Постанова № 41754423, 04.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 916/3117/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головей В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кострікова Н.М. (за довіреністю),

від відповідача - Акіменко Ю.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єкт Сервіс»

на рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2014р.

по справі №916/3117/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єкт Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мериторія»

про стягнення 187 581, 39 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єкт Сервіс» (далі - ТОВ «Об'єкт Сервіс», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мериторія» (далі - ТОВ «Мериторія», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 187 581,39 грн., яка складається з компенсації витрат за спожиту електроенергію за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. у сумі 42 559,81 грн., із врахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 1 617,27 грн., 3% річних - 290,34 грн., пені - 1 838,82 грн., штрафу - 200,00 грн., всього 46 306,24 грн.; заборгованості за компенсацію витрат за спожиту електроенергію в сумі 20 767,98 грн. за період з 28.02.2014р. по 12.05.2014р., обслуговування приміщень в розмірі 92 452, 32 грн. за період з 01.01.2014р. по 30.09.2014р. та інші компенсаційні витрати в розмірі 28 054, 85 грн. за період з 28.02.2014р. по 30.09.2014р. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.10.2014р.).

Позов обґрунтовано з посиланням на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, у останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 187 581,39 грн.

Відповідач у запереченнях на позов, в суді першої інстанції визнав позовні вимоги частково в сумі 20 767,98 грн. - заборгованість за компенсацію витрат за спожиту електроенергію за період з 28.02.2014р. по 12.05.2014р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2014р. позов ТОВ «Об'єкт Сервіс» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за компенсацію витрат за спожиту електроенергію за період з 28.02.2014р. по 12.05.2014р. в сумі 20 767,98 грн. та судовий збір - 415, 36 грн. Стягнуто з позивача до державного бюджету України 895,18 грн. судового збору, в решті позову - відмовлено.

Приймаючи рішення суд зазначив, що не можливо встановити яким чином встановлювався обсяг спожитої електроенергії. Крім цього, протягом дії договору від 01.12.2012р. позивач не виконував належним чином прийняті на себе договірні зобов'язання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Об'єкт Сервіс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позов з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог - задовольнити.

Позивач вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків обставинам справи.

В судовому засіданні 04.12.2014р. представник позивача підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2014р. проти апеляційної скарги заперечувала з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила останню залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2012р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «Міханікі Україна» (далі - ПІІ «Міханікі Україна», замовник) та ТОВ «Об'єкт Сервіс» (виконавець), укладено договір утримання та комплексного обслуговування нерухомого майна, предметом якого є забезпечення надання послуг з утримання та поточного ремонту нерухомого майна будинку №3/4 по площі Грецькій, м. Одеса (далі - Галерея «Афіна»), шляхом надання послуг власними силами та укладання угод в інтересах Замовника з третіми особами, в т.ч. технічне обслуговування (утримання) загального майна; контроль за технічним станом загального майна шляхом проведення планових та позапланових технічних оглядів, підтримку в справності та працездатності, наладку та регулювання інженерних систем і вимірювальних приладів (внутрішньо будинкових мереж, за винятком газових, з кордоном експлуатаційнойної відповідальності - по стіні будинку); обслуговування ліфтів та ескалаторів; планово-попереджувальні ремонти загального майна; підготовка будинку і його інженерних мереж до сезонної експлуатації; санітарне утримання будинку та прибудинкових територій; вивіз сміття; цілодобове функціонування аварійно-диспетчерської служби (п.п. 1.1.1. договору), забезпечення власників нежитлових приміщень у Галереї «Афіна» комунальними послугами шляхом укладання договорів з постачальниками послуг в інтересах власників приміщень та Замовника, у т.ч.: теплопостачання, електропостачання, холодного і гарячого водопостачання; водовідведення; обслуговування колективної антени, вивезення сміття, прибирання прибудинкової території (п.п. 1.1.2. договору).

Крім цього, відповідно до п. 1.2. договору Замовник передав, а Виконавець прийняв такі функції: укладання договорів з підрядниками на надання житлово-комунальних послуг, послуг з діагностики, обслуговування та ремонту рухомих механізмів; складання рахунків та збір платежів з власників нежитлових приміщень у Галереї «Афіна» за надані послуги; складання компенсаційних рахунків та збір платежів з власників нежитлових приміщень у Галереї «Афіна» за послуги, що були надані незалежними підрядниками (водопостачання та водовідведення, електропостачання та забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії Споживачам, газопостачання); здійснення контролю за внесенням власниками нежитлових приміщень у Галереї «Афіна» платежів за житлово-комунальні послуги; представництво інтересів замовника перед власниками нерухомих приміщень у Галереї «Афіна», орендаторами площ загального користування, державними органами, установами, підприємствами з питань функціонування Галереї «Афіна» (п.п. 1.2.1. - 1.2.4., 1.2.6., 1.2.7. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє безстроково (п. 4.1. договору). (Т.1, а.с. 200-203).

15.11.2012р. між ПІІ «Міханікі Україна» та ТОВ «Об'єкт Сервіс», укладено договір N 1115/1 купівлі-продажу майна, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Грецька ѕ на підставі якого позивач став власником енергосистем АКЦ Галерея «Афіна», що також підтверджується належним чином завіреною копією акта приймання-передавання приміщень електрощитових внутрішніх споживачів в АКЦ Галерея «Афіна» від 25.11.2012р., який без зауважень та заперечень підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (Т. 1, а.с. 67-70).

ТОВ «Мериторія» є користувачем нежитлових приміщень №2, 34, 61, 65 розташованих на першому поверсі АКЦ Галерея «Афіна» за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Грецька, 3/4. Право користування нежилими приміщеннями передано відповідачу на підставі акту приймання - передачі прав користування у Статутний капітал ТОВ «Мериторія» від 07.09.2012р. (Т. 1, а.с. 36-37).

01.12.2012р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (власник майнового права) укладено договір на обслуговування приміщень №2, 34,51, 65, розміщених на першому поверсі АКЦ Галерея «Афіна», за умовами якого виконавець зобов'язується за обумовлену у договорі винагороду виконати обслуговування частини приміщень власника майнового права згідно переліку послуг зазначених у п. 1.5. договору (п. 1.3. договору).

Так, відповідно до п. 1.5. договору розмір плати за обслуговування Приміщення складається із загальних часткових експлуатаційних витрат, основних експлуатаційних витрат (витрати, пов'язані з забезпеченням електроенергії та опалення внутрішніх приміщень). Облік витрат електроенергії в приміщенні визначається за показниками електролічильника, закріпленого за приміщенням відповідача. Оплата вказаних витрат проводиться відповідачем на підставі виставлених виконавцем рахунків у відповідності із діючим тарифом на споживання газо- та електропостачання (п.п. б) п. 5 договору)) та витрат по технічному обслуговуванню. Відповідно до акту приймання-передавання приміщень електрощитових внутрішніх споживачів в АКЦ Галерея «Афіна» від 25.11.2012р. до договору купівлі-продажу №1115/1 від 15.11.2012р. укладеного між позивачем та ПІІ «Міханіки Україна», за приміщенням №2, яким користується відповідач закріплені лічильники №36475330 та №0711-3406.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язання.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 901, 903 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 - ІV від 24.06.2004р. встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (ст. 19 Закону).

Якщо управитель не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено наступні договори із виробниками комунальних послуг:

24.01.2012р. договір з ПАТ ЕК «Одесаобленерго» на постачання електричної енергії;

30.11.2012р. договір з ПАТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» №463 про технічне забезпечення електропостачання споживача;

20.12.2012р. договір з ПАТ «ОДЕСАГАЗ» № 008850-Ком на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб'єкт господарської діяльності;

20.12.2012р. договір з ТОВ «ІНФОКС» № 6383/3 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

В жовтні 2013р. позивач виявив, що рахунки які виставлялись відповідачу за період з 01.12.2012р. по 01.10.2013р. без врахування показників лічильника № 0711-3406.

Згідно із п.п. б) п. 2.10 договору виконавець зобов'язується надати в розпорядження власника майнового права - вільний доступ до загальних приборів обліку (лічільника) споживання електро-, тепло-, водо забезпечення для визначення сум комунальних та експлуатаційних витрат.

Крім цього, в приміщеннях відповідача встановлені контрольні прибори обліку для внутрішнього контролю обсягу використаної електроенергії. Отже з огляду на це відповідач знав про обсяги спожитої електроенергії в приміщенні №2, але не повідомив позивача, що рахунки які виставляються за компенсацію витрат за спожиту електроенергію по приміщенню №2 є без врахування показників лічильника № 0711-3406 у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по основним експлуатаційним витратам, а саме за компенсацію витрат за електропостачання по лічильнику споживача №0711-3406 за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. на загальну суму 42 559,81 грн.

З 01.10.2013р. по 31.12.2013р. позивач почав виставляти рахунки на компенсацію витрат за спожиту електроенергію по приміщенню №2 з урахуванням показників лічильника №0711-3406, які відповідач оплачував належним чином.

31.12.2013р. сплив термін дії договору на обслуговування приміщень №2, 34,51, 65 від 01.12.2012р., однак з матеріалів справи вбачається, що позивач продовжує надавати послуги по обслуговуванню приміщень якими користується відповідач, оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про відмову від продовження надання послуг позивачем.

Згідно з даними бухгалтерського обліку станом на 15 жовтня 2014р. загальна заборгованість за компенсацію витрат за спожиту електроенергію, обслуговування та інші компенсаційні витрати відповідача перед позивачем становить 183 834,96 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за компенсацію витрат за електроенергію за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. у розмірі 40 380 кВт на суму 46 306,24 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та штрафу, господарський суд зазначив, що протягом грудня 2012р. - квітня 2013р. рахунки та акти виконаних робіт на компенсацію витрат по електроенергії виставлялись без попередніх та почтових показників лічильників, а отже неможливо встановити, яким чином встановлювався обсяг спожитої електроенергії.

Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду з огляну на наступне.

14.04.2014р. на адресу відповідача було надіслано лист та рахунок - акт №0000000575 на оплату заборгованості за спожиту електроенергію згідно показників лічильника №0711-3406 закріпленого за приміщенням ТОВ «Мериторія», згідно тарифів які діяли в цей період. Показники лічильника №0711-3406 були відображені в таблиці електроспоживання (показання по електролічильникам споживачів) ТЦ Галерія «Афіна» за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р., які складалися головним енергетиком кожного місяця.

Суд першої інстанції надані докази не досліджував, а тому не надав належної оцінки та не навів правового обґрунтування у мотивувальній частині рішення, у зв'язку з чим дані докази не взято до уваги, що призвело до винесення не обґрунтованого рішення в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, 3% річних, пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язань ТОВ «МЕРИТОРІЯ», які позивач нараховував на суму заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. у розмірі 40 380 кВт на суму 42 559,81 грн., колегія суддів перевіривши правильність розрахунку позивача за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Законодавство» та дійшла до висновку, що розрахунки інфляції зроблено арифметично і методологічно вірно.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий суд неправомірно залишив без задоволення вимогу позивача про стягнення 3 % річних в сумі - 290,34 грн., пені - 1 838,82 грн., індексу інфляції - 1 617,27 грн. та штрафу в розмірі 200,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні решті суми позову, господарський суд зазначив, що протягом дії Договору від 01.12.2012р. ТОВ «Об'єкт Сервіс» не виконувало належним чином прийняті на себе зобов'язання - ремонтні роботи проводились несвоєчасно та неналежним чином здійснювалось прибирання загальної площі Галереї, обслуговування приміщень №№2, 34, 51, 65 не здійснювалось, кошти, які сплачували Власники приміщень фактично направлялися на утримання місць загального користування та площі 1 поверху.

Однак, дані висновки господарського суду ніякими наявними в матеріалах справи відповідними доказами не підтверджені.

31.12.2013р. сплив термін дії Договору від 01.12.2012р. укладеного між сторонами проте позивач продовжує надавати послуги по обслуговуванню та несе витрати на утримання АКЦ Галерея «Афіна», в тому числі і послуги по обслуговуванню приміщень, якими користується відповідач, оскільки в матеріалах справи відсутня письмова заява відповідача щодо відмови від наданих послуг позивачем.

Відповідно до ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відмовляючись оплачувати суми заборгованості, відповідач порушує зобов'язання які у нього виникли на підставі Договорів та ст.ст. 11 (цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем), 509, 629, 901,903 ЦК України.

У Постанові Верховного Суду України (справа № 6-59цс13), усуваючи різночитання Закону, ВСУ дійшов однозначного висновку, що споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати комунальні послуги, якщо фактично ними користувались і не може бути звільнені від виплати виниклої у них заборгованості, навіть якщо відсутній між сторонами Договір.

Відповідач визнав лише витрати за спожиту електроенергію у сумі 20 767,98 грн. за період з 28.02.2014 року по 12.05.2014 року. Заборгованість за фактичне надання послуг з обслуговування приміщень №2,34,51,65 розташованих на 1-му поверсі АКЦ Галерея «Афіна» за період 01.01.2014 року по 30.09.2014 року , які знаходяться у законному користуванні відповідача, та інші компенсаційні витрати в сумі 28 054,85 грн. за період з 28.02.2014 року по 30.09.2014 року відповідач не визнав, обґрунтовуючи це тим, що між сторонами відсутній належним чином укладений договір, а також у зв'язку з тим, що позивач неналежним чином надавав послуги за період дії Договору від 01.12.2012р.. В обґрунтування неналежного виконання позивачем послуг з утримання АКЦ Галерея «Афіна» та неналежного надання послуг відповідачу, представником відповідача в супереч статтям 32-33 ГПК України не було надано жодного належного доказу, а ґрунтувалось лише на припищеннях.

Також, відповідач у своєму запереченні на позов у суді першої інстанції зазначив, що є безпідставним посилання позивача на положення ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», щодо регулювання правовідносин які склались між позивачем та відповідачем, а саме ст. 20 цього Закону, в якій визначені обов'язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг, встановлені договором або законом.

Послуги які позивач фактично надавав ТОВ «МЕРИТОРІЯ», отримував від: ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» за договором №81 від 24.01.2013р.; ПАТ «Одесагаз» за договором №008850-Ком від 20.12.2012р.; ТОВ «Інфокс» за договором №6383/3 від 20.12.2012р.; ПАТ «Одеська ТЕЦ» за договором №463 від 30.11.2012р.; ПАТ «Отіс» за договорами №№П2 7 РС 0179, D2 7 РС 0180 від 30.11.2012р.; ПП «Пожежна безпека №5» за договором №12 від 01.12.2012р.; ТОВ «Реал» ЛТД за договором №2271 від 01.08.2013р.; ТОВ «Союз» за договором №1987к/п/12 від 01.12.2012р.; ТОВ «Стандарт Інжиніринг» за договорами сервісного обслуговування обладнання №СТ-13 від 2012р., №СТ2 -14 від 01.01.2014р.; ФОП Руденко В.В. за договором №21 від 11.11.2012р.; СМП ТОВ «Коммунпромгаз» за договором №125 від 01.12.2012р.; ТОВ «Лат крок-Одеса» за договором №384 від 21.12.2012р.; від ППП «Олімп-Юг» за договором №103-14ф від 07.03.2014р.; ПП «Профілактична дезінфекція» за договором №986-11 від 02.01.2013р.; ПП «СОБ» за договором №292/13 від 01.10.2013р.

ТОВ «Об'єкт Сервіс» приймало та оплачувало послуги надані вищевказаними юридичними особами, що підтверджується поданими позивачем рахунками-фактурами за спожиту електроенергію за договором №81 за період з 01.01.2013р. по 30.08.2014р. (Т.1, а.с. 92-103); бухгалтерськими довідками №16 від 07.07.2014р., № 30 від 15.10.2014 року (Т. 1, а.с. 25, Т.3 а.с. 90-93), актами приймання-передачі послуг газопостачання, водопостачання та водовідведення за період з січня 2014р. по серпень 2014р. (Т.3, а.с. 11, 13, 17, 18, 21, 22,25,27,30,32,34,35,41,43), актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів, ескалаторів за період з січень-серпень 2014р.( Т. 2, а.с. 248-250, Т. 3, а.с. 1-5), актами надання послуг з вивезення ТВП за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с. 221-228), актами виконаних робіт з сервісного обслуговування котельної за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с. 229-236), актами надання послуг по технічному обслуговуванню газового устаткування за січень-серпень 2014р. (Т.2, а.с. 213-220), актами здачі-прийняття робіт з чищення покриття за січень-лютий 2014р. (Т.2, а.с. 211-212), актами наданих послуг з дезінфекції за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с. 237-244), акти здачі-прийняття охоронних робіт за січень-серпень 2014р. (Т. 2, а.с. 245-247, Т. 3, а.с. 6 -10), однак суд першої інстанції подані докази безпідставно залишив без уваги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач фактично виконував обов'язки по обслуговуванню будинку, в якому відповідач має в користуванні приміщення. Від ТОВ «МЕРИТОРІЯ» не надходило заяв про те, що воно відмовляється від послуг по такому обслуговуванню. Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг Виконавцем матеріали справи не містять

Згідно закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, крім орендної плати (у першому випадку) та плати за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, водовідведення тощо) за встановленими законодавством порядку тарифами приймають участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами: вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Щодо зауваження господарського суду, що за Договором обслуговувались приміщення №2, 34, 51, 65, а в розрахунку, наданому позивачем зазначені приміщення №№12 ,134, 151 та 165 судова колегія зазначає, що матеріалах справи наявна належним чином завірена копія наказу позивача № 71/1 від 01.11.2012 року (Т. 1, а.с. 104) про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, яким встановлено: «для зручності ведення бухгалтерського обліку з використанням комп'ютерної прогрими « 1С Бухгалтерія» перед номером приміщення застосовувати номер поверху: наприклад приміщення №47 поверх 1 застосовувати як приміщення 147».

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення господарський суд належним доказом щодо відсутності заборгованості відповідача перед позивачем визнав підписаний між сторонами акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 30.11.2013р. копію якого містять матеріали справи, однак судова колегія вважає, що даний акт не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ по справі.

Оскільки у пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Отже, оскільки надана до матеріалів справи копія акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2013р. по 30.11.2013р. не завірена належним чином, то господарський суд не може обґрунтовувати на даному документі рішення та приймати його до уваги.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задовольню, а рішення господарського суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єкт Сервіс» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2014 р. - скасувати.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єкт Сервіс» з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.10.2014р. - задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мериторія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єкт Сервіс» суму заборгованості у розмірі 187 581, 39 грн. та 2 856,45 грн. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову .

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мериторія» до Державного бюджету (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 895, 18 грн. судового збору.

6. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.