Постанова № 41753827, 03.12.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03 грудня 2014 року Справа № 814/3175/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В, розглянувши адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001

доМиколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

третя особаОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54025 провизнання протиправним та скасування рішень Миколаївської міської ради, ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Миколаївської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради (далі по тексту - відповідач, Міськрада) про визнання протиправним та скасування п.1 р. 1 рішення Миколаївської міської ради № 36/25 від 12.12.2013 року щодо надання ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною орієнтовною площею 1422 м2, із них у власність площею 1000 м2 та в оренду строком на 25 років - 422 м2 із земель комунальної власності для будівництва житлового будинку в межах м. Миколаєва, визнання протиправним та скасування п.п. 7, 7.2, 7.3 р.4 рішення Міськради №42/44 від 24.07.2014 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий №4810137200:15:005:0006) площею 1000 м2 та в оренду терміном на 25 років земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:15:005:0007) площею 217м2 розташованих по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою суду від 30.10.2014 року за клопотанням прокурора закрито провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування п.1 р. 1 рішення Миколаївської міської ради № 36/25 від 12.12.2013року щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою в частині відведення земельної ділянки у власність площею 1000 м2; визнання протиправним та скасування п.п. 7, 7.2 р.4 рішення Миколаївської міської ради №42/44 від 24.07.2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий №4810137200:15:005:0006) площею 1000 м2, розташованої по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідач проти позову заперечував, обгрунтувавши свої заперечення тим, що прокурором не доведено незаконність оспорюваних рішень, оскільки на час їх прийняття рішення про віднесення відповідної земельної ділянки до земель реакційного призначення не приймалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради № 36/25 від 12.12.2013 року гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення із земель комунальної власності земельної ділянки, зокрема, орієнтованою площею 422 кв. м для передачі в оренду терміном на 25 років для будівництва житлового будинку з присвоєнням адреси : АДРЕСА_2.

24.07.2014 року Рішенням Міськради № 42/44 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:15:005:0007) площею 217 м2 під прибудинковою територію, розташованої по АДРЕСА_2, з наданням в оренду терміном на 25 років для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( п.п. 7.3).

Згідно зі ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Прокуратурою Миколаївської області на підставі постанови № 05/3-915вих-14 від 18.09.2014 року проведено перевірку додержання Миколаївською міською радою вимог законодавства при прийнятті рішень із земельних питань, в ході якої встановлено, що спірна земельна ділянка, відповідно до генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Міськради № 35/18 від 18.06.2009 року та раніше діючого генерального плану розвитку міста Миколаєва, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР № 403 від 24.11.1986, Правилами використання та забудови території м. Миколаєва, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради № 15/41 від 17.10.2003 (далі - Правила), розташована у зеленій зоні загального користування та відноситься до перспективної ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення.

Існуючою містобудівною документацією (генеральним планом та Правилами), а також державними будівельними та санітарними нормами встановлено, що будівництво житлових будинків в межах вказаної території заборонено.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» основою для вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацем 2 статті 48 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Згідно з ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у наданні органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 р. 5 Державних будівельних норм 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування № 44 від 17.04.1992 (далі - ДБН 360-92**), у міських і сільських поселеннях слід передбачати безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону. При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

Пунктами 10.1, 10.4 розділу 10 ДБН 360-92, та пунктом 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 господарське та інше будівництво у межах ландшафтно-рекреаційних територій, розміщення житлово-громадських об'єктів та дачних поселень, а також розміщення будинків, споруд і комунікацій на землях водоохоронних зон прямо заборонено.

У свою чергу, будівельні норми відповідно до ст. 1 Закону України «Про будівельні норми» є обов'язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

З пояснювальної записки до генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 35/18 від 18.06.2009р., містобудівна документація є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини. Генеральний план є обов'язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також використання землі в планувальних межах міста.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, п. «б» ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Згідно зі ст. ст. 87, 88 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони, в межах яких виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Частинами 2, 3 ст. 60 Земельного кодексу України передбачається, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах середніх річок уздовж урізу води (у меженний період) шириною 50 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі водного фонду перебувають виключно у державній та комунальній власності, їх надання у приватну власність заборонено. Надання цих земель у користування, у тому числі в оренду, здійснюється лише для цілей визначених ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України. Можливість передачі земельних ділянок прибережних захисних смуг на умовах оренди громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, цими статтями не передбачена.

З наведеного вбачається, що прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності, а землі, на яких розташована прибережна смуга, не підлягають відчуженню. Фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Відсутність такого проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та правомірність передачі у приватну власність ділянки, розташованої у нормативно визначеній смузі від урізу води.

Як зазначено Верховним судом України у постанові від 05.11.2014 відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Як вбачається з висновків Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 31.01.2014 та Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 05.06.2014 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_2, у власність та в оренду ОСОБА_1, спірні земельні ділянки розташовані у водоохоронній зоні р.Інгул. Водночас, розміщення будинків на землях водоохоронних зон заборонено п. 10.4 розділу 10 ДБН 360-92**.

Таким чином, будівництво та обслуговування житлових будівель у прибережній захисній смузі р.Інгул законодавством заборонено. Отже, і надання цих земель для таких цілей суперечить вимогам вищенаведених норм земельного та водного законодавства.

Окрім цього, спірні рішення міськради не відповідають вимогам законодавства щодо погодження вказаного проекту землеустрою зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, водного фонду - з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, які, враховуючи розташування спірних земельних ділянок у нормативно встановленій прибережній захисній смузі р. Інгул, є обов'язковими.

Враховуючи викладене, суд погоджується із твердженням прокурора про невідповідність спірних рішень Миколаївської міської ради вимогам законодавства, однак вважає за доцільне задовольнити позов частково, виходячи з наступного.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Пунктом "а" частини 4 статті 136 Земельного Кодексу України визначено, що виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є підготовчим заходом для проведення земельних торгів.

Тобто, законодавством передбачена необхідність проведення конкурсу саме для укладення відповідного договору оренди чи купівлі-продажу земельної ділянки. Необхідність проведення конкурсу перед наданням дозволу на виготовлення проектної документації законодавством не передбачена.

Факт виготовлення чи не виготовлення проектної документації щодо відведення земельних ділянок ніяким чином не зобов'язує органи територіальної громади до вчинення чи не вчинення будь-яких подальших дій та ніяким чином не змінюють обсяг прав та обов'язків цих суб'єктів.

Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише підготовчим заходом для вирішення міською радою питання про передачу цих ділянок у користування.

Як зазначалося у Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009р. №7-рп/2009, до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Рішення Миколаївської міської ради №36/25 від 12.12.2013 р. (п.1 р. 1) не є нормативним актом, а є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а тому оскільки на час розгляду справи, проектною організацією вже виготовлено проект землеустрою, вимога про скасування п. 1 р. 1 цього рішення, яке вичерпало свою дію виконанням, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.п. 7.3 р.4 рішення Миколаївської міської ради №42/44 від 24.07.2014 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду ОСОБА_1 терміном на 25 років земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:15:005:0007) площею 217 м2, розташованої по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний