Постанова № 41754488, 26.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р. Справа № 804/1761/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі судового засідання - Дубровці Д.В.

за участю: представник позивача - Борисенко В.А.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг-Сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Клінінг-Сервіс» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ №0006052200 від 16.12.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 765546грн.50коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечень проти позову не надавав.

Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Клінінг-Сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.03.2004р. (а.с.17-19) та перебуває на податковому обліку у Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська.

Видом економічної діяльності позивача, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є загальне прибирання будинків.

На підставі наказу № 212 від 23.08.2013 р. Лівобережною ОДПІ з 23.08.2013 р. по 27.08.2013 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Клінінг-Сервіс» (ЄДРПОУ 32898455) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Альянс-Іст» (ЄДРПОУ 38113730) за період жовтень, листопад, грудень 2012р.

За результатами перевірки 28.08.2013р. відповідачем складено Акт № 406/224/32898455 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено заниження об'єкту оподаткування.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем 13.12.2013 р. за вихідним №10/12 подано заперечення до Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська.

Відповіддю на заперечення від 16.12.2013р. №17255/10/04-64-22-03-11 висновок Акту перевірки визнано правомірним.

16.12.2013р. Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення №0006052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 765546грн. 50коп., в тому числі, за основним платежем - 510364грн.33коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 255182грн.17коп.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 19.12.2013 р. подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за вихідним №17/12.

Рішенням податкового органу від 31.12.2013р. №4978/10/04-36-10-08-09 продовжено термін розгляду первинної скарги.

Не погоджуючись з діями, висновками та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Клінінг-Сервіс» та ТОВ «Альянс-Іст» 01.10.2012 р. укладений Договір постачання №01-10/05.

За умовами вказаного Договору протягом його дії, тобто з 01.10.2012 р. по 30.09.2013 р., ТОВ «Альянс-Іст» прийняв зобов'язання передати у власність ТОВ «Клінінг-Сервіс» товар, який останній зобов'язаний прийняти та оплатити на умовах Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що товар постачається партіями у кількості, асортименті та у терміни, вказані у замовленні (заявці) ТОВ «Клінінг-Сервіс» шляхом вивезення товару найманим транспортом.

Термін постачання товару: протягом 10 календарних днів з моменту отримання заявки на постачання товару за умовою наявності товару на складі ТОВ «Альянс-Іст» (п.2.2 Договору).

За умовами Договору приймання товару здійснюється при розвантаженні товару ТОВ «Клінінг-Сервіс» та оформлюється на підставі товаротранспортних накладних, видаткових накладних або Актів, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.2.3 Договору).

Ціна та порядок розрахунків визначені п.3 Договору.

Так, ТОВ «Клінінг-Сервіс» здійснює оплату за поставлений товар протягом 90 календарних днів з дати постачання (п.3.3 Договору).

Позивач вказує, що господарські операції між ним та ТОВ «Альянс-Іст» оформлені видатковими та податковими накладними. Перевезення придбаного ТОВ «Клінінг-Сервіс» товару (побутова хімія) оформлено товарно-транспортними накладними. Розрахунки за придбаний ТОВ «Клінінг-Сервіс» здійснені у безготівковій формі на підставі платіжних доручень.

Позивач, посилаючись на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України зазначає, що будь яких письмових запитів щодо надання пояснень та їх документального підтвердження до початку проведення перевірки відповідачем до ТОВ «Клінінг-Сервіс» не направлялось.

Отже, на думку позивача, перевірка проведена з порушенням положень Податкового кодексу України, оскільки використані, під час перевірки відповідачем, документи надавалися позивачем з власної ініціативи.

Так, позивач вказує, що ним були надані копії наступних первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Альянс-Іст» (жовтень, листопад, грудень 2012р.): договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, картка-рахунок 631.

Позивач вважає, що висновки акту від 28.08.2013р. зроблені на підставі висновків довідки про результати перевірки ТОВ «Альянс-Іст», зі змісту якої, на думку позивача, не вбачається встановлення посадовими особами, що її склали, фактів та доказів на підтвердження зроблених висновків.

При цьому, позивач звертає увагу, на те, що судом у справі за позовом ТОВ «Альянс-Іст» дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська визнані протиправними.

Також, позивач зазначає, що придбані ним послуги та товари мають прямий зв'язок з господарською діяльністю підприємства (загальне прибирання будинків, інші види діяльності з прибирання) та призначені для їх використання в господарській діяльності.

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі Кодексу), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ч.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язані, і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проваляться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до п.139.1.9 ч.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Правова позиція ВАС України, викладена у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р. полягає у тому, що юридичні наслідки виконання правочину, визначаються у більшій мірі його сутністю, ніж зовнішнім оформленням. Якщо форма та вид правочину не відповідають відносинам, що фактично відбулися при його виконанні, то податкові наслідки визначаються відповідно до правовідносин, що реально настали між сторонами, відповідно до сутності та змісту правочину.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарських операцій.

Верховний Суд України при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати/надати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Зі змісту акту перевірки позивача податковим органом, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вбачається, що основними доводами відповідача є посилання на правочини з ТОВ «Альянс-Іст».

Як зазначено вище, між ТОВ «Клінінг-Сервіс» та ТОВ «Альянс-Іст» 01.10.2012 р. укладений Договір постачання №01-10/05 з відповідними умовами.

А саме: за умовами Договору протягом його дії, тобто з 01.10.2012 р. по 30.09.2013 р., ТОВ «Альянс-Іст» прийняв зобов'язання передати у власність ТОВ «Клінінг-Сервіс» товар, який останній зобов'язаний прийняти та оплатити на умовах Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що товар постачається партіями у кількості, асортименті та у терміни, вказані у замовленні (заявці) ТОВ «Клінінг-Сервіс» шляхом вивезення товару найманим транспортом.

Термін постачання товару: протягом 10 календарних днів з моменту отримання заявки на постачання товару за умовою наявності товару на складі ТОВ «Альянс-Іст» (п.2.2 Договору).

За умовами Договору приймання товару здійснюється при розвантаженні товару ТОВ «Клінінг-Сервіс» та оформлюється на підставі товаротранспортних накладних, видаткових накладних або Актів, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.2.3 Договору).

Ціна та порядок розрахунків визначені п.3 Договору. Згідно п.3.3 Договору ТОВ «Клінінг-Сервіс» здійснює оплату за поставлений товар протягом 90 календарних днів з дати постачання.

Проте, до матеріалів справи ТОВ «Клінінг-Сервіс» не надано замовлень (заявок) з найменуванням товару, який замовлявся у ТОВ «Альянс-Іст».

Позивач зазначив, що товаром була побутова хімія.

При цьому, позивачем не надано будь-яких документів, які б ідентифікували замовлений товар.

Щодо виконання умови Договору про вивезення товару найманим транспортом, позивач посилається на Договір на перевезення грузів № 10-12/06 від 01.10.2012 р.

За умовами цього Договору № 10-12/06 ФОП Гордон В.В. (перевізник) прийняв зобов'язання доставити автомобільним транспортом увірений вантажовідправником вантаж у пункт призначення, у визначений даним Договором термін и видати його ТОВ «Клінінг-Сервіс» (замовник), а останній (позивач по справі - ТОВ «Клінінг-Сервіс») зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу передбачену даним Договором винагороду (п.1.1).

Проте, зі змісту Договору № 10-12/06 не вбачається хто є вантажовідправником.

Будь-яких інших документів на підтвердження визначення вантажовідправника (його ідентифікації) позивачем не надано.

Згідно п.3.2 Договору № 10-12/06 вартість послуг по перевезенню вантажу зазначається в акті виконаних робіт.

Однак таких актів до матеріалів справи не надано.

Отже, неможливо дійти висновку щодо підтвердження зазначених умов Договору.

Крім того, на підтвердження доставки товару позивачем до матеріалів справи надані копії товарно-транспортних накладних. З їх змісту вбачається, що:

- автопідприємство - ФОП Гордон В.В.;

- замовник (платник) - ТОВ «Клінінг-Сервіс»;

- вантажовідправник - ТОВ «Альянс-Іст»;

- вантажоодержувач - ТОВ «Клінінг-Сервіс», проте визначені різні пункти навантаження та розвантаження.

Так, згідно ТТН пункт навантаження - Дніпродзержинськ, пункт розвантаження - Павлоград (Нікополь, Новомосковськ). Або пункт навантаження - Дніпропетровськ, а пункт розвантаження - Дніпродзержинськ.

При цьому, у всіх ТТН вантажоодержувачем є ТОВ «Клінінг-Сервіс» (м.Дніпропетровськ), а відправником - ТОВ «Альянс-Іст» (м.Дніпропетровськ).

Однак, позивачем не надано жодного документу наявності складських або інших приміщень (на праві власності або оренди) у містах Дніпродзержинськ, Павлоград, Нікополь, Новомосковськ.

Також, не доведено й існування таких приміщень у контрагента позивача - ТОВ «Альянс-Іст».

Згідно витягу з ЄДР, видами діяльності ТОВ «Альянс-Іст» є:

Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами;

Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний);

Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Згідно витягу з ЄДР, видами діяльності ТОВ «Клінінг-Сервіс» є:

Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва;

Код КВЕД 81.21 Загальне прибирання будинків (основний);

Код КВЕД 81.29 Інші види діяльності із прибирання;

Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Позивач зазначає, що придбані ним товари мають прямий зв'язок з господарською діяльністю підприємства - загальне прибирання будинків, інші види діяльності з прибирання.

Проте, позивачем не надано доказів яким чином здійснюється таке прибирання та інша діяльність із прибирання, тобто зі застосуванням найманої праці чи працівники є оформленими у штаті ТОВ «Клінінг-Сервіс».

Позивач посилається на наявність укладених договорів з ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ТОВ "СПАР-Центр" предметами яких є надання послуг з комплексу робіт з прибирання приміщень, відповідно, заводів, супермаркетів.

Згідно умов цих договорів (т.2 а.с.213-221) перелік робіт визначений у додатку № 1 до договорів.

Однак, таких додатків позивачем суду не надано.

Крім того, з умов зазначених договорів також не вбачається, як зазначено вище, праця яких прибиральників використовується - найманих або штатних. Якщо штатних, то в штаті яких підприємств працівники оформлені - ТОВ «Клінінг-Сервіс» (позивача по справі) або ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ТОВ "СПАР-Центр", відповідно.

При цьому, позивачем не доведено, що у разі використання праці своїх штатних працівників, чим послуги останніх відрізняються від послуг штатних прибиральників ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ТОВ "СПАР-Центр".

Не доведено періодичність надання позивачем послуг з прибирання, використання (списання) матеріалів побутової хімії.

Також, позивачем не надано доказів постачання та зберігання матеріалів побутової хімії, інвентаря для прибирання на підприємствах ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", ТОВ "СПАР-Центр".

Як зазначено, відсутні акти приймання матеріалів побутової хімії, інвентаря для прибирання, докази їх списання.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 р. по справі № 804/7416/13-а за позовом ТОВ «Альянс-Іст» до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, з огляду на наступне.

По-перше, зазначена постанова не набрала законної сили (справа перебуває на розгляді в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді).

По-друге, в межах розгляду адміністративної справи № 804/7416/13-а розглядається предмет спору - дії податкового органу щодо відображення звітності ТОВ «Альянс-Іст», а не дійсність правочинів останнього.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України), і всупереч наведених положень КАС України, позивачем надано документи, що не спростовують висновки податкового органу, які є підставою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що доводи позивача не спростовують висновків відповідача, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0006052200 від 16.12.2013р. прийняте правомірно, про що обґрунтування наведені вище, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг-Сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 03.03.2014р.

Суддя Г. В. Потолова