Рішення № 41754240, 27.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2014 р.

Справа № 916/2358/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „БАЯДЕРА ЛОГІСТИК”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ"

про стягнення 40 845,61 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.07.2014р. до 14 год. 20 хв. 21.07.2014р., з 21.07.2014р. до 12 год. 00 хв. 31.07.2014р., з 11.09.2014р. до 15 год. 20 хв. 22.09.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „БАЯДЕРА ЛОГІСТИК”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" 40 845,61 грн., де 27 531,21 грн. – основний борг, 2 547,07 грн. – пені, 5 697,18 грн. – річних, 3 565,58 грн. – штрафу, 1 504,57 грн. – інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2014р. позовну заяву (вх.№2388/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2358/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заяви відповідача про витребування документів у позивача (вх.№17031/14 від 01.07.2014р.) та (вх.№17029/14 від 01.07.2014р.) судом не задоволені з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

01.07.2014р. відповідач звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи (вх.№17010/14), яке судом було задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Заяви відповідача про витребування документів у позивача (вх.№2-2865/14 від 11.07.2014р., вх.№2-2803/14 від 11.07.2014р., вх.№2-2866/14 від 11.07.2014р.) судом не задоволені, з підстав їх необґрунтованості.

11.07.2014р. на адресу суду надійшла заява відповідача про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№2-2862/14 від 11.07.2014р.), у задоволенні якої судом також було відмовлено, з підстав необґрунтованості.

11.07.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" про визнання частково недійсним договору, у прийнятті якої ухвалою суду від 14.07.2014р. було відмовлено, оскільки зустрічний позов було подано після початку розгляду господарським судом даної справи по суті.

21.07.201р. позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування документів (вх.№2-2993/14), яке судом не задоволено, з підстав його необґрунтованості.

25.07.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" на ухвалу господарського суду Одеської області про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви від 14.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2014р. провадження у справі №916/2358/14 було зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014р. ухвалу господарського суду Одеської області від 14.07.2014р. про відмову у прийнятті зустрічної позовної товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" про визнання частково недійсним договору залишено без змін.

16.09.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду про надіслання даної справи на адресу останнього для подальшого скерування даної справи до Вищого господарського суду України з підстав надходження касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ".

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.14 у справі №916/2358/14 залишено без змін.

З врахуванням того, що були усунені обставини, які зумовили зупинити провадження у даній справі, зокрема розглянуто Вищим господарським судом України касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" у справі №916/2358/14, провадження по справі №916/2358/14 було поновлено.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 27.11.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.11.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№18144/14 від 11.07.2014р.), відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

29 березня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю „БАЯДЕРА ЛОГІСТИК” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" (Покупець) було укладено договір поставки №1477, згідно умов п.1.1. якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (надалі – Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.

У відповідності до п.3.3. Договору Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар.

За приписами п.п.5.1., 5.2., 5.3. Договору ціна на товар визначена у прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного Договору згідно видаткових накладних на товар.

Зі змісту п.п.6.1., 6.2., 6.3. Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюється Покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати. Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих коштів на рахунок Постачальника. Якщо в строк, визначений п.6.1. даного Договору, Покупець не сплатив товар відповідно до цін, зазначених в рахунку або накладній і за цей час цін на товар зросли, то, надалі оплата за товар, за який Покупець вчасно не розрахувався, здійснюються Покупцем за новими цінами відповідно до чинного прайс-листа Постачальника.

Згідно п.п.7.1., 7.2. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

У відповідності до п.9.2. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

На виконання умов вищенаведеного договору поставки позивачем відповідачу було здійснено поставку товару на загальну суму 50 937,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №34123/32524 від 11.06.2013р. на суму 33 745,32 грн., №35680/34360 від 21.06.2013р. на суму 7 841,46 грн., №37430/35560 від 21.06.2013р. на суму 9 350,22 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін, податкові накладні, однак відповідачем вартість отриманого від позивача товару здійснена лише частково в сумі 23 405,79 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №44170 від 18.09.2013р. на суму 586,56 грн., №44171 від 18.09.2013р. на суму 5 476,02 грн., №44172 від 18.09.2013р. на суму 44,98 грн., №44173 від 18.09.2013р. на суму 3 892,44 грн., №44449 від 20.09.2013р. на суму 1 100,00 грн., №45738 від 27.09.2013р. на суму 5 000,00 грн., №45872 від 30.09.2013р. на суму 344,92 грн., №47194 від 07.10.2013р. на суму 1 579,02 грн., №50518 від 24.1.02013р. на суму 1 474,00 грн., №50519 від 24.10.2013р. на суму 2 863,10 грн., №54418 від 15.11.2013р. на суму 500,00 грн., №44315 від 19.09.2013р. на суму 10 000,00 грн., №47195 від 07.10.2013р. на суму 1 920,98 грн., №48628 від 15.1.02013р. на суму 1 000,00 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг у розмірі 27 531,21 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1477 від 29.03.2013р. в частині оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, з наступних правових підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов’язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 50 937,00 грн. не виконані в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворився борг, який позивачем зазначено в розмірі – 27 531,21 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 27 531,21 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 697,18 грн. – річних, 2 547,07 грн. – пені, 1 504,57 грн. – інфляційних втрат, 3 565,58 грн. – штрафу.

Оцінюючи вимоги про стягнення 20% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 20% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором поставки.

Пунктом 9.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Перевіривши розрахунок позивача 20% річних в сумі 5 697,18 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв’язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до приписів договору 2 547,07 грн. пені, нараховану за несвоєчасну оплату вартості отриманого від позивача товару, при цьому судом встановлено що наданий позивачем розрахунок пені здійснений належним чином, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 2 547,07 грн.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 504,57 грн., суд зазначає наступне:

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, судом встановлено, що його здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути суму інфляційних втрат в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 1 504,57 грн.

Досліджуючи розрахунок позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в сумі 3 565,58 грн. суд зазначає наступне:

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок позивача штрафу в сумі 3 565,58 грн. судом встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства, його розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафу в розмірі 3 565,58 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „БАЯДЕРА ЛОГІСТИК”, у зв’язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" на користь позивача підлягає основний борг в сумі 27 531,21 грн., пеня в сумі 2 547,07 грн., 20% річних в сумі 5 697,18 грн., інфляційні втрати в сумі 1 504,57 грн., штраф в сумі 3 565,58 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судових витрат, а саме 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „БАЯДЕРА ЛОГІСТИК” – задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБІКОМ ТОРГ" (65088, Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 92/94, код ЄДРЮОФОП 38156344) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „БАЯДЕРА ЛОГІСТИК” (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, код ЄДРЮОФОП 35871504) 27 531 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 21 коп. – основного боргу, 2 547 (дві тисячі п'ятсот сорок сім) грн. 07 коп. – пені, 5 697 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. – 20% річних, 1 504 (одна тисяча п'ятсот чотири) грн. 57 коп. – інфляційних втрат, 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 58 коп. – штрафу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 02.12.2014р.

Суддя О.В. Цісельський

Повне рішення складено 02 грудня 2014 р.