Рішення № 41754152, 18.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18796/14 18.11.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди 43 232,29 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Крашеннікова М.І. (дов. б/н від 18.08.2014 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди 43 232,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/18796/14 та призначено справу до розгляду на 16.10.2014 року.

19.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2014 року.

15.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.09.2014 року виконав частково, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 16.10.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 16.10.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.11.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 18.11.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2014 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2012 року між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (страховик) та Сергеєв Д.Є. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 221905 серії АТК, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2013 року у місті Києві по вул. Солом'янській сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ та автомобіля марки "Хонда", державний номер АА 1197 ІР, яким керував Берестовенко В.В.

ДТП сталася в результаті порушення Берестовенко В.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року у справі № 3-7909.

Цивільно-правова відповідальність Берестовенко В.В. за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Хонда", державний номер АА 1197 ІР, була застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1248990 від 09.06.2013 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 10019/89361 з оцінки транспортного засобу від 23.10.2013 року, складеного Фізичною особою-підприємцем Кацара Ю.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ внаслідок його пошкодження при ДТП складає 46 023,11 грн.., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ внаслідок його пошкодження при ДТП складає 24 873,37 грн.

Згідно з рахунком № С300261473/СС00179427 від 28.10.2013 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ становить 44 507,29 грн.

31.10.2013 року позивач, виходячи із рахунку фактури № С300261473/СС00179427 від 28.10.2013 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 43 232,29 грн., про що склав страховий акт № 89361 від 31.10.2013 року .

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортних засобів № 221905 серії АТК від 13.11.2012 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" відповідно до розпорядження до страхового акту № 89361 від 06.11.2013 року на загальну суму 43 232,29 грн. наступним чином: в розмірі 14 313, 57 грн. - шляхом взаємозаліку відповідно до авансового платежу № 19833 від 17.07.2013 року та 28 918,72 грн. шляхом взаємозаліку відповідно до авансового платежу № 20058 від 15.07.2013 року (належним чином засвідчені копії платіжних доручень на здійснення авансових платежів додані до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 19.02.2014 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з Заявою про виплату страхового відшкодування на суму 43 232, 29 грн. Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/1248990 від 09.06.2013 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 43 232, 29 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на те, що належним доказом розміру заподіяного збитку має бути висновок спеціаліста або звіт експерта, тобто в даному випадку це звіт з оцінки транспортного засобу № 10019/89361 від 23.10.2013 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Кацара Ю.В.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Хонда", державний номер АА 1197 ІР, яким керував Берестовенко В.В., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1248990 від 09.06.2013 року, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "Хонда", державний номер АА 1197 ІР, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року у справі № 3-7909.

Як вже було зазначено судом, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1248990 від 09.06.2013 року.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Volkswagen", державний номер АА 8900 КЕ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1248990 від 09.06.2013 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 221905 серії АТК від 13.11.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги стверджує, що єдиним належним доказом розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди є звіт про оцінку майна, складений суб'єктом оціночної діяльності.

Однак, з урахуванням вимог пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 89361 від 31.10.2013 року, розпорядження до страхового акту № 89361 від 06.11.2013 року на загальну суму 43 232,29 грн., рахунок № С300261473/СС00179427 від 28.10.2013 року виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосоюз", яке надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП. Суд звертає увагу, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а тому реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Вищевикладена позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2014 року у справі №910/11450/13 та від 30.07.2013 року у справі №910/3655/13.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1248990 від 09.06.2013 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 43 232, 29 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 43 232, 29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 43 232, 29 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 43 232 (сорок три тисячі двісті тридцять дві) грн., 29 коп. страхової виплати в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк