Рішення № 4175598, 02.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”26” лютого 2009 року справа № 11/67

Позивач: Приватне підприємство „Північхліб”

вул. Комсомольська, 18, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сіверське”

вул. Перемоги, 30, с. Дрімайлівка, Куликівський район, Чернігівської області, 16352

Про стягнення 60 537,05 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Ляховець В.М. –адвокат, довіреність № 02 від 16.02.2009р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем –Приватним підприємством „Північхліб” м. Чернігів подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверське” про стягнення 54 573,65 грн. основного боргу, 3523,88 грн. пені, 2003,60 грн. інфляції, 435,92 грн. 3% річних, всього 60 537,05 грн. за неналежне виконання договору № 17 від 17.10.2008р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17 жовтня 2008 року між Приватним підприємством „Північхліб” (далі –Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сіверське” (далі –Поклажодавець) був укладений договір доручення № 17 про надання послуг по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відвантаженню зернових та олійних культур та продуктів їх переробки (надалі –Договір).

Відповідно до умов Договору Поклажодавець зобов’язаний передати зернові та олійні культури та продукти їх переробки, а Зерновий склад зобов’язаний прийняти дану продукцію на зберігання.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що строк зберігання починається з моменту фактичної передачі (постачання або переоформлення) продукції зберігачу та закінчується з моменту відвантаження продукції Поклажодавцю або переоформлення продукції на нового власника, але не пізніше ніж 01 травня 2009 року по кількості календарних днів фактичного періоду зберігання.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги по зберіганню зерна, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- Акт № ОУ-14 від 31.10.2008р. на суму 258,20 грн.;

- Акт № ОУ-7 від 03.11.2008р. на суму 52132,44 грн.;

- Акт № ОУ-14 від 25.11.2008р. на суму 727,67 грн.;

- Акт № ОУ-3 від 29.12.2008р. на суму 727,67 грн.;

- Акт № ОУ-1 від 21.01.2009р. на суму 727,67 грн.

Таким чином, Приватне підприємство „Північхліб” м. Чернігів свої зобов’язання виконало повністю.

Відповідно до п.п.5.2.2. п.5.2 Договору Поклажодавець зобов’язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги з приймання, зберігання та надання додаткових послуг, пов’язаних із зберіганням продукції, здійснити передоплату за відванатеження.

Відповідно до п.п.6.4., 6.5. Договору сплата за послуги, виконані Зерновим складом по прийманню, сушці, очистці, проводиться Поклажодавцем згідно акту виконаних робіт та рахунка не пізніше 2-х банківських днів з моменту отримання рахунка. Поклажодавець сплачує вартість послуг, пов’язаних із зберіганням продукції, згідно встановлених Зерновим складом рахунків в строк до 5 числа, наступного місяця за звітним.

За надані послуги відповідачу були надані позивачем рахунки-фактури :

- № СВ-7 від 26.10.2008р. по прийманню, сушці, очистці на суму 52132,44 грн.;

- № СВ-15 від 31.10.2008р. по зберіганню на суму 258,20 грн.;

- № СВ-5 від 25.11.2008р. по зберіганню на суму 727,67 грн.;

- № СВ-3 від 29.12.2008р. по зберіганню на суму 727,67 грн.;

- № СВ-1 від 21.01.2009р. по зберіганню на суму 727,67 грн.

Всього на суму 54 573,65 грн. Дані рахунки-фактури не оплачені відповідачем.

Таким чином, сума основного боргу відповідача становить 54 573,65 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач доказів своєчасної оплати наданих послуг, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 54 573,65 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9.2. Договору, крім суми боргу, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення платежу за кожний день прострочення з урахуванням індексу інфляції за весь прострочений час, а також три відсотка річних від суми заборгованості.

Враховуючи, що сума основного боргу за Договором в розмірі 54 573,65 грн. не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано за період з 28.10.2008р. по 05.02.2009р. пеню в сумі 3523,88 грн., 3% річних в сумі 435,92грн. та інфляційні втрати в сумі 2003,60 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. на відшкодування витрат на послуги адвоката.

Обґрунтовуючи дану вимогу, позивач посилається на те, що 20 січня 2009 року між позивачем та адвокатом Ляховцем В.М. (свідоцтво № 375 від 05.03.2008р. про право заняття адвокатською діяльністю) був укладений договір № 01/09-юр про надання юридичних послуг адвоката по підготовці матеріалів про стягнення заборгованості з відповідача та на представництво по даній справі в суді на підставі довіреності. Згідно калькуляції до вищевказаного договору, затвердженої директором ПП ”Північхліб” Ткаличем Ю.В., ціна вартості юридичних послуг становить 2000,00 грн. На виконання умов договору позивачем перераховано адвокату Ляховцю В.М. платіжним дорученням № 464 від 20.01.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи, 2000,00 грн. за правову допомогу.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3523,88 грн., 3% річних в сумі 435,92грн., інфляційних втрат в сумі 2003,60 грн. та 2000,00 грн. на відшкодування витрат на послуги адвоката підлягають задоволенню в повній сумі.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверське” (вул. Перемоги, 30, с. Дрімайлівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16352, р/р № 260028298 в ЧОТ „Райффазен Банк Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код 30894197) на користь Приватного підприємства „Північхліб” (вул. Комсомольська, 18, м. Чернігів, 14000, р/р № 2600500016279 в ФВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код 34654201) 54 573,65 грн. основного боргу, 3523,88 грн. пені, 2003,60 грн. інфляційних, 435,92 грн. 3% річних, всього 60537,05 грн., 2000,00 грн. на відшкодування витрат на послуги адвоката, 605,37 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита і 118,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду у судах.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.02.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 03.03.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров

02.03.09