ВАТ «Укртелеком» у вказані квартирі зареєструвалася відповідач. Зазначене житло є відомчим Обласного управління зв'язку, перебуває на балансі КП «ВЖРЕП-11» і обслуговується ним, а позивач протягом тривалого часу належним чином користується ним, сплачує комунальні послуги і жодним власником житла до неї не пред'являлося претензій щодо незаконності проживання.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 з 2001 року зареєстрована, але не проживає в спірній квартирі без поважних причин у зв'язку з чим просить визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 та визнати її квартиронаймачем даного жилого приміщення, зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради укласти з нею договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1, визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» та ПАТ «Укртелеком» виключено зі складу третіх осіб та залучено в якості співвідповідачів по справі.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Представники відповідачів позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

Представник КП «ВЖРЕП-11» також вказала на відсутність підстав для задоволення позову, не заперечувала щодо задоволення вимог про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 оскільки відповідач дійсно тривалий час у вказаній квартирі не проживає.

Відповідач ОСОБА_3 під час розгляду справи просила відмовити позивачу в задоволенні позову. В останнє судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що в справі є розписка, причину неявки суду не повідомила. Суд закінчував розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, як працівник Обласного управління зв'язку, на підставі ордера Обласного виробничо-технічного управління зв'язку 23.04.1993 року була заселена та зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно листа ВАТ «Укртелеком» від 27.06.2011 року 11.07.2001 року за даною адресою також зареєстровано відповідача ОСОБА_3 (а.с.7,8,52).

Відповідно до довідки КП «ВЖРЕП-11» від 15.01.2014 року № 12 та поквартирної картки вказане житлове приміщення є ізольованою квартирою знаходиться у власності територіальної' громади міста в особі Житомирської міської ради та є службовою Облукрзв»язку (а.с.8,40). Дане підприємство являється наймачем квартири, яка відповідно до ордерів на заселення має статус гуртожитку (а.с.49-51).

Згідно відповіді Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 30.12.2013 року № 29/В-10284 зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 обслуговується та перебуває на балансовому обліку в КП «ВЖРЕП№11».

За даними ПАТ «Укртелеком» та УДППЗ «Укрпошта», які утворились при реорганізації «Облукрзв»язку» квартира АДРЕСА_1 на балансі цих підприємств не обліковується (а.с.12,13).

Згідно відповіді Державного архів у від 06.03.2014 року, у протоколах засідань виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів за 1993 рік рішення про виділення квартири ОСОБА_1 не виявлено.

Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 більше двадцяти років постійно проживає та зареєстрована в кімнаті (квартирі) АДРЕСА_1, разом з нею в на цій же житловій площі зареєстрована і відповідач ОСОБА_3

Поряд з цим, позивач пояснила, що з 1993 року до теперішнього часу жодним власником квартири або балансоутримувачами претензій щодо незаконності її проживання та реєстрації у квартирі ( кімнаті) АДРЕСА_1 не пред'являлося. Вимог від відповідачів про виселення з даного приміщення позивач також не отримувала.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що право ОСОБА_1 на користування квартирою (кімнатою) АДРЕСА_1 не порушено, а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання виконавчого комітету Житомирської міської ради укласти з нею договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1, слід зазаначити наступне.

Відносини, які складаються між мешканцем гуртожитку і його володільцем, є договірними і відносяться до різновиду договору найму жилого приміщення.

Чинне законодавство України передбачає різновид договору користування житлом, а саме, договір найму жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду (глава 2 Житлового кодексу УРСР).

Регулювання відносин з користування гуртожитками "прив'язане" до спеціального правового статусу цього житла. Тому норми глави 4 Житлового кодексу УРСР, Примірного положення про гуртожитки, а також інші норми житлового законодавства стосовно гуртожитків є спеціальними по відношенню до норм цивільного законодавства.

Якщо відносини не врегульовані спеціальним законодавством про гуртожитки, необхідно керуватися загальними нормами про договір найму житла як інституту житлового права.

В силу ст. 62 Житлового кодексу УРСР, ч. 3 ст. 810 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила цивільного законодавства.

До особливостей договору найму житла у гуртожитку можна віднести те, що підставою для укладення договору найму житла у гуртожитку незалежно від форми власності є спеціальний ордер, який видається в порядку, передбаченому ст. 129 Житлового кодексу УРСР.

Так, ОСОБА_1, як працівник Обласного управління зв'язку, 23.04.1993 року була заселена в кімнату АДРЕСА_1 на підставі ордера Обласного виробничо-технічного управління зв'язку.

Однак, в ході судового розгляду позивачем не доведено і не надано суду належних доказів на підтвердження її звернення до наймодавця і з пропозиціями, заявами з приводу укладення договору найму, у зв'язку з чим, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання укласти з нею договір найму є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки згідно досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є піднаймачами квартири №45, суд вважає, що підстав для задоволення вимог позивача про визнання її квартиронаймачем зазначеної квартири немає і так як, вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 є похідними від первісних, суд також не вбачає підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_3, Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта», Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя О. С. Рожкова