Постанова № 41754547, 01.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2014 р. № 820/15688/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Пасечник М.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 липня 2014 року № 0000112100 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням відповідача № 0000112100 від 24 липня 2014 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, якій не виповнилось 18 років. З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відсутній факт продажу особі, що не досягла 18 років, алкогольного напою. Зокрема, позивач зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення ХА № 153768 від 01.07.2014 року, який був підставою для прийняття відповідачем спірного рішення, вказано, що продавцем ОСОБА_4 було здійснено продаж неповнолітній особі пляшки пива «Оболонь» ємністю 0,5 л. Проте, позивачем зазначено, що даним продавцем було продано пляшку пива «Оболонь» - безалкогольне, що не є порушенням ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що рішення відповідача № 0000112100 від 24 липня 2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій є законним та обґрунтованим, оскільки факт продажу позивачем пива неповнолітній особі підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ХА № 153768 від 01.07.2014 року, поясненнями неповнолітньої особи - покупця, свідка правопорушення, продавця, а також протоколом особистого огляду та вилучення від 01.07.2014 р.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін по справі, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в установленому законом порядку в якості фізичної особи-підприємця (код НОМЕР_2) (а.с. 7).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято рішення № 0000112100 від 24 липня 2014 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, якій не виповнилось 18 років (а.с. 8).

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступних висновків.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №481/95-BP) визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481 (далі - Закон України № 481), забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Суд зазначає, що положення ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР носять імперативний характер та підлягають обов'язковому виконанню усіма суб'єктами господарювання.

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що визначальним питанням для підтвердження чи спростування порушення є встановлення факту продажу пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме особі, яка не досягла 18 років.

Положеннями ст.17 Закону України №481/95-BP передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800,00 гривень.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України №481/95-BP, встановлений Постановою №790.

Отже, за реалізацію слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, передбачена відповідальність як посадових осіб та громадян, які безпосередньо здійснили цю реалізацію, так і суб'єкта господарювання, який займається діяльністю з продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

З матеріалів справи судом встановлено, що спірне рішення про застосування фінансових санкцій було винесено відповідачем на підставі матеріалів правоохоронного органу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що складені та направлені на адресу відповідача Чугуївським РВ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 39), а саме: протоколу про адміністративне правопорушення ХА № 153768 від 01.07.2014 року, копій пояснень неповнолітньої особи (покупця) - ОСОБА_5, свідка - ОСОБА_6, продавця - ОСОБА_4, протоколу особистого огляду та вилучення від 01.07.2014 р. (а.с. 33-37).

Так, судом встановлено, що посадовою особою Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області 01 липня 2014 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 153768 щодо громадянки ОСОБА_4 за ч.2 ст.156 КУпАП за здійснення продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі (а.с. 43-44). Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 28.08.2014 року громадянку ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 58-59). Скаргу ОСОБА_4 на вказану постанову залишено без задоволення. Доказів оскарження вказаної постанови до суду не надано.

В протоколі ХА № 153768 від 01.07.2014 р. зазначено, що 01.07.2014 року близько 17:00 год. продавець ОСОБА_4 в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, здійснила реалізацію однієї пляшки пива "Оболонь" ємкістю 0,5 л. неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особі, яка не досягла 18-річного віку.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання, який застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек) або у разі відсутності касового чеку визнання позивачем факту продажу алкогольного напою.

Судом встановлено та представниками сторін по справі не заперечувалось, що у магазині позивача розрахункові операції з продажу товарів здійснюються без застосування реєстратора розрахункових операцій, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (а.с. 79), тому будь-який документ на підтвердження факту продажу товару у спірних правовідносинах відсутній, а факт продажу алкогольного напою неповнолітній особі позивачем заперечується.

Так, відповідно до пояснень позивача та його представника в судовому засіданні, позивачем не заперечується факт продажу продавцем ОСОБА_4 в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, невідомій їй особі 01.07.2014 року близько 17:00 год. пляшки пива, проте наголошується, що дане пиво було - «Оболонь безалкогольне», оскільки позивач взагалі не здійснює господарську діяльність, пов'язану з роздрібною торгівлею алкогольними напоями, у зв'язку з відсутністю ліцензії на здійснення такої торгівлі. Доказів того, що позивач здійснює торгівлю алкогольними напоями представником відповідача суду не надано.

Крім того, в судовому засіданні допитано в якості свідка - продавця ОСОБА_4, яка зазначила, що не визнає вини щодо реалізації алкогольного пива неповнолітній особі, оскільки в магазині позивача не здійснюється торгівля алкогольними напоями. Вказала, що дійсно 01.07.2014 року близько 17:00 год. продала невідомій їй особі пляшку пива «Оболонь безалкогольне», паспорт не запитувала, оскільки продаж безалкогольного пива неповнолітнім особам не заборонено законодавством.

Також, суд звертає увагу, що матеріали правоохоронного органу, на підставі яких відповідачем прийнято спірне рішення, містять розбіжності в найменуванні пива, продаж якого було здійснено продавцем позивача. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА № 153768 від 01.07.2014 р. продавцем було реалізовано пляшку пива «Оболонь», проте відповідно до протоколу особистого огляду та вилучення від 01.07.2014 року та пояснень продавця ОСОБА_4 - пляшку пива «Оболонь світле».

Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи та представниками сторін по справі не заперечувалось, що продаж пляшки пива було здійснено в магазині за адресою: АДРЕСА_1, тоді як особистий огляд покупця ОСОБА_5 та вилучення пляшки пива було здійснено біля будинку 27, по вул. Гвардійській, м. Чугуїв, Харківської області. Належних доказів того, що вилучена пляшка пива була саме «Оболонь світле», а також того, що вона була придбана саме в магазині позивача, представником відповідача суду не надано.

Також, суд звертає увагу, що протокол особистого огляду та вилучення від 01.07.2014 року не містить підпису особи, у якої було здійснено огляд особистих речей та проведено вилучення пляшки пива.

Крім того, суд зазначає, що судом з урахуванням приписів ч.3 ст.70 КАС України не приймаються до уваги в якості належних доказів по справі пояснення, відібрані у неповнолітніх осіб: покупця, якому було реалізовано пиво, - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також свідка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідно до матеріалів справи в порушення норм чинного законодавства дані пояснення відібрано у неповнолітніх осіб за відсутності законного представника, педагога або психолога.

Відповідно до ч. 1. ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В даному випадку, дослідивши наявні у справі матеріали з урахуванням положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та ч. 2 ст. 71 КАС України (щодо обов'язку доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень), суд приходить до висновку про недоведеність вчинення позивачем правопорушення та, відповідно, про відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій.

Суд зазначає, що згідно п. 3 Порядку №790 фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом №481/95-ВР, застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень. Відповідно до ст. 17 Закону №481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством за порушення норм цього Закону. Таким чином, саме винні особи у вчиненні порушення повинні нести відповідальність за сам факт вчинення порушення.

Таким чином, з урахуванням того, матеріали справи не містять доказів наявності інших підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, суд вважає недоведеним висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР в частині реалізації алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років, а отже, спірне рішення про застосування фінансових санкцій прийнято неправомірно, без наявності підстав, передбачених п. 5 Порядку №790.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі працівником позивача та всупереч наведених вимог ст. 71 КАС України не надано суду належних та достатніх доказів в обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення № 0000112100 від 24 липня 2014 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 0000112100 від 24 липня 2014 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 липня 2014 року № 0000112100, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними. Суд звертає увагу на те, що фактично скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 липня 2014 року № 0000112100, слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною, та саме вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень є належним способом захисту порушених прав позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 липня 2014 року № 0000112100.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 160 грн. 00 коп. (сто шістдесят грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко